Постанова

від 16.04.2019 по справі 915/1255/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/1255/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - ОСОБА_4,

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дісент Груп",

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

представник - адвокат Коновал Р.О. (довіреність від 28.02.2019),

ліквідатор - арбітражний керуючий Капінус Андрій Анатолійович

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

від 11.01.2019

у складі колегії суддів: Аленін О.Ю. (головуючий), Мишкіна М.А., Таран С.В.

та ухвалу Господарського суду Миколаївської області

від 17.10.2018

у складі судді Ткаченко О.В.

у справі №915/1255/14

за заявою ОСОБА_4

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дісент Груп"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 28.01.2019 поштовим відправленням, направленим на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/1255/14 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/1255/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2019.

3. Ухвалою від 26.02.2019 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі №915/1255/14 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 та призначив її розгляд на 16.04.2019.

4. Від ліквідатора Капінуса А.А. надійшов відзив на касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк", скаржник, банк).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

5. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дісент Груп", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Дісент Груп" строком на 115 календарних днів до 28.12.2014 за загальною процедурою, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черепенка В.Р., зобов'язано розпорядника майна в строк до 24.10.2014 подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, зобов'язано розпорядника майна в строк до 05.11.2014 подати до господарського суду акт інвентаризації майна боржника.

5.1. Ухвалою суду від 19.03.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Дісент Груп" на загальну суму 12 527 027, 94 грн.

5.2. Постановою суду від 28.05.2015 боржника - ТОВ "Дісент Груп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черепенка В.Р.

5.3. Ухвалою суду від 15.11.2016 відсторонено арбітражного керуючого Черепенка В.Р. від виконання повноважень ліквідатора у справі №915/1255/14 про банкрутство ТОВ "Дісент Груп", ліквідатором ТОВ "Дісент Груп" призначено Капінуса А.А.

6. Ухвалою від 17.10.2018 Господарський суд Миколаївської області задовольнив клопотання ліквідатора від 01.10.2018 №02-04/225 про продовження строку ліквідаційної процедури, затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Дісент Груп" станом на 31.07.2018, ліквідував юридичну особу - ТОВ "Дісент Груп" (код ЄДРПОУ 34353862), провадження у справі закрив, вимоги кредиторів визнав погашеними, зобов'язав ліквідатора примірники ліквідаційного балансу банкрута надіслати на адресу державного реєстратора та Головному управлінню статистики у Миколаївській області, повноваження ліквідатора Капінуса А.А. припинив.

6.1. Місцевим судом під час розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу встановлено таке:

- ліквідатором зроблено запит від 08.12.2016 до Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, а відповідно до листа №4/14-10-08-10 від 19.01.2017 Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області зазначено про наявність у ТОВ "Дісент-Груп" відкритих рахунків в установах банків.

