Рішення

від 12.04.2019 по справі 200/860/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 р.                                                             Справа№200/860/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ю-3371-25,

ВСТАНОВИВ

Приватне акціонерне товариство «Донрибкомбінат» (далі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі – відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ю-3371-25 в частині нарахування боргу у розмірі 240306, 10 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач без будь-яких законних підстав прийняв оскаржувану вимогу, оскільки на відокремлений підрозділ підприємства розповсюджується дія пункту 9-4розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»тастатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»в частині звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції. Позивач не згоден з зазначеною вимогою, посилається на звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції по теперішній час.

Ухвалою суду від 13 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

28 лютого 2019 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача вважає невірним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, оскільки згідно пункту 28розділу І Закону України від 24.12.2015р. № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесеніЗаконом України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Також, відповідач зазначив, що вищевказані приписиЗакону № 2464не звільняють орган доходів і зборів від виконання обов'язку щодо формування вимоги про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності і що борг позивача в оскаржуваній вимозі виник у 2018 роках. Разом з тим, відповідач зазначив, що відповідно до Указу Президента України, який було розміщено на його офіційному веб-сайті, антитерористична операція вже завершена. Враховуючи викладене представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Донрибкомбінат» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 00476625, місцезнаходження юридичної особи: 84173, Донецька область, Слов`янський район, сел. Мирне, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Головне управління ДФС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом Україниповноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

08 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області відносно Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від №Ю-3371-25 на загальну суму 2 441485, грн. станом на 31 жовтня 2018 року.

23 листопада 2018 року спірна вимога була оскаржена до Державної фіскальної служби України.

27 грудня 2019 року рішенням Державної фіскальної служби України №41927/6/99-99-1105-02-25 спірну вимогу було залишено без змін, скаргу Приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» без задоволення.

Позивач оскаржує вищевказану вимогу відповідача, в частині нарахування боргу у розмірі 240306,10 грн.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 8ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а саме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цимЗакономза невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченомуПодатковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено с. Мирне Слов'янського району та м. Слов'янськ.

Отже, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якою є спірна вимога.

Суд зазначає, що відсутність у позивача обов'язку своєчасної сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Відтак, формування спірної вимоги про сплату недоїмки та застосування наслідків такої несплати є протиправним.

В контексті викладеного, суд зазначає, що позивач, в даному випадку, звільнений від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Стосовно посилання відповідача, що доповнення розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 911), суд зазначає, що дійсно зазначена норма з 01 січня 2016 року втратила чинність, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, разом з тим зберіглася в Законі № 2464. Пункт 9-4 розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2017 року у справі № К/9901/2959/18 805/2492/15-а. Висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Також, суд вважає помилковим посилання відповідача на завершення (закінчення) антитерористичної операції.

Так, указом Президента України від 30 квітня 2018 року № 116/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях".

Відповідно до Наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України “Про початок операції Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей” розпочато операцію Об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об'єднаних сил. Операцію Об'єднаних сил на даний час не припинено.

За статтею 1 Закону № 1669 визначено датою закінчення антитерористичної операції є датою набрання чинності Указом Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”.

Указ Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”, на даний час не приймався.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога №Ю-3371-25 від 08 листопада 2018 року в частині нарахування боргу у розмірі 240306,10 грн винесена відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства, а тому підлягаю скасуванню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до увагу всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про зволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Донрибкомбінат» до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ю-3371-25 – задовольнити повністю.

Скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року № Ю-3371-25 в частині нарахування боргу у розмірі 240306, 10 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь Приватного акціонерного товариства “Донрибкомбінат” (код ЄДРПОУ 00476625) судовий збір у розмірі 3604, 59 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 12 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                 Грищенко Є.І.