Рішення

від 16.04.2019 по справі 911/2861/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2019 р.

м. Київ

Справа № 911/2861/18

Суддя Черногуз А.Ф. за участі секретаря Браги Л.К. розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 701 А, код ЄДРПОУ 41893740)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Петлюри Симона, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 31648186)

про повернення безпідставно отриманих коштів,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1П.(ордер, серія : КВ №724181 від 13.11.2018);

відповідача: ОСОБА_2В.(ордер, серія: КВ №405586);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 20.12.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новобуд" про повернення безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2018 вказану позовну заяву залишено без руху.

11.01.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем подано заяву б/н від 11.01.2019 про усунення недоліків позовної заяви. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2019 відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 11.02.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

В судовому засіданні 11.02.2019 суд заслухав пояснення представника позивача, відповідач в судове засідання не з'явився, суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 18.02.2019.

18.02.2019 відповідачем подано клопотання про відкладення судового засідання та зобов'язання позивача вручити йому копію позовної заяви з додатками.

В судовому засіданні 18.02.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, відмовив в задоволенні клопотання відповідача в частині зобов'язання позивача вручити йому копію позовної заяви з додатками, оголосив перерву в судовому засіданні до 11.03.2019.

11.03.2019 відповідачем подано клопотання про приєднання документів та відзиву на позов до матеріалів справи, визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву.

В судовому засіданні 11.03.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, задовольнив зазначене клопотання відповідача, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, встановив позивачу строк для надання відповіді на відзив до наступного судового засідання, оголосив перерву в судовому засіданні до 25.03.2019.

В судовому засіданні 25.03.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.04.2019.

15.04.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи документів.

В судовому засіданні 16.04.2019 заслухав пояснення представників сторін, відмовив в задоволенні клопотання позивача про призначення судової технічної експертизи документів з підстав пропущення процесуального строку на подання останнього, позаяк відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України питання про призначення експертизи вирішується судом у підготовчому засіданні на стадії підготовчого провадження, тоді як позивачем заявлено вказане клопотання на стадії розгляду справи по суті. В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечив.

Позовні вимоги, обґрунтовані наступним:

- позивач відповідно до платіжних доручень № 5 від 23.05.2018, № 8 від 24.05.2018, № 12 від 15.06.2018, № 29 від 18.07.2018, № 45 від 24.07.2018 перерахував відповідачу грошові кошти в загальній сумі 503900,00 грн;

- вказані кошти перераховані ним помилково, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з вимогами № 19-01 від 19.10.2018, № 19-02 від 19.10.2018, № 20-01 від 08.11.2018, № 20-02 від 08.11.2018 про повернення помилково перерахованих коштів;

- відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що між ним та позивачем укладено договори субпідряду № 17/05 від 17.05.2018, № 0407/18 від 04.07.2018, а перерахування вищезазначених коштів здійснено позивачем не може вважатись помилковим, позаяк здійснено на виконання умов вказаних договорів.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення № 5 від 23.05.2018 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 200000,00 грн з призначенням платежу Плата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору 17/05 від 17.05.2018 .

Відповідно до платіжного доручення № 8 від 24.05.2018 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 200000,00 грн з призначенням платежу Плата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору 17/05 від 17.05.2018 .

Відповідно до платіжного доручення № 12 від 15.06.2018 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 3000,00 грн з призначенням платежу Плата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору 17/05 від 17.05.2018 .

Відповідно до платіжного доручення № 29 від 18.07.2018 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 51000,00 грн з призначенням платежу Попередня оплата за комп. робіт по опрядж. місць загал. кор. по Каблукова, 23 ж/б згідно договору № 0407/18 від 04.07.2018 .

Відповідно до платіжного доручення № 45 від 24.07.2018 позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 49900,00 грн з призначенням платежу Попередня оплата за комп. робіт по опрядж. місць загал. кор. по Каблукова, 23 ж/б згідно договору № 0407/18 від 04.07.2018 .

Всього в період з 23.05.2018 по 24.07.2018 позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в загальній сумі 503900,00 грн.

Позивач зазначає, що вказані кошти перераховані ним помилково, у зв'язку з чим він звернувся до відповідача з вимогами № 19-01 від 19.10.2018, № 19-02 від 19.10.2018, № 20-01 від 08.11.2018, № 20-02 від 08.11.2018 про повернення помилково перерахованих коштів, в яких просив повернути вказані кошти протягом семи календарних днів (докази надсилання вимог містяться в матеріалах справи).

Відповідач вказані вимоги залишив без відповіді та задоволення, на підтвердження чого позивач надає банківські виписки з рахунку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що між ним та позивачем укладено договори субпідряду № 17/05 від 17.05.2018, № 0407/18 від 04.07.2018, а перерахування вищезазначених коштів здійснено позивачем не може вважатись помилковим, позаяк здійснено на виконання умов вказаних договорів.

Відповідачем до відзиву додані копії зазначених договорів. Крім того, у судовому засіданні суд дослідив оригінали останніх, можливість ознайомитись з оригіналами договорів також надавалась представнику позивача у судовому засіданні.

Дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

17.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 17/05, за умовами п.п. 2.1., 4.1. якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, умов цього договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений договором строк виконати комплекс робіт з ремонту приміщень офісної будівлі за адресою м. Київ, вул. Андріївська, 7, та передати підряднику закінчені роботи. Договірна ціна робіт, що виконуються за даним договором включає в себе вартість робіт та матеріалів та складає 1007500,00 грн з ПДВ.

04.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуд" (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 0407/18, за умовами п.п. 2.1., 4.1. якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, умов цього договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений договором строк виконати комплекс робіт з чистового опорядження місць загального користування, технічних приміщень, та квартир з ремонтом на вул. Академіка Каблукова, 23 у Солом'янському районі м. Києва, житловий будинок № 3, та передати підряднику закінчені роботи. Договірна ціна робіт, що виконуються за даним договором включає в себе вартість робіт та матеріалів та складає 1200000,00 грн з ПДВ.

Вказані договори підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Фемос" директором ОСОБА_3, а також завірені печаткою товариства. Тож, судом встановлено, що договір підписано уповноваженою особою позивача.

Суд, також звертає увагу на те, що призначення платежів у спірних платіжних дорученнях зазначено як: Плата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору 17/05 від 17.05.2018 ; Попередня оплата за комп. робіт по опрядж. місць загал. кор. по Каблукова, 23 ж/б згідно договору № 0407/18 від 04.07.2018 .

Вказане повністю відповідає реквізитам, а також умовам, вищезазначених договорів. Виходячи з цього, та враховуючи тривалий період сплати коштів (з 23.05.2018 по 24.07.2018), суд критично оцінює твердження позивача про помилковість перерахування спірних коштів. З поданих суду документів вбачається, що грошові кошти у загальній сумі 503900,00 грн перераховувались позивачем відповідачу на виконання умов договорів субпідряду № 17/05 від 17.05.2018, № 0407/18 від 04.07.2018.

Вказане додатково підтверджується податковими накладними, що зареєстровані відповідачем на відповідні суми (копії містяться в матеріалах справи).

Суд зазначає, що застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України має відбуватись за наявності певних умов та відповідних підстав, що мають бути встановлені судом під час розгляду справи на підставі належних та допустимих доказів у справі.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 910/12574/17, від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17.

Отже, за змістом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали. А тому, кошти, отримані як оплата за товар та, відповідно, набуті за наявності правової підстави, не можуть бути витребувані на підставі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані кошти.

Отже, оскільки судом встановлено, що між сторонами укладено договори субпідряду № 17/05 від 17.05.2018, № 0407/18 від 04.07.2018, грошові кошти сплачувались позивачем з призначенням платежів Плата за ремонтно-будівельні роботи згідно договору 17/05 від 17.05.2018 ; Попередня оплата за комп. робіт по опрядж. місць загал. кор. по Каблукова, 23 ж/б згідно договору № 0407/18 від 04.07.2018 , що повністю відповідає реквізитам та умовам вказаних договорів, спірні кошти не можуть бути стягнуті з відповідача як безпідставно набуті кошти, позаяк останні набуті за наявності правових підстав - договорів субпідряду, а відносини, що з них виникають регулюються спеціальними нормами Глави 61 Цивільного кодексу України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 503900,00 грн безпідставно набутих коштів необґрунтованою, не підтвердженою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас, суд доводить до відома позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в загальному порядку з позовами про стягнення грошових коштів за договорами субпідряду № 17/05 від 17.05.2018, № 0407/18 від 04.07.2018, обґрунтувавши вимоги останніх відповідними нормами Цивільного та Господарського кодексів, за наявності факту порушення відповідачем прав та інтересів позивача.

Судові витрати зі сплати судового збору та оплати професійної правничої допомоги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору та оплати професійної правничої допомоги, понесені позивачем, покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2019.

Суддя А.Ф. Черногуз