- в ході проведення ліквідаційної процедури, відповідно до статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатором з метою пошуку та виявлення можливого майна банкрута, зроблені відповідні запити про надання інформації та встановлена відсутність майна у боржника, а зокрема, до Регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області №31/14-4137 від 22.12.2016 (за ТОВ "Дісент Груп" транспортні засоби не реєструвались), Управління Держпраці у Миколаївській області (відсутня інформація щодо наявності майна, яке в період часу з 01.01.2014 по теперішній час належало та/або належить боржнику на праві власності або користування), ГУ Держземгеокадастру в Миколаївській області (за інформацією територіальних органів Держгеокадастру у районах та місті Южноукраїнськ Миколаївської області станом на 01.01.2013 земельні ділянки за боржником не зареєстровані), Державної інспекції сільського господарства у Миколаївській області (за банкрутом майно не зареєстроване), ГУ Держспоживслужби у Миколаївській області (станом на 03.08.2017 сільськогосподарська техніка не зареєстрована та на обліку не стоїть), Державної авіаційної адміністрації повідомляється, що у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України (повітряні судна не зареєстровані), Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (відсутні записи щодо суден власником або судновласником яких є ТОВ "Дісент Груп"), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за період з 31.03.2014 по 30.09.2016 станом на кінець кожного кварталу цього періоду боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10 відсотків і більше статутного капіталу) емітентів, відсутній), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, інформація щодо наявності у боржника документів, які дають право на використання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених об'єктів, станом на час надання відповіді, відсутня), Департаменту митної служби Державної фіскальної служби України (інформація стосовно митного оформлення зовнішньоторговельних операцій в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами, не виявлена), Державної служби інтелектуальної власності України (за результатами проведених ліквідатором на офіційному сайті Державної служби інтелектуальної власності України (http://sips.gov.ua/ua/systems.html) пошукових дій щодо об'єктів промислової власності, які б могли бути зареєстровані боржником, об'єктів промислової власності за боржником не виявлено), Державної служби геології та надр України (до електронної інформаційної бази даних Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" станом на 20.12.2016 спеціальний дозвіл на користування надрами боржнику не надавався), ДП "Український державний центр радіочастот" (дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв ДП "Український державний центр радіочастот" не видавались, інформація про наявні радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої у боржника відсутня), Регіонального відділення фонду державного майна по Миколаївській області (боржник створювався поза процедурою приватизації державного майна, інформація щодо наявності об'єктів державної власності на балансі боржника у Регіонального відділення відсутня), Регіонального сервісного центру МВС у місті Києві (станом на 20.01.2017 за боржником зареєстровано автомобіль КРАЗ 256Б, автомобіль ВАЗ 111740-110, автомобілі ИЖ, модель 27175-036, ДН АА4759НР та автомобіль ИЖ, ДН АА4756НР були зняті з реєстрації та обліку за рішенням державної виконавчої служби або виконавчим написом нотаріуса, на підставі рішення суду від 31.08.2011), ГУ Держземгеокадастру в місті Києві (відомості щодо державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі на території міста Києва та рішення про передачу їх у власність/користь боржнику відсутні), Головного управління Держпраці у Київській області (за боржником зареєстрований екскаватор 25.03.2008, номерний знак 4685 кі., інші великотоннажні та технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування не зареєстровано ), ГУ Держспоживслужби у місті Києві (згідно інформаційно-пошукової системи Agro Tech немає зареєстрованої тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів), Регіонального відділення фонду державного майна по місті Києву (в інформаційно-пошуковій системі "ЕТАП" боржник не значиться, інформація щодо наявності або відсутності на його балансі об'єктів державної власності, в регіональному відділенні відсутня), Регіонального сервісного центру МВС у Київській області інформації (станом на 24.01.2017 за боржником транспортні засоби серед зареєстрованих на території Київської області не значаться), ГУ Держземгеокадастру в Київській області (в управління відсутні функції з надання запитуваної інформації), ГУ Держпродслужби у Київській області (станом на 08.08.2017 немає зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів зареєстрованих за боржником), Регіонального відділення фонду державного майна по Київській області (інформація щодо боржника у Регіональному відділенні відсутня) ДП "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" (інформація про наявне поголів'я тварин відсутня, боржник в Єдиному державному реєстрі тварин не зареєстрований), ПАТ "Укрзалізниця" (боржник не є власником залізничного транспорту та не зареєстроване, як клієнт залізничного транспорту);

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта міститься інформація про земельні ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_3, кадастровий номер НОМЕР_4. При цьому, відповідно до довідки №77928475 від 11.01.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, міститься запис щодо знаходження земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 в іпотеці у ПАТ "Дельта Банк".

- ліквідатором отримано інформаційні довідки №77929048 від 11.01.2017, №77929528 від 11.01.2017, довідку №77929995 від 11.01.2017 щодо земельних ділянок з кадастровим номером НОМЕР_2, кадастровим номером НОМЕР_3, кадастровим номером НОМЕР_4. При цьому, відповідно до отриманої у листі №29-10-0.2-6809/2-17 від 29.03.2017 відповіді повідомлялось, що земельні ділянки з кадастровими НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 об'єднано в земельну ділянку з кадастровим НОМЕР_8. Відтак, згідно зазначеного листа ТОВ "Дісент Груп" фактично володіло тільки однією земельною ділянкою з кадастровим НОМЕР_8;

- відповідно до витягу №1001969977 від 11.01.2017 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань боржник є засновником ТОВ "Комунікаційна група Кьюмедіа" (код 35848255), ТОВ "Агро Світ" (код 36356541), ТОВ "Українська гірничо-переробна компанія" (код 35932404), ТОВ "Тюнінг Центр" (код 37141306) З метою отримання інформації про фінансовий стан підприємств засновником, яких є боржник, ліквідатором направлено запити, у відповідь на які поштові повідомлення повернуто з "Не розшукано такої організації за вказаною адресою";

- за результатами здійснених ліквідатором на офіційному сайті Єдиного реєстру боржників (http://erb.nais.gov.ua/#/search-debtors) пошукових запитів щодо відкритих виконавчих проваджень записів щодо банкрута не знайдено, на виконанні Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відсутні виконавчі провадження щодо стягнення боргу з боржника, відповідно до відповідей від відділу ДВС Солом'янського РУЮ у місті Києві від 13.02.2018 та відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у місті Києві інформації відсутні відкриті виконавчі провадження де стороною (боржником чи стягувачем) виступає ТОВ "Дісент Груп", станом на 21.07.2017 у ВПВР УДВС ГТУЮ у місті Києві відсутні відкриті виконавчі провадження де боржником є ТОВ "Дісент Груп";

- відповідно до листа №207/7-46 від 21.12.2016 Головного управління статистики у Миколаївській області, з моменту первинної реєстрації в ЄДРПОУ в частині Миколаївської області (21.03.2013) по теперішній час ТОВ "Дісент Груп" фінансову звітність до органів статистики не надавало, згідно з довідкою Головного управління статистики у Київській області №18-12/2073 від 08.06.2015 ТОВ "Дісент Груп" фінансову та статистичну звітність не подавало;

- ліквідатору Капінус А.А не передавалися зазначені транспортні засоби та фінансово-господарська документація банкрута. Після звернення до слідчого управління ГУ Національної поліції у Миколаївській області із запитом від 11.01.2018, отримано листа №402/24/3-2018 від 22.01.2018, яким повідомляється, що 29.12.2015 на підставі положень пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України, слідчим прийнято постанову про закриття кримінального провадження №12015150130000533;

- автомобіль КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску списано згідно з наказом №15/сп від 15.11.2011 та акту від 15.11.2011; автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску списано згідно з наказом №14/сп від 20.10.2011 та актом від 20.10.2011, екскаватор, номерний знак 4685кі списано у 2011 році згідно з актом від 15.11.2011 ;

- згідно з листом ПАТ "Дельта Банк" №23.1/832 від 29.11.2017 надано згоду на продаж майна банкрута на аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу. За результатами проведених аукціонів від продажу земельної ділянки (заставне майно ПАТ"Дельта Банк") фактично отримано грошові кошти на суму 741 520 грн., від продажу корпоративних прав (незаставне майно) фактично отримано грошові кошти на суму 105 802, 95 грн., а всього від продажу майна ТОВ "Дісент груп" на відкритий ліквідатором рахунок НОМЕР_9 в ПАТ "ОТП Банк" отримано 847 322, 95 грн. Після завершення розрахунків рахунок НОМЕР_9 закрито, що підтверджується довідкою з ПАТ "ОТП Банк" №403-01-03/53 від 07.05.2018;

- за результатами здійсненого погашення ліквідатором станом на 31.07.2018 складено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Дісент Груп", згідно з яким непогашеними залишились кредиторські вимоги на загальну суму 17 037 500 грн., що відповідає даним складеного станом на 31.07.2018 ліквідаційного балансу, у банкрута відсутнє будь-яке майно та встановлено його неспроможність в подальшому погасити заявлені вимоги кредиторів на загальну суму 17 037 500 грн. Отже, визнані грошові вимоги кредиторів не можуть бути задоволені за відсутності у банкрута рухомого та нерухомого майна, а тому відповідно до частини 5 статті 45 Закону про банкрутство суд визнав їх погашеними при затвердженні ліквідаційного балансу;

- 14.06.2018 ліквідатором скликано та проведено засідання комітету кредиторів ТОВ "Дісент Груп", ПАТ "Дельта Банк" (4522 голосів) не з'явилось. За результатами проведеного засідання присутніми були прийняті рішення погодити звіт про нарахування та виплату основної і додаткової грошових винагород, здійснення та відшкодування витрат, а також схвалено звіт ліквідатора станом на 14.06.2018. За результатами проведеного 07.08.2018 засідання присутніми були прийняті рішення погодити звіт про нарахування та виплату основної і додаткової грошових винагород, здійснення та відшкодування витрат, а також схвалено звіт ліквідатора станом на 31.07.2018, про що складено протокол від 07.08.2018.

- станом на день складання звіту всі рахунки ТОВ "Дісент Груп" закриті, документи з кадрових питань (особового складу) ТОВ "Дісент Груп" на зберігання до архівну не надходили, ТОВ "Дісент Груп" не є джерелом формування Національного архівного фонду Державного архіву міста Києва, печатка ТОВ "Дісент Груп" знищена.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови

7. Постановою від 11.01.2019 Південно-західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишив без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/1255/14 залишив без змін.

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції, з посиланням на статті 41, 42, 46 Закону про банкрутство, статтю 190 ЦК України мотивована тим, що поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс ТОВ "Дісент Груп" повністю відповідають приписам статті 46 Закону про банкрутство, судом першої інстанції обґрунтовано та з урахуванням усіх наявних матеріалів справи затверджено поданий звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. При цьому, апеляційним судом не прийнято до уваги посилання скаржника на те, що ліквідатором не було проведено інвентаризацію майна боржника у відповідності до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69, оскільки зазначений наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань", у відповідності до якого арбітражним керуючим було проведено інвентаризацію майна боржника. Апеляційний суд погодився з допустимістю доказів проведеної ліквідатором інвентаризації активів боржника.

7.2. Також, апеляційний суд не прийняв до уваги доводи ПАТ "Дельта Банк" про те, що ліквідаційний баланс не відповідає стандартам бухгалтерського обліку, визначеного положеннями наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, оскільки за наслідком проведення ліквідаційної процедури ліквідатором у відповідності до стандартів бухгалтерського обліку, які визначені національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" та затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, складено ліквідаційний баланс ТОВ "Дісент Груп" станом на 31.07.2018, який подано до суду першої інстанції, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ліквідаційний баланс ТОВ "Дісент Груп" станом на 31.07.2018 відповідає за формою та змістом стандартам бухгалтерського обліку, які визначені Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку "Загальні вимоги до фінансової звітності" та затверджені наказом Міністерства фінансів України від 07. 02.2013 №73. 7.3. Апеляційний суд дійшов висновку, що матеріалами справи спростовуються твердження скаржника про невжиття ліквідатором заходів щодо належного розшуку майна, в тому числі й заставного, яке належить банкруту з метою повернення його до ліквідаційної маси, оскільки транспорті засоби: КРАЗ 256Б, зеленого кольору, 1991 року випуску, автомобіль ВАЗ 111740-110, сірого кольору, 2008 року випуску та екскаватор, номерний знак 4685 кі під час інвентаризації не виявлені, а в подальшому встановлено, що станом на час відкриття ліквідаційної процедури (травень 2015 року) боржнику не належало таке рухоме майно, оскільки було списано відповідно до наказів №14/сп від 20.10.2011 (т. 9, а.с. 3) та №15/сп від 15.11.2011 (т. 9, а.с. 7), однак, не подано даних до державних реєструючих органів.

7.4. Апеляційний суд вважав необґрунтованими доводи скаржника щодо невжиття ліквідатором заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво, оскільки матеріали справи не містять доказів надання засновниками банкрута якихось вказівок чи прийняття на шкоду товариству та його кредиторам неправомірних рішень. До того ж, матеріали справи не містять доказів порушення акціонерами чи керівником ТОВ "Дісент Груп" вимог законодавства про банкрутство, вказані особи не притягувалися до відповідальності за вчинення дій з фіктивного, умисного банкрутства, доведення чи приховування банкрутства. При цьому, скаржником не наведено жодних обставин та не надано належних доказів, які б свідчили про банкрутство ТОВ "Дісент Груп" з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, що може бути підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПАТ "Дельта Банк", кредитор у справі)

8. Скаржник доводив, що ліквідатором, в порушення частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, не проведено інвентаризацію майна боржника відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69. Крім того, поданий ліквідатором ліквідаційний баланс не відповідає стандартам бухгалтерського обліку, визначеним положеннями наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, не зазначивши у чому саме полягає така невідповідність. Скаржник аргументував, що звіт ліквідатора не містить даних щодо реальних вчинених дій ліквідатором щодо пошуку та виявлення заставного майна боржника, а також не відображено, які заходи вживались останнім щодо його повернення або заміни іншими товарами такої ж якості.

8.1. Скаржник аргументував, що ліквідатором не вжито заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівництво.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві арбітражного керуючого Капінуса А.А. зазначено, що наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 затверджено Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, а також визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69. Оскільки, наказ №879 набрав чинності 01.01.2015, арбітражний керуючий повинен був провести інвентаризацію активів та зобов'язань відповідно до вимог саме зазначеного наказу, що він і зробив.

9.1. Арбітражний керуючий зазначив, що відповідність ліквідаційного балансу стандартам бухгалтерського обліку, а також дії, вжиті ліквідатором, перевірено судами попередніх інстанцій. При цьому, твердження скаржника про невідповідність стандартам бухгалтерського обліку та невжиття заходів з метою виявлення транспортних засобів спростовуються матеріалами справи та висновками судів про повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.

