Рішення

від 17.04.2019 по справі 908/2409/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/133/18-5/167/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2019 Справа № 908/2409/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Осоцькому Д.І., розглянувши матеріали справи

За первісним позовом: Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» (юридична адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, провулок Гвардійський, буд. 8, поштова адреса: 39600, м. Кременчук, а/с 56, код ЄДРПОУ 40953049)

До відповідача: Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542)

про стягнення 236 779,38 грн.

За зустрічним позовом: Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542)

До відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» (юридична адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, провулок Гвардійський, буд. 8, поштова адреса: 39600, м. Кременчук, а/с 56, код ЄДРПОУ 40953049)

про стягнення 28 962,85 грн.

За участю представників сторін:

Від ПП "ТД "Лінія Комфорту": ОСОБА_1, довіреність № б/н від 25.10.2018, адвокат (посвідчення адвоката України №049 від 18.03.2010);

Від АТ "Запорізький завод феросплавів": ОСОБА_2, довіреність № 18-155 від 20.12.2018, адвокат (посвідчення адвоката України 001180 від 28.10.2016);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

14.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № б/д б/н) Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» до Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про стягнення заборгованості за договором № 666 від 30.08.2017 року в сумі 236 779,38 грн., яка складається з основного боргу в сумі 225 265,64 грн., 3% річних в сумі 4 225,29 грн., інфляційних втрат в сумі 7 288,45 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2018 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2409/18 та визначено до розгляду судді ЯрешкоО.В.

Ухвалою суду від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2409/18, присвоєно справі номер провадження - 22/133/18, судове засідання призначено на 17.12.2018 о/об 11 год. 00 хв.

ОСОБА_3 з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2018, враховуючи перебування у відпустці судді-доповідача у справі №908/2409/18 ОСОБА_4 з 17.12.2018 по 10.01.2019 та з метою недопущення порушення процесуального строку розгляду справи, зазначену справу передано для розгляду судді Проскурякову К.В.23.10.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 20.12.2018 справу №908/2409/18 прийнято до свого провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 22/133/18 - 5/167/18, розгляд справи розпочато спочатку, призначено повторне проведення підготовчого провадження на 21.01.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов'язковою. Ухвалою від 20.12.2018 № 908/2409/18 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом в порядку загального позовного провадження. Ухвалою від 21.01.2019 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 11.02.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 11.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 20.03.2019 включно. підготовче засідання відкладено на 13.03.2019 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою від 13.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.03.2019 з повідомленням (викликом) сторін. У судових засіданнях 19.03.2019 та 08.04.2019 оголошувались перерви. У судовому засіданні 17.04.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 17.04.2019 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

В судовому засіданні 17.04.2019 представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 30.08.2017 між ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» та АТ «Запорізький завод феросплавів» укладено договір поставки/монтажу № 666, за умовами якого позивач за первісним позовом брав на себе зобов'язання поставити віконні блоки із профілю ПВХ в комплекті з підвіконням, відливами, з'єднувачами та виконати роботи з їх демонтажу/монтажу, в асортименті та за цінами, які вказані у специфікації, а відповідач брав на себе зобов'язання прийняти вказаний товар та оплатити їх вартість. Свої зобов'язання за договором позивач виконав остаточно у повному обсязі 23.05.2018. В свою чергу, відповідач ті зобов'язання, які брав на себе на підставі договору, не виконав та не здійснив оплату залишку вартості товару та робіт на суму 225 265,64 грн., як визначено п. 5.5. договору. У зв'язку з простроченням оплати по договору поставки/монтажу № 666, відповідачу нараховано 4 225,29 грн. інфляційних витрат та 7 288,45 грн. 3 % річних. В обґрунтування заявлених позовних вимог ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» посилається на умову договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 509, 526, 610, 623, 692, 712 ЦК України. Просить позовні вимоги задовольнити. Також, просить стягнути витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 12 400,00 грн.

Представник відповідача за первісним позовом підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву № 18-037/1 від 30.01.2019 та письмових поясненнях зазначивши, що всупереч умовами договору та додатку № 1 до договору, 22.09.2017 ПП ТД Лінія Комфорту не були поставлені готові вироби за номенклатурою, на умовах поставки DDP на адресу АТ «Запорізький завод феросплавів» та 30.09.2017 не були виконані роботи/послуги з демонтаж старих віконних і дверних блоків, монтаж нових віконних і дверних метало пластикових конструкцій та склопакетів. Позивач виконав свої зобов'язання з поставки готових виробів - 03.10.2017, з виконання робіт/послуг з демонтажу старих віконних і дверних блоків, монтаж нових віконних і дверних металопластикових конструкцій та склопакетів - 23.05.2018. Крім цього, на дату розгляду справи у АТ ЗФЗ є зауваження щодо виконання зобов'язань по договору та реєстрації податкової накладної з боку ПП ТД Лінія Комфорту , а отже на дату розгляду справи у АТ ЗФЗ не настав термін оплати згідно умов договору та специфікації № 1. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Представник АТ «Запорізький завод феросплавів» (позивач за зустрічним позовом) підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги з урахуванням доводів викладених у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву, пояснивши, що 30.08.2017 між ним та ПП «ТД «Лінія Комфорту» укладено договір поставки/монтажу № 666, на виконання умов якого укладено додаток № 1 до договору. Так, пунктом 3 Додатку № 1 сторони договору визначили серед іншого про те, що оплата товару, що поставляється згідно зі специфікацією № 1 (додаток 1 до даного договору) - решта суми 50%, за фактом виконаних робіт - з відстрочкою платежу до 30 календарних днів після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, за відсутності зауважень з боку АТ ЗФЗ , та при умові реєстрації податкової накладної в електронній формі в ЄРПН. З огляду на дату здійснення 50% передоплати за специфікацією № 1, терміну доставки готових виробів та терміну виконання робіт, ПП «ТД «Лінія Комфорту» зобов'язано доставити готові вироби в строк до 22.09.2017, виконати роботи/послуги в строк до 30.09.2017. Всупереч умовам договору та додатку № 1 та специфікації № 1, ПП «ТД «Лінія Комфорту» виконало свої зобов'язання з поставки готових виробів 03.10.2017 та виконало роботи/послуги - 23.05.2018 відповідно, у зв'язку з чим строк порушення за специфікацією № 1 з поставки готових виробів склав 10 календарних днів, з виконання робіт/послуг склав 234 календарних днів відповідно. З огляду на дату здійснення 50% передоплати за додатковою угодою № 1 до договору та специфікацією № 2, терміну доставки готових виробів та терміну виконання робіт, ПП «ТД «Лінія Комфорту» зобов'язано доставити готові вироби в строк до 14.11.2017, виконати роботи/послуги в строк до 30.11.2017. Всупереч умовам договору та додатку № 1 та специфікації № 2, ПП «ТД «Лінія Комфорту» виконало роботи/послуги 05.01.2018, у зв'язку з чим строк порушення за специфікацією № 2 з виконання робіт/послуг склав 35 календарних днів. На підставі викладеного, загальний розмір неустойки склав 28 962,85 грн.

В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог АТ ЗФЗ посилається на умови договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017, ст. ст. 509, 548, 525, 526, 611, 628, 655, 662, 712, 837, 846, 854 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 184, 186, 216, 218, 230 ГК України, ст. 162, 164, 180 ГПК України та просить зустрічний позов задовольнити.

