Рішення

від 16.04.2019 по справі 910/16323/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2019Справа № 910/16323/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трентор , м. Київ

до ОСОБА_1, м. Київ

про стягнення 2 822 000,00 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Сенів Т.В. (адвокат за довіреністю від 01.01.2019 року);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трентор" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 (відповідач) вартості придбаної за Договором купівлі-продажу корпоративних прав від 31.07.2015р. частки у розмірі 50% Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецкар'єр Білокоровичі" та корпоративних прав на дану часту у розмірі 2 822 000,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що відповідачем у даній справі є фізична особа, що не є підприємцем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 постановлено звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), за формою, наведеною в додатку №3 до Правил реєстрації місця проживання, Затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016 р. та зобов'язано Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

21.12.2018 до суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві надійшло повідомлення про те, що місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.02.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2019 року в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначене на 05.02.2019 року не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці та призначено наступне засідання у справі на 26.02.2019 року.

В підготовчому засіданні 26.02.2019 року суд на місці ухвалив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосити перерву до 26.03.2019 року.

В підготовчому засіданні 26.03.2019 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 16.04.2019 року.

В судове засідання 16.04.2019 представник від відповідача не з'явився, про час та місце засідання повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, причин неявки суду не повідомив.

Окрім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві, а саме: АДРЕСА_1, направлялись всі ухвали суду.

Проте, до суду повертались всі поштові відправлення, адресовані відповідачу, а саме №0103048542216, №0103048540434, №0103048543921, №0103044491684, які відповідно до повідомлень підприємства поштового зв'язку з відбитком календарного штемпелю не вручені під час доставки та за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто до суду.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлені про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.04.2019 представник позивача підтримав викладені ним у позові вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Трентор (продавець) та громадянином України ОСОБА_1 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу корпоративних прав (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується продавати (відступити) та передати покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти) від продавця частку в розмірі 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі (товариство по Договору) та корпоративні права на дану частку.

Пунктом 1.2. Договору сторонами визначено відомості про товариство: повне найменування: Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі (п. 1.2.1.); зареєстроване: Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві 17 липня 2013 року (п. 1.2.3.); статутний капітал: 18 299 132,28 грн (п. 1.2.4.); місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, буд. 15, офіс 221 (па. 1.2.5.); ідентифікаційний код: 38825995 (п. 1.2.6.); кількість учасників: 2 (п. 1.2.7.).

На момент кладення цього попереднього договору продавцеві належить частка у статутному капіталі ТОВ Спецкар'єр Білокоровичі (частка), що дорівнює 50% від статутного капіталу. Вартість частки 9 149 566,14 грн. (п. 1.3. Договору).

За відчужувану частку у статутному капіталі товариства покупець зобов'язується сплатити продавцю 2 161 000,00 грн, що на день підписання договору за курсом Національного Банку України складає еквівалент 100 000,00 доларів США. (п. 2.1.2. Договору.

Відповідно до п. 2.1.3. Договору покупець сплачує продавцю суму, визначену в п. 2.1.2 цього Договору, до 31 грудня 2015 року.

Відступлення частки у статутному капіталі товариства вважається чинним і покупець вважається повноправним учасником товариства з моменту підписання цього договору. (п. 2.1.4. Договору).

Після підписання цього договору будуть скликані загальні збори учасників товариства з внесенням в порядок денний питання про зміну в складі учасників товариства та внесення до установчих документів товариства відповідних змін, а також проведена державна реєстрація змін до Статуту товариства, згідно з якими покупця буде включено до складу учасників товариства. (п. 2.1.5. Договору).

Продавець підтверджує, що частка є вільною від будь-яких обтяжень та заборон та не є предметом спору. Продавець підтверджує, що інший учасник товариства не заперечує проти продажу частки покупцю, відмовляється від свого права переважної купівлі частки та не буде чинити перешкод при оформленні частки на покупця. (п. 2.1.6. та п. 2.1.7. Договору).

Відповідно до п. 3.2.2. Договору покупець зобов'язаний вчасно і повністю сплатити вартість частки, вказану в п. 2.1.2. цього Договору (із врахуванням положень п. 2.1.3. цього Договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. (п. 5.1. Договору).

У зв'язку з відчуженням позивачем частки на користь відповідача 31 липня 2015 року було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі , за результатами проведення яких було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі та затвердження у зв'язку з цим нової редакції статуту товариства та уповноваження директора товариства здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації відповідних змін, які оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі №5 від 31 липня 2015 року. А також, внесено зміни до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі , затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі .

Відповідна державна реєстрація змін до установчих документів, а також змін складу та інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі була проведена 01 вересня 2015 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3.

Отже, за твердженнями позивача свої зобов'язання за Договором позивач виконав, проте ОСОБА_1 придбаної частки в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми в розмірі 2 822 000,00 грн., з огляду на те, що станом на 03.12.2018 року, згідного встановленого Національним банком офіційного курсу гривні щодо долара США, курс становить 28,22 грн. за 1 долар США.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу укладення між сторонами договору, відповідно до п. 1 ст. 174 Господарського кодексу України виникли господарські зобов'язання визначені договором купівлі-продажу, регулювання якого на законодавчому рівні визначено главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов'язок здійснити передачу позивачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі , а у відповідача прийняти таку частку та оплатити її вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, у зв'язку з відчуженням позивачем частки на користь відповідача 31 липня 2015 року було проведено загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі , про що складено Протокол №5 від зазначеної дати.

На вказаних зборах учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі було прийнято рішення про прийняття ОСОБА_1 до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі , затвердження у зв'язку з цим нової редакції статуту товариства та уповноваження директора товариства здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації відповідних змін.

Відповідно до наявного в матеріалах справи статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі (нова редакція) від 31.07.2015 року до учасників товариства включено громадянина України ОСОБА_1.

Окрім того, відповідна державна реєстрація змін до установчих документів, а також змін складу та інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі була проведена 01 вересня 2015 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.08.2018 року міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у Договорі погоджено, що оплата частки у статутному капіталі товариства здійснюється покупцем в розмірі 2 161 000,00 грн, що на день підписання договору за курсом Національного банку України складає еквівалент 100 000,00 доларів США до 31 грудня 2015 року.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що оплата частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі відповідачем не здійснена.

Отже, враховуючи наведене вище, враховуючи невиконання відповідачем обов'язку покладеного на нього умовами Договору, позовні вимоги в справі №910/16323/18 про стягнення з ОСОБА_1 суми вартості частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Спецкар'єр Білокоровичі переданої відповідачу згідно Договору купівлі-продажу корпоративних прав підлягають задоволенню. Окрім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2.1.2. Договору сторони передбачили що, за відчужувану частку у статутному капіталі товариства покупець зобов'язується сплатити продавцю 2 161 000,00 грн, що на день підписання договору за курсом Національного Банку України складає еквівалент 100 000,00 доларів США.

Відповідно до ст. 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до п. 8.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду міста Києва від 26.05.2015 №911/3199/14.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до постанов Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі №3-62гс11 та від 26.12.2011 у справі №3-141гс11, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Таким чином, сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання за даним договором має бути виконане у гривні, з урахуванням курсу долара США на час укладення договору та на день надходження коштів за поставлений товар на розрахунковий рахунок продавця, в даному випадку на час складення позовної заяви, що відповідає наведеним вище вимогам законодавства.

Отже, враховуючи, що сторонами в Договорі передбачено переведення вартості частки в статутному капіталі в еквівалент доларів США, позивачем обґрунтовано здійснено розрахунок суми, що підлягає до стягненню з відповідача, відповідно до офіційного курсу Національного банку України гривні щодо долару США, станом на день складення позовної заяви.

Таким чином, враховуючи факт прострочення оплати частки в статутному капіталі товариства за Договором, що підтверджується наданими до справи документами, відповідачем не спростований, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача суми в розмірі 2 822 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 42 330,00 грн., відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трентор (ідентифікаційний код 38326256, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. А.Сахарова, буд. 43) суму боргу в розмірі 2 822 000,00 грн (два мільйона вісімсот двадцять дві тисячі гривень 00 копійок) та суму судового збору в розмірі 42 330,00 грн. (сорок дві тисячі триста тридцять гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.04.2019 року.

Суддя С.М. Морозов