Рішення

від 24.04.2019 по справі 910/2111/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.04.2019Справа №  910/2111/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соль” про стягнення 90 042, 84 грн. без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “С.Груп” (далі - ТОВ “С.Груп”) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соль” (далі - ТОВ “Соль”) про стягнення заборгованості в сумі 90 042, 84 грн. Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору підряду № 12-16/АО від 13.12.2016 р. в частині оплати вартості виконаних будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовника (позивача), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ “С.Груп” просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 55 654,35 грн., пеню у сумі 24 652,65 грн., інфляційні втрати у сумі 7 513,34 грн. та 3 % річних у сумі 2 222,50 грн., а всього - 90 042, 84 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. За таких обставин суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Установлено, що 13.12.2016 р. між ТОВ “С.Груп” (підрядник) та ТОВ “Соль” (замовник) був укладений договір підряду (далі – договір). Відповідно до умов цього договору підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати та здати йому в установлений строк будівельно-монтажні роботи, згідно з проектною документацією, переданою замовником (п. 1.1). Відповідно до п. 1.2 договору замовник зобов'язується надати підряднику за актом приймання-передачі частину будівельного майданчика (фронт робіт) на об'єкті будівництва та проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору. Загальна ціна (сума) договору буде визначатись, виходячи з договірної вартості окремих видів робіт, узгоджених сторонами у специфікаціях до договору (п. 3.1 договору). Усі платежі по цьому договору здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника, вказаний в реквізитах даного договору в порядку, погодженому сторонами у специфікації (п. 4.1 договору). Приймання-передача закінчених робіт/їх частини проводиться у порядку, встановленому законом та цим договором. Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує акти виконаних робіт і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 робочих днів з дня одержання. Якщо у встановлений строк замовник не підпише надані акт виконаних робіт або не надасть обгрунтовані причини відмови від їх підписання, вважається, що замовник прийняв роботи, акт виконаних робіт вважається дійсним з одним підписом підрядника, а виконані роботи підлягають оплаті в порядку, встановленому договором (п.п. 9.1-9.3 договору). Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не більше, ніж до 31.12.2016 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору (п. 14.2). Специфікацією № 1 до договору сторони погодили: об'єкт, на якому підрядник має виконати будівельні роботи, розташований за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 18; договірну ціну робіт, яка становить 736 623,11 грн.; перерахування авансового платежу підряднику, який становить 100 % від договірної ціни; умову, що остаточний розрахунок проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, на підставі виставленого підрядником рахунку. Судом встановлено, що на виконання умов договору, відповідач 16.12.2016 р. та 20.12.2016 р. перерахував позивачу авансовий платіж у загальній сумі 300 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, наявним в матеріалах справи. У свою чергу, позивач виконав роботи на загальну суму 1 155 654,35 грн., про що свідчать наявні у справі акти виконаних робіт від 27.01.2017 р., від 30.01.2017 р., від 06.02.2017 р., від 13.02.2017 р., від 27.02.2017 р., від 15.03.2017 р., від 30.03.2017 р., від 07.04.2017 р., від 16.05.2017 р., від 22.05.2017 р., від 31.07.2017 р., від 30.09.2017 р., підписані обома сторонами без зауважень. Також із матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Соль”, з урахуванням здійсненого авансу, оплатило виконані роботи на загальну суму 1 100 000,00 грн. Таким чином, неоплаченими залишились роботи у сумі 55 654,35 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.                                                         У договорі сторони погодили (п. 9.3), що замовник протягом 3 робочих днів після отримання акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи шляхом їх підписання. Матеріали справи свідчать, що усі зазначені вище акти приймання-передачі виконаних робіт були підписані відповідачем без зауважень, а тому роботи за цими актами були прийняті замовником у повному обсязі та вони підлягають оплаті. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Оскільки відповідач не надав доказів належного виконання зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт на суму 55 654,35 грн., суд вважає, що позовні вимоги про стягнення даної суми боргу за договором підряду № 12-16/АО від 13.12.2016 р. підлягають задоволенню. Також позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 24 652,65 грн., яку просив стягнути у судовому порядку. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, пунктом 11.5 договору сторонами було погоджено, що за прострочення строків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день затримки, проте, нарахування пені не припиняється з дня, коли зобов'язання мало бути виконане, і нараховується протягом усього періоду існування невиконання умов цього договору (п. 11.12). Провівши перерахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 24 652,65 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 7 513,34 грн. та 3 % річних у сумі 2 222,50 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно. Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 7 513,34 грн. та 3 % річних у сумі 2 222,50 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що даний позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст. 129 ГПК України       у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Груп” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соль” про стягнення заборгованості в сумі 90 042, 84 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соль” (01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 18-А; ідентифікаційний код 40420543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “С.Груп” (01133, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 39-А; ідентифікаційний код 39170318) основний борг у сумі 55 654 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 35 коп., пеню у сумі 24 652 (двадцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят дві) грн. 65 коп., інфляційні втрати у сумі 7 513 (сім тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 34 коп., 3 % річних у сумі 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 24 квітня 2019 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.        Суддя                                                                                                               Головіна К.І.