Рішення

від 25.04.2019 по справі 400/625/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 р. № 400/625/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

третя особа:Управління Державної казначейської служби України в Новобузькому районі Миколаївської області, вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601

про:визнання протиправним рішення від 28.12.2018 № 6075/08 та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, за участю третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Новобузькому районі Миколаївської області, про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 28.12.2018 р. № 6075/08, про відмову у вжитті заходів з метою повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн та зобов'язання відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що придбав житловий будинок вперше та під час оформлення договору купівлі-продажу сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн, що є 1% від вартості об'єкта. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору, однак отримав відмову. П. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400) звільняє від сплати збору громадян, які придбавають житло вперше. Оскільки механізм перевірки факту придбання нерухомого майна вперше відсутній з вини держави, позивач не може нести негативних наслідків.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

02.04.2019 р. третьою особою подано письмові пояснення, де вказано, що органи Казначейства здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання на підставі подання органу, що контролює справляння надходжень до бюджету.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

13.09.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу позивач придбав житловий будинок з прилеглими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 за ціною 414070,00 грн.

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Новобузького районного нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 640.

Право власності позивача на житловий будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.11.2018 р. за № 28747076.

Позивачем при укладанні договору купівлі-продажу 13.09.2018 р. було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% вартості) у розмірі 4140,70 грн, що підтверджується дублікатом чека від 27.02.2019 р. TS201480.

Як вказує позивач, придбання житла ним здійснено вперше, відтак, обов'язок сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в позивача відсутній.

У грудні 2018 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково сплаченого збору, однак відповідач листом від 28.12.2018 р. № 6075/08 відмовив у поверненні коштів, посилаючись на недоведеність придбання нерухомого майна вперше.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначається Законом № 400.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400 платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками цього збору за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону № 400 передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Суд зазначає, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Згідно з положеннями абз. 1 п.15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до п. 15-3 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як встановлено під час розгляду справи, до укладення договору купівлі-продажу від 13.09.2018 р. позивач право власності на нерухоме майно не набував.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.04.2019 р. вбачається, що позивач є власником житлового будинку, придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.2018 р., даних про інше житло, яке перебувало на праві власності позивача реєстр не містить.

Відповідачем не надано до суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору.

Питання перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміна придбавають житло вперше, що міститься в п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 р. № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного в поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що в кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись у провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 02.04.2019 р. у справі № 819/806/17, від 04.04.2019 р. у справі № 819/1553/17 і від 20.02.2018 р. у справі № 819/1730/17, в якій також враховано правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Отже, посилання відповідача на обставини неможливості органами Пенсійного фонду України перевірки первинності придбання фізичними особами нерухомого майна не можуть вважатися судом належними підставами для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу житла, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати, у встановленому законом порядку, запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787).

Відповідно до положень п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Згідно з пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

З огляду на викладене вище та враховуючи, що повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, яким є територіальний орган Пенсійний фонд України, то в даному випадку такий обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету покладено на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн, сплаченого згідно з квитанцією 13.09.2018 р. № 0.0.1131698901.1.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, а відтак, не довів правомірності оскаржуваного рішення. З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1563,80 грн. Оскільки за дві позовні вимоги судовий збір становить 1536,80 грн, саме така сума підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Ювілейна, 54, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 20916681), за участю третьої особи Управління Державної казначейської служби України в Новобузькому районі Миколаївської області (вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код 36340504), про визнання протиправним рішення, викладеного в листі від 28.12.2018 р. № 6075/08, про відмову у вжитті заходів з метою повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн та зобов'язання відповідача сформувати та подати до третьої особи подання про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним рішення Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, викладене в листі від 28.12.2018 р. № 6075/08, про відмову у вжитті заходів з метою повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн.

3. Зобов'язати Баштанське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України в Новобузькому районі Миколаївської області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4140,70 грн, згідно з квитанцією 13.09.2018 р. № 0.0.1131698901.1.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Баштанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Ювілейна, 54, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101, ідентифікаційний код 20916681) судовий збір у сумі 1536,80 грн (одна тисяча п'ятсот тридцять шість грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.04.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська