Ухвала

від 24.04.2019 по справі 1140/3403/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2019 року

Київ

справа №1140/3403/18

адміністративне провадження №К/9901/11032/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Комунального підприємства Теплоелектроцентраль

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року

за позовом Комунального підприємства Теплоелектроцентраль

до Олександрійської міської ради

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року адміністративний позов Комунального підприємства Теплоелектроцентраль (далі також - скаржник, позивач) до Олександрійської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

На вказане судове рішення Комунальним підприємством Теплоелектроцентраль подано апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - без змін.

Комунальне підприємство Теплоелектроцентраль , не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, 17 квітня 2019 року подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року.

Вказане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що постанову суду апеляційної інстанції отримав 05 квітня 2019 року, що підтверджується копією конверту, яким вказане судове рішення було надіслано.

Розглянувши дане клопотання та враховуючи те, що скаржником надано докази, що підтверджують доводи клопотання про поновлення строку, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права. Вважає, що суди попередніх інстанцій допустили істотне порушення процесуального закону, ототожнивши поняття позовна давність та строк звернення до адміністративного суду . Крім того, зазначає, що строк звернення до суду першої інстанції ним не пропущений, оскільки в даному випадку оскаржено бездіяльність, яка є триваючою.

Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не спростовано скаржником в касаційній скарзі, 25 жовтня 2016 року позивач листом № 02-22/501 звернувся до державного реєстратора Олександрійської міської ради щодо внесення відповідних змін до реєстру. Лист було отримано адресатом особисто 09 листопада 2016 року, однак такі зміни не були внесені. 12 грудня 2016 року позивач в особі ліквідатора листом за № 02-22/594 звернувся до Головного ТУЮ у Кіровоградській області з відповідною скаргою на таку бездіяльність державного реєстратора. Листом від 29 грудня 2016 року № 05/01-13/817 повідомлено про результати розгляду такої скарги, а саме про видання наказу від 28 грудня 2016 року № 312/07, яким було частково задоволено скаргу підприємства від 12 грудня 2016 року та визнано протиправною бездіяльність державного реєстратора Олександрійської міської ради Сардиги І.М. в частині не дотримання порядку проведення державної реєстрації та не прийняття рішення за результатами розгляду документів поданих для державної реєстрації у встановлені строки. Крім того, відмовлено КП в частині задоволення вимог щодо проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Не зважаючи на вказане лише у грудні 2018 року позивач подав до суду даний позов та просить визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора про яку йому було відомо у 2016 році. Не надано й доказів того, що протягом 2016-2018 років позивач звертався до відповідача щодо внесення змін до Державного реєстру, які не були внесені та це було відомо. Заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивачем не подано. Скаржник зазначив, що строк звернення до суду не пропущений, оскільки в даному випадку оскаржено бездіяльність, яка є триваючою.

Суди в оскаржуваних судових рішеннях зазначили, що доказів оскарження бездіяльності відповідача позивачем не надано, як і не надано доказів того, що позивач не міг дізнатися про існування свого порушеного права. Щодо посилання на те, що це порушення є триваючим, судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач у позовних вимогах просить суд не лише визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора, але й зобов'язати міську раду вчинити певні дії. Строки розгляду звернення до суду для розгляду вказаних вимог пропущені, відсутність клопотання про їх поновлення унеможливлює їх розгляд.

На підставі наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем не було подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції повернувши позовну заяву Комунального підприємства Теплоелектроцентраль та суд апеляційної інстанції залишивши таке рішення без змін, виходили з того, що позивачем не дотримано визначеного процесуальним законом строку звернення до адміністративного суду та не подано заяву про поновлення строку звернення до суду.

Таким чином, оскаржувані рішення є слушними, вмотивованими і такими, що ґрунтуються на законі, зокрема положеннях пункту 9 частини четвертої статті 169, частин першої, другої статті 122 та частини другої статті 123 КАС України. Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 04 червня 2018 року у справі № 815/6168/17 та від 04 липня 2018 року у справі № 826/12236/17.

Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у відповідності до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 121, 248, 328, 329, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Комунального підприємства Теплоелектроцентраль та поновити строк на касаційне оскарження у справі № 1140/3403/18.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства Теплоелектроцентраль на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року за позовом Комунального підприємства Теплоелектроцентраль до Олександрійської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

М.І. Гриців

Н.В. Коваленко