Рішення

від 22.04.2019 по справі 905/443/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.04.2019 Справа № 905/443/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донмагістральсервіс , м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 6 545,21 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

Служба автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донмагістральсервіс , м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 6 545,21 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4720/2011 від08.04.2011р. за період з 31.01.2014р. по 30.11.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 545,21 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 220 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 622, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 42, 54, 56, 57, 162, 163, 164, 171 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/443/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.03.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/443/19.

У судове засідання 22.04.2019 року позивач не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2011року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донмагістральсервіс (далі - Орендар) укладено договір оренди №4720/2011 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. (в редакції договору №3 про внесення змін від 25.04.2014р.) якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове вбудоване приміщення на четвертому поверсі будівлі інженерно-лабораторного корпуса (літ.Б-4) (реєстровий номер 25946285.1.ААААЛГ170) площею 17,1 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, що знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Донецькій області (далі - Балансоутримувач), вартість майна визначена згідно з висновком про вартість на 31.03.2014р. і становить за незалежною оцінкою 74 281,00 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1. (редакції договору №3 про внесення змін від 25.04.2014р.) визначено, що з 03.04.2014р. орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабіну Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2014р. - 1 114,22 грн. Орендна плата з квітня 2014р. визначається шляхом коригування на індекс інфляції, встановлений Державною службою статистики України.

Відповідно до п.3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% відповідно, щомісяця не пізніше 15- числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Розділом 5 договору встановлено обов'язки орендаря.

Так, Орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.4.).

Умовами п. 5.11. Договору встановлений обов'язок орендаря щомісяця до 15 числа надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України).

За приписами п. 10.1. (в редакції договору №3 про внесення змін від 25.04.2014р.) цей Договір укладено строком на 2 (два) роки 360 (триста шістдесят) днів, що діє з 08.04.2011р. по 02.04.2014р. враховуючи лист орендаря від 21.02.2014р. №2 та п.10.3. договору оренди, сторони дійшли до взаємної згоди продовжити строк дії Договору оренди до 02.03.2017р.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором (п.10.4 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення 08.04.2011р. об'єкт оренди переданий Орендарю (а.с.36).

Листом №11-05-01965 від 11.04.2017р. Орендодавець повідомив Орендаря про припинення дії договору оренди

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4720/2011 від08.04.2011р. за період з 31.01.2014р. по 30.11.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 545,21 грн., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4720/2011 від08.04.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений відповідачем договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4720/2011 від08.04.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з 31.01.2014р. по 30.11.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6 545,21 грн. та Відповідачем, супереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано.

Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно преамбули Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" цей ОСОБА_2 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Згідно до ст.7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (у редакції на момент прийняття закону) скасувано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України (14 квітня 2014 року) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

У відповідності до ч.5 ст.14 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Донецьк, де розташований об'єкт оренди.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування" від 17.05.2016р. внесено зміни до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", зокрема, до ст.ст.4, 6, 7. ОСОБА_2 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

ОСОБА_3 про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"набрав чинності з 08.06.2016 р.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в редакції Закону від 17.05.2016р. перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р. затверджені перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що м. Донецьк входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014р.

Тобто, орендна плата за договором оренди №4720/2011 від 08.04.2011р. не повинна була нараховуватись позивачем за період з 14.04.2014р. по 30.11.2014р., однак позивач нараховував орендну плату, всупереч вимогам Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди оренди №4720/2011 від08.04.2011р. за період з 31.01.2014р. по 13.04.2014р. підлягають задоволенню частково у розмірі 4 500,02 грн.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст. 123 ГПК України).

За приписами ч.1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, згідно з ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п.6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 року).

Проте, позивачем всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст.76 цього Кодексу доказів оплати адвокатських послуг за надання правової допомоги на представництво інтересів при розгляді даної справи не надано, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача транспортних витрат, не підлягають задоволенню, оскільки доказів понесення позивачем останніх матеріали справи не містять.

Судовий збір у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Служби автомобільних доріг у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донмагістральсервіс , м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 6 545,21 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Донмагістральсервіс (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.10, офіс 1403; код ЄДРПОУ 36695831) на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, 12; код ЄДРПОУ 25946285, р/р 26002300792737 в ТВБВ №10004/0284 філії - Донецьке обласне управління АТ Ощадбанк , МФО 335106) заборгованість у розмірі 4 500,02 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 320,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/