Рішення

від 23.04.2019 по справі 922/603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/603/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", місто Харків до Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів", місто Харків про стягнення 22 622,04 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність № 007.1Др-5-0119 від 02.01.2019;

відповідача - ОСОБА_2 НОМЕР_1, виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Х/о 23.10.2000;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" (відповідача) 22 622,04 грн. заборгованості за Договором № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/603/19; призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 25 березня 2019 року.

В судовому засіданні 25.03.2019 у справі № 922/603/19 оголошено перерву до 08 квітня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 25 березня 2019 року.

29 березня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшов відзив Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" на позовну заяву (вх. № 7843), який прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

04 квітня 2019 року до суду надійшла відповідь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на відзив на позовну заяву (вх. № 8381), яку також прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 08.04.2019 у справі № 922/603/19 оголошено перерву до 22 квітня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 08 квітня 2019 року.

17 квітня 2019 року до загального відділу діловодства Господарського суду Харківської області надійшли заперечення відповідача щодо відповіді Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" на відзив на позовну заяву (№ 9547).

В судовому засіданні 22.04.2019 у справі № 922/603/19 оголошено перерву до 23 квітня 2019 року, на підставі статті 216 Господарського процесуального кодексу України. Про перерву в судовому засіданні постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу від 22 квітня 2019 року.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 23 квітня 2019 року, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, зазначив, що за Договором № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року на адресу відповідача були направлені акти здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг), однак відповідач акти не повернув та обґрунтованих заперечень не надав. Таким чином, зазначені акти вважаються погодженими, а сума боргу Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" за надані послуги складає 22 622,04 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 23 квітня 2019 року проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" примусило Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" укласти Договір № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року: при укладенні Договору позивачем порушені норми статті 203 ЦК України щодо волевиявлення учасника правочину, а отже такий договір є недійсним.

Також представник відповідача посилається на те, що надані позивачем графіки проведення робіт (послуг) не містять ніякої інформації до виконання умов Договору № 2111ЄС та не можуть бути доказом по справі. Також не містить ніякої інформації та не може бути доказом по справі журнал обходу трас газопроводів середнього та низького тиску і розташованих на них споруд (майстер - ОСОБА_3В.). Журнал містить інформацію про обходи майна, якого у Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" ніколи не було: газові колонки, підвали тощо.

Представник відповідача також стверджує, що в період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2019 року Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" не надано, а Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" не отримано послуги, що передбачені Договором № 2111ЄС. Так, у порушення вимог п. 2.4. Договору позивач фактичні обсяги наданих послуг (робіт) з відповідачем на протязі 2017 - 2018 років не оформлював. Вперше Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" було отримано лист ПАТ "Харківміськгаз" № 07/12/641 від 21 12.2018 (за підписом ОСОБА_4О.) з вимогою підписати акти здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг) лише 16 січня 2019 року. Відповідач вищевказані акти не підписав, надіславши позивачу заперечення.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача та заперечень відповідача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

02 червня 2015 року між Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" (Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" укладено Договір № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами), за умовами якого Замовник передає Виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж Виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу (Договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (Договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для транзитного, міждержавного, міжрегіонального транспортування природного газу (Договір укладається з газотранспортним підприємством).

Під складовими Єдиної газотранспортної системи розуміється об'єкт газопостачання, наданий Замовником для експлуатації Виконавцем, що перебуває у власності Замовника, вказаний Сторонами в додатку 1 до цього Договору (далі - об'єкт).

Надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення Виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим Договором та чинними нормативно-правовими актами (далі - послуги (роботи)).

Перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються Виконавцем (додаток 2.1, 2.2), у якому вказується, зокрема, графік виконання та вартість таких послуг (робіт), є невід'ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1. - 1.4. Договору).

Вартість послуг (робіт) та порядок розрахунків визначено сторонами у розділі ІІ Договору: Вартість послуг (робіт) визначається Сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються Виконавцем Замовнику та становить 8753,36 грн., крім того, податок на додану вартість 1750,67 грн. Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг (робіт) з експлуатації об'єкта Замовника, визначену в пункті 2.1 цього розділу, на поточний рахунок Виконавця з урахуванням податку на додану вартість в такому порядку: до 5 числа поточного місяця - рівними частинами від суми, зазначеної в п. 2.1 з урахуванням ПДВ. Остаточний розрахунок за послуги, надані за квартал, проводиться на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом (п.п. 2.1. - 2.2. Договору).

Згідно пункту 2.4. Договору фактичні обсяги наданих послуг (робіт) оформлюються щокварталу актом наданих послуг (робіт), який складається та подається Виконавцем на розгляд Замовника у двох примірниках. Замовник зобов'язується протягом 5 днів від дати передачі актів наданих послуг (робіт) підписати їх та повернути один примірник кожного акта Виконавцю або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акта. У випадку неповернення Замовником акта наданих послуг (робіт) та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк, цей акт вважається погодженим Замовником в редакції Виконавця.

Цей Договір є укладеним і набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2015р. Якщо протягом 1 місяця до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявляє про припинення його дії, цей Договір вважається укладеним на такий самий новий строк та на тих самих умовах (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п.п. 7.2 - 7.3 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформляються додатковими угодами до цього Договору.

Додаткові угоди, додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу, якщо вони укладені з дотриманням вимог законодавства та підписані уповноваженими представниками Сторін.

Матеріали справи також містять Додаткову угоду № ___ від 01 листопада 2016 року до Договору № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи від 28 травня 2015 року, згідно якого п. 1 Розділу ІІ Договору викладено в наступній редакції: "1. Вартість послуг (робіт) визначається Сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються Виконавцем Замовнику та становить 13193,75 грн., крім того, податок на додану вартість 2638,75 грн.". Додаткова угода містить додатки 2.1 та 2.2 до договору, в яких зазначено, зокрема, що вони є невід'ємною частиною Договору № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи від 28 травня 2015 року (том 1, арк.с. 18-20).

Позивачем до матеріалів справи подано лист (вих. № 07/12/641) від 21.12.2018, згідно якого Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" на адресу Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" направлено (повторно) в двох примірниках:

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 211160 від 31 березня 2017 року;

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 211160 від 30 червня 2017 року;

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 2111ЄС від 29 вересня 2017 року;

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 2111ЄС від 29 грудня 2017 року;

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 2111ЄС від 30 березня 2018 року;

- акт здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) № 2111ЄС від 27 червня 2018 року (копії вказаних актів: том 1, арк.с. 27-32).

В якості доказів направлення вказаних актів позивачем додано копію фіскального чеку від 21.12.2018 ФН НОМЕР_2 (том 1, арк.с. 24).

Матеріали справи містять також Графіки перевірки за період з січня 2017 року по грудень 2017 року та за період з січня 2018 року по червень 2018 року, викопіювання з журналу обходу трас газопроводів середнього та низького тиску і розташованих на них споруд, які, на думку позивача, є належними доказами, що підтверджують надання послуг Обслуговуючому кооперативу "Дружба колективів".

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" та Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" велося листування щодо виконання умов Договору № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02.06.2015.

Так, в Заяві вих. № 1-21.01.2019 (том 1, арк.с. 129-132) відповідач зазначив, що 16 січня 2019 року Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" отримано лист ПАТ "Харківміськгаз" № 07/12/641 від 21 12.2018 (за підписом ОСОБА_4О.) з вимогою підписати акти здачі - прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Разом з тим, за умовами Договору № 2111ЄС Виконавець зобов'язувався якісно надавати послуги (роботи), визначені Договором, гарантувати безпечні умови експлуатації об'єктів газопостачання за умови додержання Замовником Правил безпеки. Відповідно до додатку 2.2. до вищезазначеного договору визначено перелік послуг (робіт) які повинен здійснювати Виконавець, а саме: технічне обстеження шляхом обходу вуличних газопроводів; технічне обстеження шляхом обходу відключаючи пристрій, кран; технічне обстеження шляхом обходу відключаючи пристрій, електроізоляційний фланець. Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" вважає, що ПАТ "Харківміськгаз" як Виконавець з 01 січня 2017 року не надає передбачені договором послуги. Керуючись п. 3.2.1. вищезазначеного договору у період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2019 року Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" постійно звертався до СЕСГ Північного відділення з проханням надавати послуги (виконувати роботи) виключно у присутності представника Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" та у відповідності до чинних нормативно-правових актів України. Ці вимоги Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" ПАТ "Харківміськгаз" ігноруються, що свідчить про ненадання послуг відповідно до договору № 2111 ЄС від 02 червня 2015 року про експлуатацію.

Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" вважає, що в період з 01 січня 2017 року по 01 січня 2019 року ПАТ "Харківміськгаз" не надало послуги передбачені договором № 2111 ЄС від 02 червня 2015 року про експлуатацію.

