Рішення

від 23.04.2019 по справі 923/202/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року Справа № 923/202/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Межерицькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, порушену

за позовом Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоолександрівське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство", смт. Велика Олександрівка Херсонської області

про стягнення 40000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Тетерич Н.В., ордер серії ХС № 015946 від 22.04.2019;

від відповідача - не з'явився.

У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу

Суть спору: Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоолександрівське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство" 40000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25 березня 2019 року позовну заяву Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 923/202/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу надіслати (надати) до суду: відзив на позовну заяву (одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) іншим учасникам справи копію відзиву та доданих до нього документів, а відповідні докази представити суду), належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 22.04.2019.

Позивачу запропоновано надіслати (надати) до суду відповідь на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву, але не пізніше 22.04.2019.

За приписами ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження направлена сторонам рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2019р. не з'явився, про причини неявки і не надання витребуваних доказів суд не повідомив.

До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою пошти про вручення 28.03.2019р. відповідачу ухвали суду від 25.03.2019р.

За таких обставин враховуючі приписи п.3.ч.6 ст. 242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також судом враховано висновок Європейського суду з прав людини, про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження ( Рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у судове засідання не прибув про причини неприбуття суд не повідомив, відзиву по суті позову не надав з невідомих суду причин.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 23.04.2019р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві, оцінюючі надані докази на свою користь.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка" згідно платіжного доручення № 2057 від 28 грудня 2017 року сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Великоолександрівське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство" 70000,00 грн. В платіжному дорученні № 2057 від 28.12.2017р. в графі Призначення платежу зазначено "За проживання згідно договору № 1 від 14.11.2017".

Позивач у позовній заяві зазначає, що договір договору № 1 від 14.11.2017 між сторонами не укладався, будь-яких домовленостей між сторонами щодо перерахованих коштів не досягнуто.

Надалі, 02 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення сплачених згідно платіжного доручення № 2057 від 28.12.2017р. коштів у розмірі 70000,00 грн., протягом 7 днів з дня отримання вимоги (а.с.12). Вказану вимогу відповідач отримав 11.10.2018р.

Згідно наданої позивачем виписки по рахунках, відповідач платіжним дорученням № 136 від 25.10.2018 року частково повернув позивачу помилково перераховані кошти у сумі 30000,00 грн. (а.с.14).

Як зазначає позивач, таким діями відповідач підтвердив факт помилкового перерахування позивачем зазначеної суми, однак станом на день звернення з даним позовом до суду, повного повернення коштів відповідачем не здійснено, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Отже, у зв'язку із не поверненням відповідачем 40000,00 грн., позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 40000,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з чим суд вважає, що не повернені грошові кошти у розмірі 40000,00 грн., сплачені надання послуг з проживання, які не надавались, за своєю правовою природою є збитками, які позивач зазнав внаслідок помилкового перерахування грошових коштів за неукладеним між сторонами договором.

Главою 83 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Отже, сутність зобов`язання із набуття, збереженням майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи-набувача частини її майна, що набуте поза межами правої підстави, у випадку, якщо правова підстава переходу відпала згодом або взагалі без неї якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як свідчить матеріали справи, відповідач набув грошові кошти у розмірі 40000,00 грн. помилково, за умови відсутності правової підстави, відтак, суд вважає оспорювану суму отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

В свою чергу, відповідач свій обов'язок з повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 40000,00 грн. не виконав, на час розгляду справи доказів повернення позивачу грошових коштів не надав, в зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Великоолександрівське спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство" (74100, Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Театральна, 9, код ЄДРПОУ 37218593) на користь Приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка" (73005, вул. 49 Гвардійської Дивізії, 2, корп. 4, кв. 130, м. Херсон, код ЄДРПОУ 22741547 ) безпідставно набуті кошти в сумі 40000,00 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.04.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко