Рішення

від 25.04.2019 по справі 640/18838/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"25" квітня 2019 р.

Справа №640/18838/18

Провадження№2/642/613/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бондаренка В.В.,

при секретарі Шаповал Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся представник АТ КБ ПРИВАТБАНК з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 13259,87 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 02.06.2016 ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ ПРИВАТБАНК з метою отримання банківських послуг, в результаті чого було укладено договір б/н від 02.06.2016 та надано кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 22.06.2018 утворилась заборгованість у розмірі 13259,87 грн., яка складається: 4172,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2352,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5627,33грн. - заборгованість за пенею; а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 607,61 грн. - штраф (процентна складова). Вказану заборгованість банк просив стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 05 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з їх викликом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщався належним чином, разом з позовною заявою надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про дату та час слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Кредитні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України та Законом України Про банки та банківську діяльність .

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (згідно із ч.1 ст.627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору ( ч.1 ст.638 ЦК України). Згідно із ч.2 ст.202 ЦК України договір є дво- чи багатостороннім правочином.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, які обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний або інтернет SMS-ресурс.

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію Банку відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані Банком умови користування послугами Банку.

Судом встановлено, що 02 червня 2016 року ОСОБА_2 уклав з АТ КБ ПРИВАТБАНК договір б/н та йому було надано кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки та банківську діяльність банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", Правилами користування платіжною карткою , затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 та Тарифами Банку , які вкладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Доказів того, що вимоги банку ґрунтуються на інших умовах, які сторони не узгоджували, відповідач не надав.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.1.1.5.5 договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умова, передбачених цим Договором.

Відповідно до умов договору, у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями згідно п.2.1.1.12.6.1 договору на суму від 100 грн. відповідач зобов'язалась сплачувати пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів за кредитом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 22.06.2018 у відповідача існує заборгованість за кредитом в сумі 13259,87 грн., з яких: 4172,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2352,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5627,33 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 607,61 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У зв'язку з порушенням зобов'язань ОСОБА_2 перед Банком позивачем нараховано 5627,33 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 607,61 грн. - штраф (процентна складова).

Разом з тим, гідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штраф, суд вважає, що стягненню підлягає лише штраф у його фіксованій частині та процентній складовій у розмірі 1107,61 грн. (500 грн.+ 607,61 грн.), який забезпечить дотримання справедливого балансу інтересів сторін, а з іншого дозволить реалізувати забезпечувальну функцію неустойки.

Таким чином, сторони договору погодили можливість та порядок зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору, відповідач не звернувся до банку щодо незгоди з зі змінами та розірвання кредитного договору, що свідчить про згоду останнього зі змінами.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ ПРИВАТБАНК .

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Отже, наявні в матеріалах справи документи дають підстави стверджувати, що між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, позичальником були отримані кошти у вигляді кредиту у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, відповідач користувався наданими коштами, періодично повертаючи отримані кошти та сплачуючи проценти, але у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань у нього утворилась заборгованість станом на 22.06.2018 складає: 4172,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2352,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 607,61 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

АТ КБ ПРИВАТБАНК свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач презумпцію правомірності правочину та доведеності факту існування між сторонами грошових зобов'язань не спростував, а тому він зобов'язаний сплатити позивачу суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 7632,54 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь АТ КБ ПРИВАТБАНК підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору. Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн., тому оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 57,6%, тому стягненню з відповідача пропорційно частці задоволених вимог підлягає 1014,91 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: м. Харків, пров.. Валківський, 20) на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.06.2016 в сумі 7632,54 грн., яка складається з: 4172,48 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2352,45 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 607,61 грн. - штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: м. Харків, пров.. Валківський, 20) на користь Акціонерного товариства ОСОБА_1 ПРИВАТБАНК (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, МФО 305299, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) судовий збір в розмірі 1014,91 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В.Бондаренко