Рішення

від 23.04.2019 по справі 160/2548/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року Справа № 160/2548/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача-1 - ОСОБА_2, представника відповідача-2 - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС

до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС (ЄДРПОУ 20221890) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 23.03.2018 року №1;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство - Фірму ЛАГОС (код ЄДРПОУ 20221890) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комісією ГУ ДФС яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення щодо відповідності позивача, як такого, що відповідає критеріям ризиковості. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просив позовні вимоги задовольнити.

21.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

29.03.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині не відноситься до відповідача-2 та вказав, що вимога позивача про зобов'язання виключення позивача з критеріїв ризиковості є передчасною, оскільки вказана вимога повинна бути виконана контролюючим органом самостійно після скасування відповідного рішення.

17.04.2019 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження, вирішено перейти до розгляду справи по суті та призначено судове засідання.

18.04.2019 року від Головного управління ДФС у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивача включено до переліку ризикових згідно протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, у зв'язку з тим, що наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.04.2019 року у судовому засіданні представником відповідача-1 було надано до суду додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що питання щодо виключення позивача з переліку ризиковості відноситься до компетенції ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

23.04.2019 року у судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, при цьому посилаючись на доводи наведенні у позовній заяві.

Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на обставини наведенні у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позовних вимог, при цьому посилаючись на обставини наведенні у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, ПП-Фірма ЛАГОС є юридичною особою та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01.03.2018 року, індивідуальний податковий номер 202218904674. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 24.53 лиття легких кольорових металів, код КВЕД 24.10 виробництво чавуну сталі та феросплавів; код КВЕД 24.42 виробництво алюмінію; код КВЕД 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом; код КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

ПП-Фірма ЛАГОС включено до переліку ризикових згідно Протоколу №1 від 23.03.2018 року засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (дата реєстрації платником) податку па додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації (на момент внесення до переліку ризикових); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником).

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням відповідача-1, вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (надалі Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (надалі Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків ).

У вказаному Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків зазначено, що:

Усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок згідно з п. 1.6 Критеріїв .

В листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: 1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зазначає, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податків , не затверджені будь-яким наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві фінансів України.

Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 протокольне рішення ГУ ДФС у Запорізькій області в№1 від 23.03.2018 року не містить.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків затвердженого наказом ДФС України 21 березня 2018 року №144, засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Відповідачем-1 не надано до суду: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією, які згідно Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов'язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Таким чином, рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі №1 від 23.03.2018 року не відповідає вимогам пп.1, 3 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідачем-1 не доведено дотримання наведених норм чинного законодавства при прийнятті рішення Комісією Головного управління ДФС у Запорізькій області викладеного у протоколі №1 від 23.03.2018 року про визначення позивачем таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-2 виключити позивача із переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки до переліку суб'єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості позивача було віднесено на підставі рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області яке оформлено протоколом №1 від 23.03.2018 року, яке в свою чергу як зазначалось вище, є протиправним та підлягає скасуванню.

В даному випадку позовні вимоги в даній частині є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки суд не вправі в межах одного судового провадження визнати протиправним, скасувати вказане рішення та зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії для його виконання, оскільки після набрання рішенням у справі законної сили, податковий орган зобов'язаний його виконати, та лише за умови невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, позивач може звернутись до суду про зобов'язання податкового органу вчинити певні дії, пов'язані із виконанням рішення суду.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Приватним підприємством-Фірмою ЛАГОС при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3842,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №102 від 14.03.2019 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 1921,00 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС (49107, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Караваєва, буд.39, код ЄДРПОУ 20221890) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146), Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС (ЄДРПОУ 20221890) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 23.03.2018 року №1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства - Фірми ЛАГОС (код ЄДРПОУ 20221890) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 24.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_4