Рішення

від 22.04.2019 по справі 924/199/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2019 р. Справа № 924/199/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., при секретарі судового засідання Ключки Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго» , м. Хмельницький

до громадської організації „Подільське товариство» , м. Хмельницький

про стягнення 7665,23 грн., з яких: 6709,64 грн. - заборгованість; 955,59 грн. - пеня

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1 - за довіреністю №1/02 від 02.01.2019р.

Відповідач: не з'явився

Відповідно до ст.240 ГПК України у судовому засіданні 12.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7665,23 грн., з яких: 6709,64 грн. - заборгованість; 955,59 грн. - пеня, у зв'язку з невиконанням договору про надання послуг з теплопостачання від 09.10.2015р. №4721/1465.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11.03.2019р. відкрито провадження у справі №924/199/19, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 01.04.2019р.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.04.2019р. відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 22 квітня 2019 р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача 6709,64 грн. - заборгованості та 955,59 грн. - пені у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.17р. по 01.02.2019р .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2015 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір про надання послуг з теплопостачання № 4721/1465, згідно умов якого Позивач постачає Відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного Договору по вул. Кам'янецька, 74 що у місті Хмельницькому. Відповідач є орендар вище вказаного приміщення, що підтверджується Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна що належить до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького від 10.02.2015 року. На момент укладання Договору опалювальна площа приміщення Відповідача складала 48,6 м. кв. 31 липня 2017 року між Позивачем та Відповідачем укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору про надання послуг з теплопостачання № 4721/1465 від 09.10.2015 року, в якій внесено зміни та збільшено опалювальну площу до 64,10 м. кв. Однак, 10 січня 2018 року Відповідач повернув Балансоутримувачу частину приміщення загальною площею 48,6 кв. м. згідно акту приймання-передачі. Згідно п. 3.2 Договору опалювальна площа приміщення становить 15.5 м. кв.

Стверджує ,що відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07. 2005 p., розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Відповідно до пункту 7.2 вказаного договору відповідач повинен був здійснювати розрахунки з позивачем за спожиту теплову енергію щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Наголошує на тому, що відповідач належним чином не виконує зобов'язань за договором про надання послуг з теплопостачання від 09.10.2015р. №4721/1465.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача для участі у судовому засідання повторно не з'явився, причини нез'явлення не повідомив, відзиву на позов не подав. При цьому відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання. Так ухвала господарського суду Хмельницької області від 01.04.2019р. , якою відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 22 квітня 2019 р. надіслана на юридичну адресу відповідача. Відповідно до довідки ПАТ „Укрпошти» ухвалу суду повернуто у зв'язку із відсутністю адресата, тому відсутні передбачені ст.202 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши подані докази, з огляду на чинне законодавство та усталену судову практику судом встановлено.

09.10.2015р. між міським комунальним підприємством "Хмельницьктеплокомуненерго" (виконавець) і громадською організацією „Подільське товариство» (споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання № 4721/1465.

Відповідно до п. 1 договору, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно пп. 3.1, 3.2 вказаного вище договору, Додатку до договору №3 приміщення, в які постачається теплова енергія, знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам»янецька,74. Опалювальна площа займаного споживачем приміщення складає 48,60 кв.м.

У договорі сторони встановили тарифи на послуги, зокрема, згідно п. 5.6 тариф з централізованого опалення становить 1582,67грн. за використану Гкал.

При цьому, у пп. 6.7, 6.8, 6.9 договору зауважено, що тариф на постачання теплової енергії та порядок розрахунків, які вказані в договорі, вказані на день укладання договору і можуть змінюватись за рішенням компетентних державних органів. Виконавець повідомляє споживача письмово (шляхом направлення повідомлення чи в рахунку за послуги) або в засобах масової інформації про зміну тарифів та додаткового погодження із споживачем не потребує. В разі зміни тарифів споживач сплачує за надані послуги за новими тарифами з дня введення їх в дію.

У пункті 7 договору сторони визначили оплату спожитих послуг, зокрема, згідно пп. 7.1. - 7.4. розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми споживання теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим . У платіжному дорученні споживач повинен обов'язково зазначати номер договору, дату, підпис та призначення платежу. За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані у минулі періоди за цим договором.

Пунктом 11 договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за надані послуги він сплачує Позивачу пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно п. 28 договір набуває чинності з 09.10.2015р. та діє до 09.10.2016р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду за умов, передбачених п. 29 договору.

Додатковою угодою від 31.07.17р. сторони змінили п.3.2. договору та визначили опалювальну площу у розмірі 64,10 кв.м. 10 січня 2018 року Відповідач повернув Балансоутримувачу частину приміщення загальною площею 48,6 кв. м. згідно акту приймання-передачі, тому згідно п. 3.2 Договору опалювальна площа приміщення становить 15.5 м. кв.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, забезпечував відповідачу постачання теплової енергії та щомісячно виставляв до оплати рахунки за спожиту теплову енергію, зокрема №1465 від 25.01.2019р., від 27.12.2018р., від 26.11.2018р., від 29.10.2018р., від 10.04.2018р., від 27.03.2018р., 23.02.2018р., 26.01.2018р., 27.12.2017р., 28.11.2017р., 30.10.2017р., 07.05.2018р.

Станом на 01.02.2019р. заборгованість відповідача становить 6709,64грн. (із врахуванням часткової проплати в січні 2019р. в сумі 563,35 грн.).

В зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору, позивач нарахував відповідачу 955,59грн. пені за період з 10.11.18р. по 31.01.2019р. окремо по кожному рахунку.

Норми права застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасникам справи та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. п. 1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості в сумі 6709,64грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: рахунками №1465 від 25.01.2019р., від 27.12.2018р., від 26.11.2018р., від 29.10.2018р., розрахунком заборгованості.

Відповідачем наявність боргу не спростовано, доказів його погашення не надано .

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення 6709,64грн. за отримані послуги з теплопостачання є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Поряд із цим, позивач просить стягнути 955,59 грн. пені за період з 10.11.18р. по 31.01.2019р. які нараховані окремо по кожному рахунку.

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, пунктом 11 договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за надані послуги він сплачує Позивачу пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

З'ясуванням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прострочив оплату використаної теплової енергії.

Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач нарахував відповідачу 955,59 грн. пені за період з 10.11.18р. по 31.01.2019р. які нараховані окремо по кожному рахунку. Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що правомірно в межах можливих нарахувань нараховано 955,59 грн. пені (а період з 10.11.18р. по 31.01.2019р. які нараховані окремо по кожному рахунку), які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго» , м. Хмельницький до громадської організації „Подільське товариство» , м. Хмельницький про стягнення 7665,23 грн., з яких: 6709,64 грн. - заборгованість; 955,59 грн. - пеня задовольнити.

Стягнути з громадської організації „Подільське товариство" (м. Хмельницький, вул. Кутузова, 77, код ЄДРПОУ 38618539) на користь міського комунального підприємства „Хмельницьктеплокомуненерго" (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5; код 03356571) 6709,64 грн. (шість тисяч сімсот дев'ять гривень 64 коп.) заборгованості; 955,59 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 59 коп.) пені, 1921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд) (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляд) справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.256 ГПК України).

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 26.04.2019р.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи

2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5);

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Кутузова, 77).

Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення