Рішення

від 01.04.2019 по справі 922/3353/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3353/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс", місто Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір", місто Харків про стягнення коштів в сумі 11463,45 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Далмакс" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір" (відповідач) про стягнення суми переплати (заборгованості) по Договору оренди майна № 137 від 01 лютого 2015 року в розмірі 11463,45 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.12.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3353/18; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 21 січня 2019 року.

Розгляд справи, у зв'язку з неявкою сторін, неодноразово відкладався.

19.02.2019 року, зважаючи на довготривалу (більше 14 календарних днів поспіль) тимчасову непрацездатність судді Рильової В.В., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого визначено іншу суддю у справі: ОСОБА_1

Відповідно до ч. 14 ст. 32 ГПК України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

На підставі викладеного, суд ухвалою від 20.02.2019 року продовжив розгляд справи № 922/3353/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначив розгляд справи в судовому засідання на 12.03.2019 року на 11:45 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.03.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 01.04.2019 року на 11:00 год.

Представники сторін в призначене судове засідання 01.04.2019 року не з'явились. Відповідач письмовий відзив не надав.

Ухвали господарського суду Харківської області, які направлялись на адресу відповідача, повернулись до суду без вручення з довідками поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з ухвалами господарського суду Харківської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/3353/18 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

01.02.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Далмакс" (позивач), як Орендарем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Алмір" (відповідач), як Орендодавцем, було укладено договір оренди майна № 137 (надалі - Договір оренди; а.с. 10), відповідно до умов якого, Орендар зобов'язувався передати, а Орендодавець прийняти в термінове платне користування майно згідно з переліком, визначеним в акті приймання-передачі.

Передача орендованого майна відбувається по акту прийому-передачі, який підписується одночасно з договором оренди (п. 1.2 Договору оренди).

У відповідності до акту приймання-передачі майна в оренду від 01.02.2015 року до Договору оренди (а.с. 14), позивачу було передано в оренду ТРК АДА СТ в кількості 3 одиниць.

Розмір орендної плати за користування орендованим майном визначається сторонами в Додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 3.1 Договору оренди).

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2015 року до Договору оренди сторонами було узгоджено та визначено розмір щомісячної орендної плати у сумі 936,00 грн. на місяць.

31.07.2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди майна № 137 від 01.02.2015 року, актом приймання-передачі майна від 31.07.2015 року до договору оренди майна № 137 від 01.02.2015 року майно було повернуто Орендодавцю.

У відповідності до п. 3.3, 3.4 Договору оренди, згідно з якими Орендар мав право вносити орендну плату наперед за будь-який строк та яка підлягала зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, позивачем за період з 07.04.2015 року по 13.07.2015 року було сплачено на рахунок відповідача 17079,45 грн., що підтверджується виписками банку по руху коштів на рахунках ТОВ "Далмакс" (а.с.27-35).

Разом з тим, розмір орендної плати за весь час користування майном (з 01.02.2015 р. по 31.07.2015 р.), враховуючи погоджений розмір щомісячної орендної плати (936,00 грн.) становить 5616,00 грн., що підтверджено щомісячними актами здачі-прийомки виконаних робіт/послуг (а.с. 17-22).

Таким чином, сума переплати за Договором оренди становить 11463,45 грн.

06.02.2017 року відповідач отримав вимогу позивача про сплату заборгованості в розмірі 11463,45 грн., згідно з якою запропоновано сплатити наявну заборгованість в добровільному порядку на протязі семи банківських днів з моменту отримання вимоги, проте дана вимога залишена без відповіді, заборгованість не сплачено.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, після розірвання Договору оренди, сума переплати позивача за Договором оренди становила 11463,45 грн., повернення якої вимагав позивач у вимозі, що була отримана відповідачем 06.02.2017 року.

Проте, станом на момент розгляду справи, відповідач 11463,45 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань за Договором оренди.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11463,45 грн. нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, ч. 3 ст. 509, ч. 1 ст. 759, ч.ч. 1, 5 ст. 762, ч. 1 ст. 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 283, 285 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмір" (61001, м.Харків, проспект Московський, буд. 109, код ЄДРПОУ 37297900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Далмакс" (61146, м. Харків, вул. Валентинівська, буд.25, код ЄДРПОУ 39453649) заборгованість в сумі 11463,45 грн. та 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_1