9.2. Арбітражний керуючий аргументував, що скаржником, враховуючи вимоги статті 74 ГПК України, не надано жодних доказів на підтвердження викладених в касаційній скарзі доводів та які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Частина 1 статті 37 - у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Частина 2 статті 41 - ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження:

- приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження;

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

- аналізує фінансове становище банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

- має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

- з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту;

- заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

- подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню;

- продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

- повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку;

- веде реєстр вимог кредиторів;

- здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частина 11 статті 41 - дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Частина 12 статті 41 - у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 статті 46 - після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

- відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

- довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

- для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

- для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частина 2 статті 46 - якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута . Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також власнику майна та органам доходів і зборів за місцезнаходженням банкрута.

Частина 3 статті 46 - якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Виходячи з аналізу статей 41, 46 Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника, а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.

При цьому, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника); висновки суду про встановлені обставини та їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

14. Скаржник аргументував порушення частини 2 статті 41 Закону про банкрутство тим, що ліквідатором не проведено інвентаризацію майна боржника відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфіну України від 11.08.1994 №69. Крім того, скаржник вважав, що поданий ліквідатором ліквідаційний баланс не відповідає стандартам бухгалтерського обліку, визначеним положеннями наказу Мінфіну України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" №73 від 07.02.2013, а звіт ліквідатора не містить даних щодо реальних вчинених дій ліквідатором щодо пошуку та виявлення заставного майна боржника, а також не відображено, які заходи вживались останнім щодо його повернення або заміни іншими товарами такої ж якості.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду, судами попередніх інстанцій неодноразово зверталась увага на те, що зазначений скаржником наказ втратив чинність згідно з наказом Мінфіну України від 02.09.2014 №879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань". Отже, доводи скаржника у зазначеній частині спростовано судами та є необґрунтовані як такі, що спрямовані на переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень касаційного суду згідно із статтею 300 ГПК України.

Проаналізувавши повноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, суди встановили, що ліквідатором Капінусом А.А. дотримано повноти дій, які законодавець визначає як обов'язкові в ході проведення ліквідаційної процедури згідно зі статтями 41-48 Закону про банкрутство.

Касаційний суд зазначає, що критика скаржником судових рішень на предмет наявності неповноти дій ліквідатора Капінуса А.А. у проведеній ним ліквідаційній процедурі зводиться до того, що на думку скаржника, ліквідатор повинен був декілька разів звертатися до правовохоронних органів щодо розшуку транспортних засобів та механізмів, які формально перебували на обліку у МРЕВ та фактично були списані ще у 2011 році, до порушення даної справи про банкрутство. Касаційний суд вважає необґрунтованими та непереконливими такі доводи скаржника, оскільки заставний кредитор, як і його правопопередник ПАТ "ОТП Банк" не вживали самостійно своєчасних заходів до контролю за наявністю транспортних засобів, що були предметами застави, не оскаржували дій посадових осіб боржника щодо списання таких транспортних засобів, слідчих органів щодо закриття провадження у справі, вважаючи, що їх права порушуються незаконністю списання транспортних засобів чи закриття провадження у справі.

Касаційний суд зазначає про те, що судами не встановлено порушення прав заставного кредитора при реалізації земельної ділянки, яка була предметом застави, в ході ліквідаційної процедури та розподілу коштів від реалізації, що спростовує доводи скаржника про те, що ліквідатор не вчиняв належних дій з реалізації активів боржника у ліквідаційній процедурі, не надав доказів існування майна боржника.

Відтак, доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі та належне оформлення ним звіту ліквідатора та обов'язкових додатків до нього, що є підставою затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

15. Верховний Суд звертає увагу, що завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані та логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів та кількість вчинених дій не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.

У даному випадку, доводи скаржника не спростовують висновків попередніх інстанцій про повноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури та відповідність вимогам Закону про банкрутство щодо додатків до звіту ліквідатора, що було предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, не доводять порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, проте, виходячи зі змісту касаційної скарги, здебільшого направлені на переоцінку доказів та обставин справи касаційним судом, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами статті 300 ГПК України.

16. Згідно з положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

17. Доводи скаржника, зазначені в пунктах 8-8.1. описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених у пунктах 13-16 мотивувальної частини постанови та такими, що не спрямовані на виправлення фундаментальних порушень застосування норм законодавства про банкрутство чи процесуального права.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. З огляду на зазначене та невстановлення порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду та ухвали суду першої інстанції.

В. Судові витрати

19. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2018 у справі №915/1255/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк