Ухвала

від 24.04.2019 по справі 826/16271/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2019 року

Київ

справа №826/16271/14

адміністративне провадження №К/9901/8682/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Гончарової І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/16271/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атма до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Атма звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків та у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2018 у справі №826/16271/14 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 27.03.2019 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 09.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102926717470

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, податковим органом направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо такої сплати, яке мотивовано неналежним фінансуванням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги відповідач вказує на те, що вперше Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/16271/14 в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку.

Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2018 касаційну скаргу відповідача було повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, оскільки додана до касаційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження представника на здійснення від імені податкового органу процесуальних прав та обов'язків..

Також, податковий орган зазначає, що своїми фактичними діями підтверджує власний намір оскаржити судове рішення, що є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження..

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 закінчився 20.09.2018, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Втім, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження, податковим органом суду не надано

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків щодо такої сплати, податковий орган посилається на відсутність коштів цільового призначення.

Однак, вказані посилання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги буз руху у відведене ний судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №826/16271/14 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Крім того, відповідачем не зазначено в який розумний строк недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору можуть бути усунуті.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/16271/14.

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків у справі №826/16271/14.

Відмовити Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.08.2018 у справі №826/16271/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атма до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.А. Гончарова

Судді Верховного Суду