Рішення

від 24.04.2019 по справі 902/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2019 р. Cправа № 902/203/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Василишеній Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Бердичів" (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, 25014; вул. Європейська, 107, м. Бердичів, Житомирська область, 13306)

до :Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 1-го Травня, 16, с. Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22031)

про стягнення 14102,67 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2, положення про дирекцію ТОВ "Ласка -Бердичів", довідка №14 від 02.04.2019 р.; (член Дирекції - виконавчого органу);

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Бердичів" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 14102,67 грн. заборгованості, з яких: 10569,38 грн. - основна заборгованість; 2578,91 грн. - пені; 738,07 грн - інфляційних та 216,31 грн. - 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.04.2015 р. в частині оплати за отриманий товар.

Ухвалою від 13.03.2019 відкрито провадження у справі №902/203/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.04.2019.

Ухвалою від 03.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/203/19 для судового розгляду по суті на 24 квітня 2019 року.

На визначену дату з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 4348 від 19.04.2019.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 24.04.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Бердичів" (позивач, в договорі Продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (зміна прізвища на ОСОБА_1, згідно зареєстрованого шлюбу)(відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п 1.1. якого Продавець зобов'язується протягом дії даного Договору передавати у власність Покупця продукти харчування (товар), а Покупець зобов'язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах даного договору.

Договір передбачає довгострокове та багаторазове постачання Продавцем товару Покупцю у всі його крамниці, магазини, кіоски, склади, інші торгові заклади, де він здійснює свою господарську діяльність, протягом дії та на умовах цього Договору (п.1.2. Договору).

Асортимент, кількість та вартість кожної партії товару і одиниці товару визначається за замовленням Покупця та зазначається у накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п.2.1. Договору).

Датою поставки товару вважається дата передачі товару Покупцю. Всі права на товар переходять до Покупця з моменту передачі товару за накладними, що є невід'ємною частиною Договору (п. 3.2. Договору).

При виявленні ознак неякісного товару Покупець зобов'язаний одразу при прийомі товару повідомити Продавця (його представника), та разом з ним зафіксувати факт неякісного товару. Товар підлягає поверненню лише у цьому випадку (п. 3.6. Договору).

Ціна товару виражається у гривні, встановлюється Продавцем і доводиться до покупця у вигляді прайс-листів або протоколу цін та зазначається у накладних, що є невід'ємною частиною Договору (п.4.1. Договору).

Оплата вартості товару проводиться у формі оплати за фактом поставки або протягом 7 (семи) календарних днів, починаючи з наступного дня після отримання товару (п. 4.4. Договору).

Зарахування оплати вартості товару здійснюється Продавцем в порядку черговості, а саме: в рахунок оплати неоплачених накладних, починаючи з найдавнішої (п.4.6. Договору).

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за договором в частині поставки товару виконав належним чином, передавши відповідачу згідно видаткових накладних № ЛБ-0000384 від 08.06.2018 та № ЛБ-0001057 від 22.06.2018 з загальній сумі 18784,38 грн. (а.с. 7-8).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, а саме 23.06.2018 на суму 3517,00 грн., по накладній № ЛБ-0000384 від 08.06.2018.

14.07.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити протягом семи днів оплату заборгованості за товар у розмірі 15267,38 грн. та нарахованих на борг штрафних санкцій (а.с. 10).

Відповіді на претензію відповідач не надав, однак здійснив часткові розрахунки 09.11.2018 на суму 1500,00 грн., 23.11.2018 на суму 1200,00 грн. та 14.12.2018 на суму 1998,00 грн.

На день подачі позову до суду за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 10569,38 по видатковій накладній № ЛБ-0001057 від 22.06.2018.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті товару.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за Договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 10569,38 грн. правомірною та обґрунтованою.

Крім суми основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 2578,91 грн. - пені нарахованої з урахуванням часткових проплат.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку порушення строків або термінів оплати за отриманий товар Покупець несе відповідальність перед Продавцем відповідно до ст. 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день затримки платежів.

Суд здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені помилки не виявив, а тому заявлена позивачем вимога про стягнення 2578,91 грн. - пені, є такою що передбачена договором та законом.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем заявлено до стягнення 216,31 грн. - 3% річних та 738,07 грн - інфляційних втрат, нарахованих з урахуванням часткових проплат.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 216,31 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, перерахований судом в межах вказаного позивачем періоду, становить 721,89 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 738,07 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 721,89 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вул. 1-го Травня, 16, с. Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22031, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Бердичів" (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, 25014; вул. Європейська, 107, м. Бердичів, Житомирська область, 13306, код ЄДРПОУ 37059416) 10569,38 грн. - основного боргу, 2578,91 грн. - пені, 721,89 грн. - індексу інфляції, 216,31 грн. - 3% річних та 1918,80 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. У позові в частині стягнення 16,18 грн. - індексу інфляції відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України)

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 26 квітня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, 25014; вул. Європейська, 107, м. Бердичів, Житомирська область, 13306)

4 - відповідачу (вул. 1-го Травня, 16, с. Рибчинці, Хмільницький район, Вінницька область, 22031)