У відповідь на вказану Заяву № 1-21.01.2019 від 21.01.2019 щодо виконання умов Договору на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи, Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" направлено на адресу відповідача лист № 611007-Лв-2950-0219 від 26.02.2019 (том 1, арк.с. 123-124), в якому повідомлено ОК "Дружба колективів" про те, що умови договору мають виконуватися належним чином, а акти, які були повторно направлені на адресу Замовника вважаються погодженими в редакції виконавця.

В заяві № 1-25.03.2019 від 25.03.2019 (том 1, арк.с. 113-116) Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" надав заперечення на лист позивача № 611007-Лв-2950-0219 від 26.02.2019, в яких посилається на те, що ПАТ "Харківміськгаз" умисно ухиляється від надання доказів виконання робіт (надання послуг) та на момент подання цієї заяви доказів виконання робіт (надання послуг) не надано.

Вищевказані акти не мають ніякого відношення до договору № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року. Вказані акти відносяться до договору 28 травня 2015 року, про що зазначено в самих актах.

До 16 січня 2019 року ПАТ "Харківміськгаз" не надсилали та не надавали вищевказані акти за нібито виконані роботи (надані послуги) за період 01.01.2017 по 27.06.2018 (за півтора року) і тільки 21.12.2018 листом № 07/12/641 надіслало їх Обслуговуючому кооперативу "Дружба крлективів", що є порушенням умов п.2.2., п. 2.4. Договору. Раніше вищевказаних актів Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" не отримував. Це є підтвердженням того, що ПАТ "Харківміськгаз" не виконував роботи (не надавав послуг) які вказані в вищезазначених актах.

Про невиконання робіт, ненадання послуг Обслуговуючий кооператив "Дружба колективів" на протязі 2015 - 2019 років неодноразово вказував у своїх листах, та звертався з проханням про виконання робіт, однак ці прохання, вимоги ПАТ "Харківміськгаз" ігнорувало та продовжує ігнорувати та ніяких робіт (послуг) на користь Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" не виконувало та продовжує не виконувати.

Суд зазначає, що оригінали доказів, копії яких надані представниками сторін до матеріалів справи, були оглянуті в судовому засіданні 22.04.2019. Жоден з доказів не викликав у суду сумніву з приводу їх достовірності.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, згідно приписів статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Окремим видом зобов'язання є договір про надання послуг. Відповідно до приписів статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини першої статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною першою статті 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положень глави 63 Цивільного кодексу України, сторонами договору про надання послуг є замовник та виконавець, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Замовник за договором про надання послуг - особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, яка замовила її надання на умовах, визначених договором та контролює надання послуги і оплачує її.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладений обов'язок надання послуги і надано право на одержання відповідної плати. Замовник за договором зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.

Тобто у замовника відсутній обов`язок оплати послуг, якщо виконавець не може довести, що саме ним надані, та які саме послуги ним надавалися (правова позиція ВГСУ від 26.09.2013 у справі №920/251/13-г).

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами стосується виконання умов договору про надання послуг, а отже до предмету дослідження у даній справі входить встановлення обставин щодо фактичного надання позивачем послуг за договором, аналіз документів, поданих на підтвердження їх надання, виконання відповідачем зобов'язань з прийняття і оплати цих послуг.

Як вже було встановлено судом, умовами пункту 2.4. Договору № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року сторони погодили, що фактичні обсяги наданих послуг (робіт) оформлюються щокварталу актом наданих послуг (робіт), який складається та подається Виконавцем на розгляд Замовника у двох примірниках. Замовник зобов'язується протягом 5 днів від дати передачі актів наданих послуг (робіт) підписати їх та повернути один примірник кожного акта Виконавцю або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання такого акта. У випадку неповернення Замовником акта наданих послуг (робіт) та ненадання обґрунтованих заперечень щодо нього у визначений строк, цей акт вважається погодженим Замовником в редакції Виконавця.

Позивачем, разом з тим, не надано до суду жодних доказів належного виконання умов Договору щодо складення актів наданих послуг (робіт) щокварталу та подання їх на розгляд Замовника.

З поданих позивачем до суду доказів: листа (вих. № 07/12/641) від 21.12.2018, згідно якого Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" на адресу Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" направлено (повторно) в двох примірниках акти здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг): № 211160 від 31 березня 2017 року; № 211160 від 30 червня 2017 року; № 2111ЄС від 29 вересня 2017 року; № 2111ЄС від 29 грудня 2017 року; № 2111ЄС від 30 березня 2018 року; № 2111ЄС від 27 червня 2018 року вбачається, що підписані такі акти односторонньо - позивачем (виконавцем).

Однак, твердження позивача щодо саме повторного направлення їх на адресу Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" нічим не обґрунтовано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту.

Акт приймання-передачі наданих послуг є документ, який підтверджує не тільки обсяг наданих послуг, але й прийняття Замовником даних послуг. Достатність, вагомість, чіткість відомостей, що визначені в акті приймання передачі наданих послуг надає можливість не тільки встановити перелік дій, що були зроблені виконавцем (позивачем), їх порядок виконання, але й визначає чи було послугами досягнуто бажаного (запланованого) результату їх надання та його форму.

Суд не приймає твердження позивача щодо погодження відповідачем (як замовником) усіх актів, направлених на адресу Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" листом за вих. № 07/12/641 від 21.12.2018, оскільки відповідачем були надіслані заперечення щодо невизнання факту отримання зазначених в актах послуг. Судом встановлено, що вказані заперечення направлені відповідачем на адресу позивача в строк, визначений умовами договору. Вказані обмставини, разом з тим, проігноровані позивачем.

Графіки перевірки за період з січня 2017 року по грудень 2017 року та за період з січня 2018 року по червень 2018 року, викопіювання з журналу обходу трас газопроводів середнього та низького тиску і розташованих на них споруд є внутрішніми документами позивача, не передбачені умовами Договору, а відтак, не можуть бути прийняті судом в якості належних та достатніх доказів, що підтверджують факт надання послуг Обслуговуючому кооперативу "Дружба колективів". Крім того, у вказаних документах не зазначено найменування та обсяг робіт, визначених Договором № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року .

Крім того, суд зазначає, що присутній в судовому засіданні 22.04.2019р. представник позивача не зміг надати будь-яких пояснень з приводу відомостей, які містяться у наданих ним до матеріалів справи документах (в актах - щодо неповноти відображення найменування обладнання; в графіках - щодо відношення до об'єкта, належного відповідачу; в журналі - щодо суті кожної колонки ).

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши в сукупності надані позивачем докази, суд, з урахуванням вищевикладеного, дійшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті як належні, оскільки не є беззаперечними у взаємному зв'язку та не дають змогу повно, чітко, об'єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані, а саме: надання Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" послуг з експлуатації об'єкта, які за п. 1.3. Договору включають здійснення Виконавцем комплексу технічних з заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим Договором та чинними нормативно-правовими актами. Отже, не доведено позивачем також фактичні обсяги виконаних робіт саме на суму 22 622,04 грн.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні від 10.11.2005 ОСОБА_5 Європейського Суду з прав людини у справі "ОСОБА_6 проти Туреччини" зазначається, що згідно з практикою, закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.

Практика країн усталеної демократії свідчить про те, що конкретний варіант тлумачення права, використаний судом, має шанс набути певної стабільності, обов'язковості. Вважається, що це випливає із принципів однакового поводження і правопевності (правової визначеності), які є проявами принципу верховенства права. Ці принципи зобов'язують державну владу дотримуватись обраної правової позиції і не відхилятися від неї доти, доки не з'являться вагомі підстави змінити її і звернутись до іншого розуміння тієї чи іншої норми. Названі принципи певною мірою знаходять підтвердження в національному законодавстві, практиці здійснення правосуддя та роз'яснювальній діяльності вищих спеціалізованих судів. Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування, а відтак задоволенню не підлягають. Решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Судовий збір за подання позовної заяви, відповідно приписів статті 129 ГПК України, залишається судом за позивачем.

Крім того, на виконання пункту 8 частини третьої статті 165 ГПК України, Обслуговуючим кооперативом "Дружба колективів" надано також попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, в якому зазначено суму витрат в розмірі 12 000,00 грн. Однак, належних та допустимих доказів (акту приймання-передачі виконаних послуг, рахунків тощо) на підтвердження розміру таких витрат до суду не подав, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для розподілу вищенаведених витрат.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 13, 18, 73-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Дружба колективів" 22 622,04 грн. заборгованості за Договором № 2111ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) від 02 червня 2015 року - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "26" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_7

справа № 922/603/19