Ухвала

від 24.04.2019 по справі 2240/2390/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2019 року

Київ

справа №2240/2390/18

адміністративне провадження №К/9901/8628/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №2240/2390/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулось до адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці про стягнення податкового боргу, а Сільськогосподарський виробничий кооператив Кузьминці звернувся до адміністративного суду с зустрічним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019, у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відмовлено, позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області 25.03.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить суд скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №2240/2390/18 в повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019 податковому органу відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 11.04.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926717488.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху податковим органом на адресу суду направлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Вказане клопотання мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк та надання платіжного документа про таку сплату, у зв'язку з незадовільним матеріальним положенням податкового органу, зокрема, недостатність на рахунку Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області по КЕКВ 2800 Інші поточні видатки грошових коштів необхідних для сплати судового збору.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаній заяві, податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Також, заявником не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №2240/2390/18 та отримання відповідного фінансування.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Це стосується і заявників, які маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак неналежне фінансування податкового органу не може слугувати підставою для продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що наведені заявником у клопотанні обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, або розстрочення такої сплати, або продовження строку на усунення недоліків щодо надання документа про сплату судового збору. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання податкового органу про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області не виконано вимоги ухвали Верховного Суду щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у хмельницькій про звільнення від сплати судового збору у справі №826/1356/1 7.

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №2240/2390/18 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу Кузьминці до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду