Ухвала

від 24.04.2019 по справі 914/325/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2019 р. Справа № 914/325/19

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Сала О.А., розглянув матеріали

за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» , м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область,

предмет позову: стягнення 17 487,68 грн. заборгованості зі сплати внесків та платежів,

підстава позову: порушення порядку сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - голова ОСББ, ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності б/н від 01.12.2018 року,

відповідача: ОСОБА_4 - адвокат на підставі ордеру серії ЛВ № 005463 від 03.04.2019 року.

ПРОЦЕС

19.02.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 21 187,68 грн. заборгованості зі сплати внесків та платежів.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.04.2019 року.

Ухвала суду отримана сторонами 27.03.219 року та 29.03.2019 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

18.04.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 24.04.2019 року з'явилися представники обох сторін. Представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження, викладене у відзиві на позовну заяву.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник внаслідок прострочення, на переконання позивача, відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території. Так, позивач стверджує, що ФОП ОСОБА_1 станом на 30.11.2018 року належить офіс № 2, 141,20 кв.м. комерційної (нежитлової) нерухомості, протягом періоду з 01 травня 2014 року по 30 листопада 2018 року включно - 55 місяців поспіль, остання накопичила заборгованість по несплаті внесків та платежів перед ОСББ, в сумі 17 487,68 грн. Враховуючи несплату відповідачем вказаної заборгованості, позивач звернувся за захистом свого права до суду з позовними вимогами про стягнення відповідної суми.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги з підстав пропуску строку позовної давності, доводить також, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного, а не господарського судочинства і належним відповідачем у даній справі є фізична особа ОСОБА_1, що підтверджує постановою ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 27.06.2018р. по аналогічній справі №916/2791/16.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Із матеріалів справи (з інформаційної довідки № 82378152 від 14.03.2017 року) вбачається, що ОСОБА_1 з 13.05.2009 року є власником майна - підвальне приміщення ХVII, площею 71,4 кв.м., приміщення 1-го поверху LХХХ, LХХХI, LХХХII, LХХХIII, LХХХIV, LХХХV, площею 69,8 кв.м., загальною площею 141,2 кв.м. (реєстраційний номер майна 27268128), що знаходиться за адресою м. Новояворівськ, вул. Т. Шевченка, буд.15. Тобто, ОСОБА_1 є співвласником багатоквартирного будинку у розумінні Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку . Проте, позовні вимоги заявлено до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 10, 17 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст. 7 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та положень Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» . При цьому доказів реєстрації ОСОБА_1 в статусі Фізичної особи-підприємця та наявності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не надано (за кодом НОМЕР_1, вказаним в позовній заяві, як такий, що присвоєний відповідачу, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань нічого не знайдено ). Крім цього, доказів існування правовідносин між позивачем і ОСОБА_1 як Фізичною особою-підприємцем також не надано.

У ч.1 ст.45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів визначена параграфом 1 Глави 2 ГПК України. Зокрема, згідно зі ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Як зазначав суд вище, за кодом НОМЕР_1, вказаним в позовній заяві, як такий, що присвоєний відповідачу, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом не знайдено. При цьому, представник відповідача не заперечив здійснення останнім господарської діяльності та реєстрації ОСОБА_1 як суб'єкта господарювання. Проте, його правовідносини з позивачем не підтверджені жодними доказами, а законодавчо встановлені обов'язки співвласників багатоквартирного будинку поширюються на ОСОБА_1 як фізичну особу - власника приміщення.

Наявність у відповідача статусу підприємця не може свідчити про те, що з моменту його державної реєстрації як фізичної особи - підприємця він виступає в такій якості у всіх правовідносинах, зокрема і щодо отримання житлово-комунальних послуг. Набуття статусу підприємця не позбавляє людину як учасника суспільних відносин статусу фізичної особи. Статтею 51 ЦК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Таким чином, цивільні права й обов'язки фізичної особи набуваються та здійснюються у порядку реалізації цивільної дієздатності цієї особи (позиція ОСОБА_5 Верховного Суду, викладена у постанові від 27.06.2018 року у справі № 916/2791/16).

ОСОБА_5 Верховного Суду у наведеній постанові також вказала, що у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. ОСОБА_5 Палатою зроблено висновок щодо правильного застосування норм права, а саме, що спори про стягнення вартості комунальних послуг за обслуговування приміщень у багатоквартирних будинках підлягають розгляду у порядку господарського судочинства лише у випадках відповідності їх суб'єктного складу вимогам ГПК України.

Відповідно до статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями й управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно із статями 6, 15, 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках), які зобов'язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати належні платежі.

Враховуючи відсутність договору про надання комунальних послуг чи іншого договору з ФОП ОСОБА_1, який би був підставою виникнення у відповідача обов'язку сплати внесків з утримання будинку та прибудинкової території, тобто виникненням між сторонами господарських відносин, враховуючи визначений законодавцем обов'язок саме власника приміщення, яким є фізична особа - ОСОБА_1, сплачувати вартість комунальних послуг, а також беручи до уваги висновки ОСОБА_5 Верховного Суду у зазначеній вище справі, суд вважає що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Лише та обставина, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем і використовує приміщення для здійснення господарської діяльності (що не заперечується відповідачем) за умов відсутності доказів існування між позивачем і ФОП ОСОБА_1 господарських відносин, не дає підстав розглядати спір про стягнення з ФОП ОСОБА_1 внесків з утримання будинку та прибудинкової території господарським судом. Відтак, з огляду на з суб'єктний склад сторін спірних правовідносин, дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатися у порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, хоч поданий на розгляд господарського суду позов за своїм суб'єктним складом міг би бути розглянутий за правилами господарського судочинства, проте за своїм предметом не відповідає вимогам, встановленим ч.2 ст.4 та ст.20 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (п.1 ч.1 ст.231 ГПК України).

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Керуючись ст. ст. 4, 44, 45, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

провадження у справі №914/325/19 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 15» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 17 487,68 грн. заборгованості зі сплати внесків та платежів закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню у порядку, встановленому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 2 6.04.2019 року.

Суддя Матвіїв Р.І.