ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2019Справа № 910/7079/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ (01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 34, офіс 315/1 ) до про Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12) визнання недійсним договору міни цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину
Представники:
від Позивача: не з'явились;
від Відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє (надалі також - Відповідач ) про визнання недійсним договору міни цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.07.2011 року, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє" зобов'язалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" цінні папери загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп., а саме: акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ "Будівельна корпорація "Європа-Азія-Україна", код ЄДРПОУ 33151902, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000065767, номінальною вартістю 1 грн. в кількості 1 342 600 штук, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" зобов'язалось передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє" цінні папери загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп. - акції прості іменні, емітовані ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, в кількості 13 426 000 штук номінальною вартістю 1 грн. Крім того, Позивачем також заявлено позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину. Зокрема, Позивач просить Суд в порядку ст. 216 Цивільного кодексу України зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє" повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" цінні папери загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп., а саме: акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, в кількості 13 426 000 штук номінальною вартістю 1 грн. в тому числі шляхом подання депозитарній установі відповідного розпорядження на здійснення облікових операцій.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2016 року порушено провадження у справі № 910/7079/16, судове засідання призначено на 28.04.2016 року.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2016 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
25.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада" надійшло повідомлення по справі.
26.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
27.04.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
28.04.2016 року в судове засідання з'явились представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 18.04.2016 року не виконав.
Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 року відкладено розгляд справи на 18.05.2016 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
18.05.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду спору.
18.05.2016 року в судове засідання з'явились представники відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду не виконав.
В судовому засіданні представники відповідача надали усні пояснення по суті спору, якими заперечили проти задоволення позовних вимог та подали заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ".
Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про відкладення розгляду справи.
Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:
- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням заяви про застосування строку позовної давності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє";
- надати докази на підтвердження переривання строку позовної давності щодо вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє".
Також, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2016 року відкладено розгляд справи на 01.06.2016 року, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
31.05.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 14.04.2016 року та клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи.
01.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, клопотання про призначення колегіального розгляду справи та клопотання про витребування у Відповідача виписку з рахунку у цінних паперах на підтвердження права власності на цінні папери, а саме акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613 номінальною вартістю 1 грн. в кількості 13 426 000 штук.
01.06.2016 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник позивача вимоги ухвали суду виконав не в повному обсязі.
Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Позивача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про призначення колегіального розгляду справи.
Суд, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку задовольнити клопотання Позивача та зобов'язати Відповідача надати виписку з рахунку у цінних паперах на підтвердження права власності на цінні папери, а саме акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613 номінальною вартістю 1 грн. в кількості 13 426 000 штук.
Крім того, Суд на місці ухвалив - відкласти розгляд клопотання Позивача про призначення у справі експертизи, та, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати письмові пояснення чи заперечення з урахуванням клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" про призначення у справі судової товарознавчої експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 року відкладено розгляд справи на 08.06.2016 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
06.06.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові заперечення на клопотання Позивача про призначення у справі товарознавчої експертизи.
В судовому засіданні 08 червня 2016 року представник Позивача підтримав подане клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, просив суд його задовольнити. В судовому засіданні представники Відповідача заперечили проти призначення у справі судової товарознавчої експертизи з підстав, викладених у письмових запереченнях, просили суд відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання Відповідача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), провадження у справі № 910/7079/16 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 року ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.06.2016 року у справі №910/7079/16 залишено без змін.
27.07.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №12234-16 про неможливість проведення судової товарознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю у штатному складі Інституту відповідних фахівців.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2016 року поновлено провадження у справі №910/7079/16, призначено судове засідання на 14.09.2016 року.
14.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи, проведення якої просив доручити за вибором суду: Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, Товариству з обмеженою відповідальністю "Київська незалежна судово - експертна установа", Харківському науково- дослідному інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України.
14.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи листа №671 від 12.09.2016 року Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні 14 вересня 2016 року представник Позивача підтримав подане клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи, просив суд його задовольнити. В судовому засіданні представники Відповідача просили вирішити питання про призначення у справі судової експертизи на розсуд суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 року призначено у справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 501), а провадження у справі № 910/7079/16 зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
11.02.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Науково - дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України надійшов висновок експертів №246/16 за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи від 29.12.2018 року разом з матеріалами справи.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2019 року поновлено провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.03.2019 року.
В судове засідання 20.03.2019 року з'явився представник позивача. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 03.04.2019 року.
В судове засідання 03.04.2019 року представники сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2019 року.
В судове засідання 17 квітня 2019 року представники Сторін не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 05.04.2019 року уповноваженій особі Позивача та поверненням на адресу суду поштового конверту, надісланого на адресу Відповідача.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє є 04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/7079/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє , зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 17 квітня 2019 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
04.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє , в особі повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю БК ПАРУС (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ (Сторона 2) було укладено Договір міни цінних паперів №480/2011-Б, відповідно до умов якого Сторона 1 зобов'язалась передати у власність Сторони 2 наступні цінні папери, загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим договором: акції прості іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Будівельна корпорація Європа - Азія - Україна , код ЄДРПОУ 33151902, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000065767, код цінних паперів UA 3331519021, номінальною вартістю 01 грн. 00 коп., кількістю 1 342 600 штук, ціна одного цінного паперу 10 грн. 00 коп., загальна вартість цінних паперів 13 426 000 грн. 00 коп., а Сторона 2 зобов'язалась передати у власність Стороні 1 наступні цінні папери, загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим Договором, акції прості іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, номінальною вартістю 01 грн. 00 коп., в кількості 13 426 000 штук. (т1 а.с.20-22)
Згідно з п.2.1 Договору вартість ЦП1, що передаються від Сторони 1 стороні 2 (вартість Договору) складає 13 426 000 грн. 00 коп., що дорівнює вартості ЦП2, що передаються від Сторони 2 Стороні 1. Інші розрахунки між Сторонами Договором не передбачені.
Сторона 1 зобов'язана протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього Договору надати розпорядження зберігачу на переказ цінних паперів, вказаних в п.1.1, з власного рахунку в цінних паперах №005426, відкритий у зберігача ПАТ АКБ Аркада , на рахунок в цінних паперах Сторони 2, а Сторона 2, в цей же термін, надати розпорядження на зарахування цінних паперів на власний рахунок в цінних паперах №008526, відкритий у зберігача ПАТ АКБ Аркада . (п.3.1 Договору)
У п.3.2 Договору зазначено, що Сторона 2 зобов'язана протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього Договору надати розпорядження зберігачу на переказ цінних паперів, вказаних в п.1.2, з власного рахунку в цінних паперах №008526, відкритий у зберігача ПАТ АКБ Аркада , на рахунок в цінних паперах Сторони 1, а Сторона 1, в цей же термін, надати розпорядження на зарахування цінних паперів на власний рахунок в цінних паперах №005426, відкритий у зберігача ПАТ АКБ Аркада .
Відповідно до п.3.3 Договору право власності на цінні папери переходить з моменту зарахування вказаних в п.п.1.1-1.2 цінних паперів на рахунки Сторін.
Цей Договір вступає в силу з дати його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п.7.1 Договору)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ в свою чергу прийняло цінні папери на суму 13 426 000 грн. 00 коп. відповідно переліку, а також Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє в свою чергу прийняло цінні папери на суму 13 426 000 грн. 00 коп., що підтверджується Актом прийому - передачі цінних паперів від 04.07.2011 року. (т.1 а.с.23)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що вказаний Договір є недійсним, оскільки договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ підписаний директором Гавришею А.М., що діє на підставі Статуту, проте відсутні докази на підтвердження надання згоди рішенням Загальних зборів товариства на укладання вказаного правочину. Крім того, зазначав, що при укладенні спірного договору наявна невідповідність в ціні однієї акції Публічного акціонерного товариства Будівельна корпорація Європа - Азія - Україна та Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада". За таких підстав, просить Суд визнати недійсним Договір міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.07.2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ ; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиції в майбутнє" повернути у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ПАРМ" цінні папери загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп., а саме: акції прості іменні, емітентом яких є ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, в кількості 13 426 000 штук номінальною вартістю 1 грн. в тому числі шляхом подання депозитарній установі відповідного розпорядження на здійснення облікових операцій.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач зазначав, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ при укладенні спірного договору діяв в межах наданих йому повноважень відповідно до Статуту Позивача. Крім того, заявлено строки позовної давності до вимог Позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України , за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття заінтересована особа . Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як встановлено Судом, 04.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє , в особі повіреного Товариства з обмеженою відповідальністю БК ПАРУС (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ (Сторона 2) було укладено Договір міни цінних паперів №480/2011-Б, відповідно до умов якого Сторона 1 зобов'язалась передати у власність Сторони 2 наступні цінні папери, загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим договором: акції прості іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Будівельна корпорація Європа - Азія - Україна , код ЄДРПОУ 33151902, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000065767, код цінних паперів UA 3331519021, номінальною вартістю 01 грн. 00 коп., кількістю 1 342 600 штук, ціна одного цінного паперу 10 грн. 00 коп., загальна вартість цінних паперів 13 426 000 грн. 00 коп., а Сторона 2 зобов'язалась передати у власність Стороні 1 наступні цінні папери, загальною вартістю 13 426 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим Договором, акції прості іменні, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, номінальною вартістю 01 грн. 00 коп., в кількості 13 426 000 штук. (т1 а.с.20-22)
Відповідно до статті 715 Цивільного кодексу України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання. (ст. 716 Цивільного кодексу України)
Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. (частина 4 статті 656 Цивільного кодексу України)
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що вказаний Договір є недійсним, оскільки договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ підписаний директором Гавришею А.М., що діє на підставі Статуту, проте відсутні докази на підтвердження надання згоди рішенням Загальних зборів товариства на укладання вказаного правочину.
Частиною 1 статті 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єкта ми господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд зазначає, що зі змісту Спірного договору випливає, що сторонами погоджено, в тому числі, предмет договору, ціну, права й обов'язки сторін, умови та термін оплати, умови, порядок і строк здійснення переходу права власності, відповідальність сторін, інші.
Відповідно до положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний Договір від імені Сторони 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє був підписаний уповноваженою особою Карпенко І.А., яка діяла на підставі довіреності, з одного боку та від імені Сторони 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ був укладений директором Гавришем А.М., який діяв на підставі Статуту, з іншого боку.
Відповідно до ч.3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7.7.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ , затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №19/08 від 19.08.2010 року, Директор є вищою посадовою особою Товариства. Директором може бути як учасник Товариства, так і особа, спеціально запрошена для цього. Директор вирішує всі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників. Загальні збори учасників своїм рішенням можуть передати частину своїх повноважень Директорові. Директор підзвітний Загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Директор не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників Товариства. Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених законом та цим Статутом. (т.1 а.с.24-42)
Згідно з п.7.7.2 Статуту до компетенції Директора відносяться: укладення будь-яких угод щодо розпорядження майном та набуття зобов'язань, які не перевищують розмір статутного капіталу Товариства (пп. е ).
Пунктом 7.7.3 Статуту передбачено, що Директор без довіреності представляє інтереси Товариства в державних органах, судових інстанціях та перед третіми особами. Директор діє в межах своїх повноважень, визначених законодавством та цим Статутом. Всі угоди, укладені Директором з перевищенням своїх повноважень створюють, змінюють або відміняють цивільні права та обов'язки для Товариства лише в тому разі, коли ці угоди, були затверджені Загальними зборами учасників.
Відповідно до п.4.4 Статуту статутний капітал Товариства становить 16800000 грн. 00 коп.
Загальні збори учасників є вищим органом управління Товариства. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. До виключної компетенції Загальних зборів входить, зокрема, затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує розмір статутного капіталу Товариства. (п.п.7.2.1, 7.2.2 Статуту)
Судом встановлено, що згідно з п.2.1 Договору вартість ЦП1, що передаються від Сторони 1 стороні 2 (вартість Договору) складає 13 426 000 грн. 00 коп ., що дорівнює вартості ЦП2, що передаються від Сторони 2 Стороні 1. Інші розрахунки між Сторонами Договором не передбачені.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ в свою чергу прийняло цінні папери на суму 13 426 000 грн. 00 коп. відповідно переліку, а також Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє в свою чергу прийняло цінні папери на суму 13 426 000 грн. 00 коп ., що підтверджується Актом прийому - передачі цінних паперів від 04.07.2011 року. (т.1 а.с.23)
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що при укладенні Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року щодо розпорядження майном на загальну суму в розмірі 13 426 000 грн. 00 коп., приймаючи до уваги пп. е п.7.7.2 Статуту Позивача, затвердженого рішенням Загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №19/08 від 19.08.2010 року, Суд приходить до висновку, що від імені Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ директор Гавриш А.М. діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки ціна договору не перевищувала розміру статутного капіталу Товариства, що становить 16800000 грн. 00 коп. А тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача в цій частині, оскільки вони спростовуються вищенаведеними та оціненими Судом доказами.
Крім того, Позивач зазначав, що при укладенні спірного договору наявна невідповідність в ціні однієї акції Публічного акціонерного товариства Будівельна корпорація Європа - Азія - Україна та Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2016 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, Суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання Позивача та призначення у справі судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручити Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 501).
На вирішення експерта поставлено такі питання:
- Яка звичайна ціна (ринкова ціна) станом на час розгляду справи 1 акції простої іменної, емітентом яких є ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902), міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA 4000065767, номінальною вартістю 1 грн.?
- Яка загальна вартість (ринкова вартість) станом на час розгляду справи пакету акцій простих іменних, емітентом яких є ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902), міжнародний ідентифікаційний номер (код ISIN) UA 4000065767 в кількості 1 342 600 штук?
Висновком експертів Науково - дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи №246/16 від 29.12.2018 року встановлено у зв'язку з тим, що зупинено з 09.12.2014 року, та не відновлено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902), та офіційно продати акції (міжнародний ідентифікаційний номер код ISIN - UA 4000065767) номінальною вартістю 1 грн. емітента ПАТ Будівельна корпорація Європа-АзіяУкраїна (код ЄДРПОУ 33151902) станом на 14.04.2016 р. (день що передує даті позовної заяви) не можливо, одна проста іменна акція (міжнародний ідентифікаційний номер код ISIN - UA 4000065767) ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902) не має ринкової вартості. В зв'язку з тим, що зупинено з 09.12.2014 року, та не відновлено внесення мін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902), та офіційно продати акції (міжнародний ідентифікаційний номер код ISIN - UA 4000065767) номінальною вартістю 1 грн. емітента ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія - Україна (код ЄДРПОУ 33151902) станом на 14.04.2016 р. (день що передує даті позовної заяви) не можливо, пакет іменних акцій (міжнародний ідентифікаційний номер код ISIN - UA 4000065767) в кількості 1 342 600 штук емітента ПАТ Будівельна корпорація Європа-Азія-Україна (код ЄДРПОУ 33151902) не має ринкової вартості. (т.2 а.с.6-26)
За приписами ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України)
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких підстав, Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи №246/16 від 29.12.2018 року, складені Науково - дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Крім того, Суд зазначає, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому за таких підстав, вказані висновки експертів є належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст. 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять, а Позивачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження невідповідності ціни однієї акції Публічного акціонерного товариства Будівельна корпорація Європа - Азія - Україна та однієї акції Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Аркада" при укладенні Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним Договір міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили цей правочин, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не був вчинений у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання Договору міни цінних паперів №480/2011-Б від 04.11.2011 року недійсним не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє про визнання недійсним договору міни цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину є недоведеними та задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Що стосується Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє про застосування строків позовної давності до позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ , Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить Суд у позові, Відповідачем не порушено, і суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково. Вжито наступні заходи до забезпечення позову у справі № 910/7079/16: накладено арешт на цінні папери - акції прості іменні, емітовані ПАТ АКБ "Аркада", код ЄДРПОУ 19361386, міжнародний ідентифікаційний номер UA 4000068613, в кількості 13 426 000 штук номінальною вартістю 1 грн., власником або володільцем яких є Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє , які обліковуються на рахунках в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, Ідентифікаційний код юридичної особи 37702300) в будь-яких депозитарних установах. В задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
Відповідно ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, Суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову по справі №910/7079/16, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року у справі №910/7079/16.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ПАРМ до Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиції в майбутнє про визнання недійсним договору міни цінних паперів та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити у повному обсязі.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 року у справі № 910/7079/16 .
3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 квітня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2019 |
Оприлюднено | 26.04.2019 |
Номер документу | 81433264 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні