Рішення

від 22.04.2019 по справі 910/1589/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.04.2019Справа №  910/1589/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Астратек” до Акціонерного товариства “Київенерго” про стягнення 20 994,97 грн. без повідомлення учасників справи ВСТАНОВИВ:            До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Астратек” (далі – ТОВ “Астратек”, позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства “Київенерго” (яке змінило організаційно-правову форму на акціонерне товариство, далі – АТ “Київенерго”, відповідач) про стягнення попередньої оплати у сумі 20 994,97 грн. У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у ТОВ “Астратек” переплати за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 4541175-02 від 26.04.2016 р. на суму 20 994,97 грн., яку відповідач зобов'язаний повернути позивачу у зв'язку із тим, що АТ “Київенерго” позбавлене права надавати позивачу послуги із постачання теплової енергії за договором № 4541175-02 від 26.04.2016 р. У позові ТОВ “Астратек” просить стягнути з відповідача частину невикористаної попередньої оплати у розмірі 20 994,97 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків. Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, надав відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не доведено порушення АТ “Київенерго” умов договору, а викладені у позові обставини не свідчать про припинення зобов'язань постачальника з надання послуг споживачу за договором № 4540185 від 31.08.2009 р., тому і підстав для повернення невикористаної попередньої оплати немає. Просив відмовити у задоволенні позову. Суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Установлено, що 26.04.2016 року між ТОВ “Астратек” (абонент, позивач) та АТ “Київенерго” (енергопостачальна організація, відповідач) був укладений договір № 4541175-02 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - договір). Відповідно до п. 1.1 предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах, передбачених цим договором. Згідно з п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору. За умовами п. 2.3.2 договору абонент зобов'язався виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору. Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої в договорі кількості теплової     енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця. У разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 3 додатку № 4 до договору). Також пунктом 5 додатку № 4 передбачено, що абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у РТМ «Святошино» облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітній період; акт звірки розрахунків на початок розрахункового періоду; акт виконаних робіт. Матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.2018 р. на обліку у відповідача за вищевказаним договором рахувалась невикористана позивачем у 2017 році оплата за теплову енергію у гарячій воді у сумі 11 541,70 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 31.12.2017 р., підписаним обома сторонами. Також встановлено, що позивач на виконання умов договору попередньо оплатив відповідачу вартість теплової енергії у гарячій воді за опалювальний сезон 2018 року у сумі 45 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 309 від 17.01.2018 р., № 334 від 15.02.2018 р., № 363 від 07.03.2018 р., № 366 від 20.03.2018 р. Отже, на початок опалювального сезону 2018 року на рахунках у відповідача за позивачем обліковувались оплата за теплову енергію у гарячій воді у сумі 56 541,70 грн. Судом встановлено, що постачальник  (АТ “Київенерго”) за умовами договору надав позивачу послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді у період з січня по квітень 2018 року на загальну суму 35 546,73 грн., що підтверджується актами приймання-передавання товарної продукції за вказаний період. Таким чином, на кінець опалювального сезону 2018 року у позивача існувала переплата за надані послуги у сумі 20 994,97 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 30.09.2018 р., підписаним обома сторонами без зауважень. 29.11.2018 р. позивач звернувся до АТ “Київенерго” із вимогою про повернення 20 994,97 грн. попередньої оплати,  однак, відповідач невикористані кошти не повернув, що стало підставою для звернення позивача із даним позовом про стягнення неповернутої передплати у вказаній сумі. Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. Суд встановив, що 24 квітня 2018 р. Київською міською радою було прийнято рішення № 517/4581 про завершення укладеної із АТ “Київенерго” Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 року, з 30.04.2018 р. На підставі зазначеного, з 01.05.2018 р. АТ "Київенерго" припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів міста Києва, тобто, тим самим з 01.05.2018 р. припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання. Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017 р. “Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27 вересня 2001 р, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та АЕО "Київенерго"”, новим підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПрАТ "Київенерго", було визначено – КП "Київтеплоенерго". Також на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 591 від 10.04.2018 р. КП "Київтеплоенерго" отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, оскільки з 30.04.2018 р. ПрАТ “Київенерго” було позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, то у останнього була відсутня можливість в подальшому надавати зазначені послуги. Фактично, починаючи з 01.05.2018 р. теплова енергія позивачу не поставлялась. Водночас, як вже встановив суд, у зв'язку з указаними обставинами у позивача (абонента) виникла переплата вартості наданих послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді на суму 20 994,97 грн., і ці обставини відповідачем не спростовані. Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Оскільки відповідач доказів повернення позивачу суми передплати не надав, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення попередньої оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі – 20 994,97 грн. Поряд з цим, суд не погоджується із доводами відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. Таким чином, за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України. Суд встановив, що грошові кошти у сумі 20 994,97 грн. були перераховані позивачем на підставі договору постачання теплової енергії у гарячій воді № 4541175-02 від 26.04.2016 р., а відтак –  набуті стороною зобов'язання на відповідній правовій підставі та у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству. За таких обставин суд вважає, що спірні правовідносини сторін у даній справі не регулюються статтею 1212 ЦК України, а позов задовольняється на підставі норм зобов'язального права. Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову усі витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема, по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                              ВИРІШИВ: Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Астратек” до Акціонерного товариства “Київенерго” про стягнення попередньої оплати у сумі 20 994,97 грн. задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства “Київенерго” (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, ідентифікаційний код 00131305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астратек” (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 45-А, ідентифікаційний код 32311396) попередню оплату у розмірі  20 994 (двадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 97 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Повне судове рішення складено 22 квітня 2019 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                                 Головіна К.І.