Рішення

від 24.04.2019 по справі 902/813/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2019 р. Cправа № 902/813/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК "Україна", смт Оржів, Рівненський район, Рівненська область

до: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Техінвестсервіс", м. Вінниця

про стягнення 40 000,00 грн

За участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 1 від 17.01.2019 дійсна по 17.01.2020, посвідчення адвоката № 1486 від 26.10.2018.

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

18.12.2018 до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Техінвестсервіс" про стягнення попередньої оплати в сумі 40 000,00 грн за договором № 37 від 31.05.2018.

Ухвалою суду від 19.12.2018 матеріали вказаної позовної заяви № 528 від 13.12.2018 залишено без руху.

08.01.2019 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна надійшла заява № 06 від 03.01.2019 щодо усунення недоліків до позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.01.2019 відкрито провадження у справі № 902/813/18 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 14.02.2019. Також даною ухвалою вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні 14.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження, передбачений ч. 3 ст. 177 ГПК України на 30 днів, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

За результатами судового засідання 14.02.2019 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.02.2019 призначено розгляд справи по суті на 28.03.2019.

Ухвалою від 28.03.2019 розгляд справи відкладено до 24.04.2019 у зв'язку із неявкою судове засідання позивача, який повідомив про неможливість явки в дане судове засідання.

В судове засідання 24.04.2019 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 28.03.2019, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Окрім того присутній у судовому засіданні 28.03.2019 уповноважений представник відповідача (ОСОБА_2А.) повідомлявся про дату, час та місце наступного судового засідання під розпис, що підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою розпискою.

При цьому надіслана на адресу відповідача ухвала від 28.03.2019 була отримана останнім, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.69, т.1).

При неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов'язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

З огляду на вказане відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 28.03.2019 про призначення засідання для розгляду справи по суті у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення з відповідачем договору купівлі-продажу необробленої деревини № 37 від 31.05.2018, відповідно до умов якого Приватне виробничо-комерційне підприємство "Техінвестсервіс" (Продавець) зобов'язується поставити та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК" Україна (Покупець), а Покупець прийняти 1 000 м куб. лісоматеріалів круглих для лущення (товар) протягом 2018 р. на умовах FCA склад Продавця згідно правил Інкотермс-2010.

Відповідно до п. 3.2 Договору можлива попередня оплата за узгодженням сторін. У разі отримання попередньої оплати, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товар на суму передоплати протягом 10 банківських днів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця.

За твердженнями позивача, на виконання умов договору купівлі-продажу № 37 від 31.05.2018 ним здійснено попередню оплату за товар в сумі 40 000,000 грн.

Відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо передачі товару не виконано.

Як зазначає позивач, з метою повернення коштів на адресу відповідача надіслано претензію.

Однак кошти відповідачем не повернуто, відповіді на претензію надано не було.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 40 000,00 грн.

В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 625, 655, 662, 663, 665, ЦК України, ст. 216 ГК України, ст.ст. 27, 129, 162-164, 172, 233-235 ГПК України.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

При цьому в усних поясненнях наданих в судовому засіданні 28.03.2019 представник відповідача визнав факт отримання грошових коштів та відсутність факту поставки товару на адресу позивача вказавши на те, що до наступного судового засідання здійснить передачу товару.

Разом з тим на момент проведення судового засідання 24.04.2019 у матеріалах справи відсутні докази передачі товару відповідачем позивачу, а також відсутні докази перерахування грошових коштів отриманих в якості попередньої оплати.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 31.05.2018 між ТОВ "ОДЕК" Україна" (Покупець) та ПВКП "Техінвестсервіс" (Продавець) було укладено договір № 37 купівлі-продажу необробленої деревини (а.с.13-14, т.1).

Згідно п.1.1 даного договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти лісоматеріали круглі для лущення (Товар) протягом 2018 року, на умовах: FCA склад Продавця згідно правил Інкотермс-2010.

Об'єм товару визначається в кількості 1 000 м 3 (п.1.2 договору).

Специфікація і технічні умови товару визначені в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору (п.1.3 договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору можлива попередня оплата за узгодженням сторін. У разі отримання попередньої оплати, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товар на суму передоплати протягом 10 банківських днів з моменту надходження коштів на рахунок Продавця.

До вказаного договору сторонам підписано додаток № 1 (Специфікація і технічні вимоги до фанерного кряжу), додаток № 2 (Вартість товару), додаток № 3 (Графік поставки необробленої деревини) (а.с.14-15, т.1).

04.06.2018 Покупцем перераховано Продавцю 40 000,00 грн за сировину на виконання умов договору купівлі-продажу № 37 від 31.05.2018, що підтверджується платіжним дорученням № 13073 (а.с.18, т.1).

У зв'язку із непоставкою товару Покупець 06.09.2018 надіслав на адресу Продавця лист-претензію № 411 про повернення попередньої оплати (а.с.16, т.1).

За твердженням позивача кошти відповідачем не повернуто, відповіді на претензію надано не було.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами Договору № 37 від 31.05.2018 між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно : або вимагати передання оплаченого товару від продавця , або вимагати повернення суми попередньої оплати .

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову (постанова Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 3-127гс11; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від № 910/5444/17 від 07.02.2018).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн 00 коп. вартості оплаченого, але не поставленого товару є правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК "Україна" в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

24.04.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Техінвестсервіс", вул.Визволення, 2, офіс 309, м.Вінниця, 21050 (ідентифікаційний код - 30295467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕК "Україна", вул.Заводська, 9, смт Оржів, Рівненський район, Рівненська область, 35313 (ідентифікаційний код - 25322516) - 40 000 грн 00 коп. - боргу, 1 762 грн 00 коп. -відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 26 квітня 2019 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Заводська, 9, смт Оржів, Рівненський район, Рівненська область, 35313.

3 - відповідачу - вул. Визволення, 2, оф. 309, м. Вінниця, 21050.