Рішення

від 25.04.2019 по справі 916/136/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/136/19

Господарський суд Одеської області у складі: судді Оборотової О.Ю.

при секретарі судового засідання Борисова Н.В.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК

до відповідача Малого приватного підприємства АМВИ

про стягнення заборгованості у розмірі 526606,66

Представники сторін:

від позивача - Сергєєв П.О., за довіреністю

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК звернулось з позовом до Малого приватного підприємства АМВИ про стягнення заборгованості у розмірі 526606,66грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/136/19; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.04.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/136/19; призначено справу до судового розгляду по суті на 25.04.2019р. о 14:00 год.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою.

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, приймаючи до увагу належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

14 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ (далі - Постачальник, ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ) та Малим Приватним підприємством АМВИ (далі - Покупець, відповідач, МПП АМВИ ) було укладено Договір поставки скрапленого газу № 57-2018ІГ (далі - Договір, Основний договір, Договір поставки), за умовами якого Постачальник зобов'язувався поставляти та передавати у власність, а Покупець зобов'язувався приймати та оплачувати поставлений скраплений газ (газ скраплений ДСТУ 4047-2001) (далі - Продукція).

Як зазначає позивач, свої зобов'язання, протягом усього строку дії Договору, ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ виконувало належним чином, жодних зауважень з боку МПП АМВИ не надходило, а відтак Товар є таким, що підлягає оплаті.

У відповідності до п. 2.1 та п. 2.2. Договору Сторони домовилися, що оплата за Товар проводиться на умовах відстрочення платежу, у розмірі 100% ціни партії Продукції, на протязі одного банківського дня на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що Остаточні розрахунки Сторін за даним договором по кожній поставці Продукції здійснюється на підставі видаткової накладної.

30.06.2018 року на адресу відповідача разом з видатковою накладною, було передано рахунок-фактуру № 3321 від 30.06.2018р. на оплату поставки скрапленого газу у кількості 17 980 кг на суму з ПДВ - 422 530,00 гривень.

Разом з тим, як зазначає позивач, МПП АМВИ , свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого Товару - скрапленого газу не виконало, грошові кошти за отриманий Товар не сплатило.

10.12.2018р. між ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ (код ЄДРПОУ: 40710305) та ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК (код ЄДРПОУ: 41721412) був укладений Договір № 226/2018-ІГ про відступлення права вимоги (далі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого, ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ передав, а ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК (далі - позивач) прийняв право вимоги, що належало ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ за Договором поставки скрапленого газу N 57-2018/ІГ від 14 червня 2018р. що укладений між ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ та Малим приватним підприємством АМВИ (код ЄДРПОУ: 24535237)

Зокрема за вказаним Договором про відступлення права вимоги ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК одержав право (замість ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ) вимагати від МПП АМВИ належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.

08.01.2019р. ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ направило на адресу відповідача по справі повідомлення про відступлення права вимоги на користь ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК .

08.01.2019р. ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК направив на адресу відповідача Вимогу про оплату суми боргу.

Аналогічне повідомлення та Вимога були направлені 14.01.2019р., проте, як зазначає позивач, були залишені відповідачем без відповіді.

Відповідно до п. 1.2. укладеного 10.12.2018р. між ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ та ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК Договору № 226/2018-ІГ про відступлення права вимоги За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором

Відповідно до п.4.3. Основного договору У випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так, керуючись ст. 625 ЦК України та п. 4.3. Договору, позивач нарахував на суму боргу пеню, інфляційні втрати та 3% річних, загалом у розмірі 104 076,66 грн.

Як зазначає позивач, станом на подання даного позову, зобов'язання за Основним договором не виконані, а тому позивач стверджує, він був вимушений звернутися до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу пені інфляційних втрат та 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

За приписами п. 2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Основного договору, ТОВ ІНТЕР ГЛОБАЛ поставило, а МПП АМВИ прийняло без зауважень Продукцію, на загальну суму 422 530,00 (чотириста двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять) гривень 00 коп., що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме, належним чином оформленою між Сторонами видатковою накладною № 3724 від 30.06.2018 року та ТТН № 600 від 30.06.2018р.

Належних та допустимих доказів оплати даної накладної матеріали справи №916/136/19 не містять.

Отже, суд констатує факт порушення з боку МПП АМВИ умови основного Договору поставки.

Відповідно до п. 1.2. укладеного 10.12.2018р. між ТОВ Інтер Глобал та ТОВ Інтер Глобал ПК Договору № 226/2018-ІГ про відступлення права вимоги За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором .

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборганості у розмірі 422 530,00 як такі, що підтверджені належними та допустими доказами та матеріалами справи.

Суд зазначає, що окрім сплати заборгованості, до відповідача мають бути застосовані штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат та 3 відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання перед Позивачем.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено власний перерахунок штрафних санкцій та встановлено, що сума пені за прострочення оплати за Договором поставки за період з 01.07.2019р. по 01.01.2019р., по накладній на суму 422530,00 грн. становить суму у розмірі 76171,16грн., однак враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог до стягнення з МПП АМВИ підлягає сума пені в редакції позивача (75337,67грн.)

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3 % річних за прострочення оплати за Договором поставки за період з 01.07.2019р. по 01.01.2019р., по накладній на суму 422530,00 грн. в редакції позивача становить 6842,00грн., за розрахунком господарського суду Одеської області розмір 3 % річних становить суму у розмірі 6424,77грн. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних з МПП АМВИ підлягають задоволенню в редакції розрахунку суду.

Розрахунок інфляційних втрат на суму 21896,99грн. позивачем зроблений вірно, з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів, а тому до стягнення з МПП АМВИ підлягають інфляційні втрати у розмірі 21896,99грн.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у справі є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним виогам, згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК до відповідача Малого приватного підприємства АМВИ про стягнення заборгованості у розмірі 526606,66 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства АМВИ (просп.Шевченка,2А, Одеса, Одеська область, 65044 код ЄДРПОУ: 24535237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК (просп.В.Маяковського,49,прим.3, Київ 222, 02222 код ЄДРПОУ: 41721412) основну заборгованість у розмірі 422530,00грн., пеню у розмірі 75337,67грн. 3% річних у розмірі 6424,77грн. інфляційні втрати у розмірі 21896,99грн. та витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 7892,84грн.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР ГЛОБАЛ ПК до відповідача Малого приватного підприємства АМВИ - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 26 квітня 2019р.

Суддя О.Ю. Оборотова