Представник ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» (відповідач за зустрічним позовом) підтримав заперечення викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву № б/н, б/д (вх. № 08-08/2938/19 від 12.02.2019) та письмових поясненнях зазначивши, що за специфікацією № 1 передплата АТ ЗФЗ здійснена 08.09.2017 (п'ятниця)о 16:47:00, тому запуск замовлення у виробництво було здійснено тільки у наступний робочий день - 11.09.2017 (понеділок). Вся партія товару була виготовлена згідно індивідуального замовлення на 22.09.2017, про що відповідно до п. 3.2. договору в телефонному режимі був сповіщений відповідальний по даному договору представник АТ ЗФЗ . В порушення умов п. 3.2. договору, замовник не надав ні заявки на постачання товару ні підтвердив згоду про отримання товару. Підрядник надіслав на електрону адресу замовника лист № 10-01 від 02.10.2017 з проханням прийняти товару та оформити перепустки на в'їзд та роботу на території АТ ЗФЗ , у зв'язку з чим 03.10.2017 ПП ТД Лінія Комфорту здійснило поставку товару, про що є підписана з обох сторін видаткова накладна № 35 від 03.10.2017 на суму 99 522,54 грн. та ТТН № 14 від 03.10.2017.

За специфікацією № 2 передплата АТ ЗФЗ здійснена 31.10.2017 о 17:58:00 год., тому запуск замовлення у виробництво було здійснене тільки у наступний робочий день - 01.11.2017. Вся партія товару була виготовлена на 05.11.2017, тобто протягом чотирьох календарних днів. За згодою сторін, 06.11.2017 ПП ТД Лінія Комфорту було здійснено поставку товару, про що є підписана з обох сторін видаткова накладна № 65 від 06.11.2017 на суму 326 747,78 грн. з ПДВ та ТТН № 15 від 06.11.2017. Робота згідно Специфікацій № 1 та № 2 по демонтажу старих віконних блоків та монтажу нових віконних блоків була розпочата ПП ТД Лінія Комфорту своєчасно, відразу після постачання, але фактично здійснювалась із затримкою з боку АТ ЗФЗ по ряду незалежних від ПП ТД Лінія Комфорту причин. З урахуванням викладеного, представник ПП ТД Лінія Комфорту просить суд в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Також, ПП ТД Лінія Комфорту заявлено клопотання про застосування до вказаних правовідносин строку позовної давності, в якому зазначає, що оскільки переплати за договором здійснені 08.09.2017 та 31.10.2017, граничний строк поставки товару припадав на 22.09.2017 та 14.11.2017 відповідно. В такому випадку, право на стягнення неустойки виникло у АТ ЗФЗ 01.10.2017 та 24.11.2017. проте, зустрічний позов поданий 14.12.2018, тобто після спливу одного року з дня виникнення права на стягнення неустойки. Просить застосувати строки позовної давності.

Від АТ ЗФЗ до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву № 18-837/3 від 18.03.2018 (вх. № 08-08/5599/19 від 19.03.2019), згідно з якою позивач за зустрічним позовом серед іншого зазначає, що перебіг позовної давності по специфікації № 1 починається з 23.05.2018, а по специфікації № 2 з 05.01.2018, а саме з дати прийняття робіт в цілому, а відтак строк позовної давності АТ ЗФЗ не пропущено.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.08.2017 між Приватним підприємством «Торговий дім «Лінія Комфорту» (далі - Підрядник, позивач за первісним позовом) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (далі - Замовник, відповідач за первісним позовом) укладено Договір поставки/монтажу № 666 (далі - Договір).

ОСОБА_3 з п. 1.1. договору, підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити віконні блоки із профілю ПВХ в комплекті з підвіконням, відливами, з єднувачами та виконати роботи з їх демонтажу/монтажу (далі по тексту Товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься в додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до цього договору.

ОСОБА_3 з п. 2.2. договору, у додатках (специфікаціях) та додаткових угодах до договору зазначаються такі відомості про товар: повне найменування товару; виробник, країна походження товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо); технічні характеристики товару (посилання ГОСТ, ТУ, ДСТУ, тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару; комплектність, фасування товару (при необхідності); порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки товару; код УКТЗЕД товару. За згодою сторін в додатку (специфікації) до цього договору можуть бути вказані також інші відомості про товар.

Підтвердженням належної якості товару, що поставляється є сертифікат відповідності виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам і іншим встановленим законодавством вимогам (п. 2.3. договору).

Розділом 3 договору передбачені умови поставки товару та виконаних робіт (демонтаж/монтаж).

Так, п. 3.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується доставити замовнику товар на наступних умовах: DDP, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010 (далі - Правила Інкотермс), доставка товару на адресу замовника: м. Запоріжжя, вул. діагональна, буд. 11. Доставка та демонтаж/монтаж віконних блоків, здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання попередньої оплати.

ОСОБА_3 з п. 3.2. договору, доставка товару здійснюється підрядником згідно п. 3.1. цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) замовника. У письмовому підтвердженні (заявці) замовник вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни доставки товару в межах періоду дії цього договору, який сторони вказують у додатку (специфікації) до цього договору. Доставка товару повинна бути поставлена одною партією в одному автотранспортному засобі.

Відповідно до п.п. 3.3.1., 3.3.4 договору, підрядник зобов'язаний надати замовнику оригінали документів, оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. протягом 3 (трьох) календарних днів від дати поставки:

а) рахунок - фактури (оригінал);

б) акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний зі своєї сторони, оформлений державною мовою та відповідно до вимог;

в) видаткова накладна на відпуск товару (оригінал);

Супровідних документів: товарно-транспортна накладна (оригінал) - за умови поставки автотранспортом, оформлена на державній мові відповідно Наказу Міністерства інфраструктури України від 05.12.2013 № 983. Підрядник здійснює заповнення супровідних документів з відображенням повних реквізитів, які характеризують товар і є даними цього договору, додатків (специфікацій) до цього договору. У разі поставки Товару і невідповідності даних супровідних документів цього договору, додаткам (специфікаціям) до цього договору замовник має право відмовитись в його прийманні, без відшкодування підрядникові будь-яких збитків, упущеної вигоди і т.п. (п. 3.3.4 договору).

Відповідно до п.п. 4.1.1. та 4.1.2. договору, підрядник зобов'язаний: своєчасно доставити товар відповідної якості; своєчасно і в повному обсязі декларувати свої податкові зобов'язання, що випливають з цього договору, шляхом подання до податкових органів податкової звітності, складеної і заповненої відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 4.1.6. договору передбачено, що підрядник за 5 (п'ять) банківських днів до здійснення передоплати, зобов'язаний надати замовнику оригінал довідки за підписом керівника з інформацією про відсутність у нього податкового боргу. Крім того у довідці має бути відображено, що поставляється його продукція, а також інше майно та активи не перебувають у податковій заставі.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно здійснити оплату в терміни, зазначені в додатку (специфікації) або додаткових угодах. Які є невід'ємною частиною цього договору.

ОСОБА_3 з п. 5.1. договору, загальна сума цього договору на момент його складання становить 89 101,87 грн. без ПДВ, в тому числі вартість ТМЦ становить 82 935,45 грн. без ПДВ, вартість монтажних робіт 6 166,42 грн. без ПДВ. Загальна сума ПДВ складає 17 820,37 грн.

Пунктом 5.5. договору сторони визначили порядок оплати. Так, замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% від загальної суми цього договору на підставі рахунку-фактури та листа передбаченого п. 4.1.6 цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок підрядника. Залишок суми в розмірі 50%, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (при умові реєстрації ПН в ЄРПН) та надання видаткової накладної.

Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних (п. 5.7. договору).

ОСОБА_3 з п. 6.1. договору, здача-приймання виконаних робіт проводиться шляхом підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, уповноваженими представниками сторін. Право власності на товар, усі ризики його псування, пошкодження та знищення переходять від підрядника замовнику в момент підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Прийомка товару/виконаних послуг і перехід права власності у випадках відповідності товару умовам цього договору, відбувається на території замовника (п. 6.9. договору).

Відповідно до п. 10.3. договору, у разі порушення строків доставки товару/виконання послуг згідно даного договору підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення. У разі продовження такого прострочення більше 10-ти календарних днів підрядник додаткового сплачує замовнику штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару/виконаних послуг.

ОСОБА_3 з п. 10.6. договору, відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, не встановлена даним договором, регламентується чинним законодавством.

29.09.2017 між сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 (далі - додаткова угода № 1).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у строки та за номенклатурою згідно специфікації.

ОСОБА_3 з п. 2 додаткової угоди № 1, загальна сума договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 змінюється на суму вказану в специфікації і становить на момент його складання 375 442,76 грн. без ПДВ, в тому числі вартість ТМЦ становить 355 225,72 грн. без ПДВ, вартість монтажних робіт 20 217,47 грн. без ПДВ.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 визначено умови поставки: DDP склад постачальника, м. Запоріжжя, Діагональна, 11.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди № 1, строк поставки: не більше 14 календарних днів після передплати. Термін виконання робіт жовтень-листопад 2017.

В пункті 5 додаткової угоди № 1 сторони визначили умови оплати: передплата у розмірі 50% на поточний рахунок підрядника з моменту підписання договору сторонами та надання рахунку та оригіналу довідки за підписом керівника з інформацією про відсутність у нього податкового боргу. Крім того у довідці має бути відображено, що поставляється його продукція, а також інше майно та активи не перебувають у податковій заставі; решта суми 50%, за фактом виконання робіт - з відстрочкою платежу до 30 календарних днів після підписання акту здачі приймання виконаних робіт, за відсутності зауважень з боку замовника, та при умові реєстрації податкової накладної в електронній формі в ЄРПН.

Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору постачання № 666 від 30.08.2017 (п. 6.3. додаткової угоди № 1).

Пунктом 1 додатку № 1 (специфікація № 1) до договору № 666 від 30.08.2017 сторони узгодили, що ціна на товар, що зазначена в даній специфікації, включає в себе вартість демонтажу старих віконних і дверних блоків, виготовлення та монтаж нових віконних і дверних металопластикових виробів, комплектуючих, упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов'язаних з доставкою товару.

ОСОБА_3 з п. 2 специфікації № 1, сума поставки - 89 101,87 грн. без ПДВ, в тому числі вартість ТМЦ становить 82 935,45 грн. без ПДВ, вартість робіт 6 166,40 грн. без ПДВ. Загальна сума ПДВ складає 17 820,37 грн.

Відповідно до п. 4 специфікації № 1, термін доставки готових виробів - 10 робочих днів з моменту 50% передоплати. Термін виконання робіт - вересень 2017.

На виконання умов договору та специфікації № 1, позивачем виставлено рахунок-фактуру № 64 від 05.09.2017 на суму 106 922,24 грн.

08.09.2017 платіжним дорученням № 306456 від 08.09.2017 ПАТ ЗФЗ здійснило передоплату на суму 53 461,12 грн., призначення платежу - передоплата за договором № 666 від 30.08.2017, рахунок № 64 від 05.09.2017, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний доставити готові вироби у строк до 22.09.2017 включно, виконати роботи/послуг у відповідності до п. 5 додаткової угоди № 1 від 29.09.2017 - до листопада 2017.

В порушення умов договору та специфікації № 1, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача 03.10.2017 згідно з видатковою накладною № 35 від 03.10.2017 на суму 99 522,54 грн. та товарно-транспортною накладною № 14 від 03.10.2017.

Пунктом 1 додатку № 1 (специфікація № 2) до договору № 666 від 30.08.2017, сторони узгодили, що ціна на товар, що зазначена в даній специфікації, включає в себе вартість демонтажу старих віконних і дверних блоків, виготовлення та монтаж нових віконних і дверних металопластикових виробів, комплектуючих, упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов'язаних з поставкою товару.

ОСОБА_3 з п. 2 специфікації № 2, сума поставки - 286 340,89 грн. без ПДВ, в тому числі вартість ТМЦ становить 272 289,82 грн. без ПДВ, вартість монтажних робіт 14 051,07 грн. без ПДВ. Загальна сума ПДВ складає 57 268,18 грн.

Відповідно до п. 4 специфікації № 2, термін постачання готових виробів - 14 календарних днів з моменту 50% передоплати. Термін виконання робіт - жовтень 2017.

На виконання умов договору та специфікації № 2, позивачем виставлено рахунок-фактуру № 82 від 22.09.2017 на суму 343 609,07 грн.

31.10.2017 платіжним дорученням № 308557 від 31.10.2017 ПАТ ЗФЗ здійснило передоплату на суму 171 804,54 грн., призначення платежу - передоплата за договором № 666 від 30.08.2017, рахунок № 82 від 22.09.2017, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний доставити готові вироби у строк до 14.11.2017 включно.

06.11.2017 на виконання умов договору та специфікації № 2, позивач здійснив поставку товару на адресу відповідача згідно з видатковою накладною № 65 від 06.11.2017 на суму 326 747,78 грн. та товарно-транспортною накладною № 15 від 06.11.2017 на загальну суму 326 747,78 грн.

05.01.2018 між сторонами підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 24 демонтажу/монтажу металопластикових конструкцій у кількості 83 одиниць на загальну суму 16 861,28 грн., які були поставлені на підставі видаткової накладної № 65 від 06.11.2017. В даному акті зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

23.05.2018 між сторонами підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № б/н демонтажу/монтажу металопластикових конструкцій у кількості 37 одиниць на загальну суму 7 399,70 грн., які були поставлені на підставі видаткової накладної № 35 від 03.10.2017. В даному акті також зазначено, що замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідно до п. 5.5. договору зареєстровано всі необхідні податкові накладні згідно податкового законодавства України (а.с. 71-84 т. 1).

Враховуючи умови п. 5.5. договору, кінцевий строк оплати залишку суми за актом приймання-передачі виконаних робіт № 24 від 05.01.2018 настав 04.02.2018, за актом приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 23.05.2018 настав 22.06.2018.

З метою досудового врегулювання спору, 26.03.2018 ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» на адресу АТ «Запорізький завод феросплавів» надсилалась претензія про сплату 50% за металопластикові конструкції та виконану роботу по монтажу/демонтажу на загальну суму 171 804,53 грн., а саме: за видатковою накладною 65 від 06.11.2017 в сумі 326 747,78 грн. та актом здачі приймання робіт (надання послуг) № 24 від 05.01.2018 в сумі 16 861,28 грн. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення. (а.с. 85-86, т. 1)

03.07.2018 ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» на адресу АТ «Запорізький завод феросплавів» повторно надсилалась претензія про сплату заборгованості за металопластикові конструкції та виконану роботу по монтажу/демонтажу на загальну суму 225 265,64 грн., а саме: залишок заборгованості за видатковою накладною 35 від 03.10.2017 в розмірі 46 061,42 грн., за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 24 від 05.01.2018 в сумі 16 861,28 грн., залишок заборгованості за видатковою накладною 65 від 06.11.2017 в розмірі 154 943,24 грн. та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № б/н від 23.05.2018 в сумі 7 399,70 грн. Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять (а.с. 87-88, т. 1).

У зв'язку з невиконанням АТ ЗФЗ умов Договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 в частині своєчасної оплати за поставлений товар та надані послуги, керуючись ст. 611 ЦК України позивач нарахував відповідачу:

- за актом здачі-приймання робіт № 24 від 05.01.2018 - 3 % річних за період з 05.02.2018 по 23.10.2018 включно у розмірі 3 685,32 грн. та інфляційні витрати за період з лютого вересень включно на суму 6 700,38 грн.;

- за актом здачі-приймання робіт № б/н від 23.05.2018 - 3 % річних за період з 22.06.2018 по 23.10.2018 включно у розмірі 539,97 грн. та інфляційні витрати за період з червня по вересень 2018 включно на суму 588,07 грн.

Враховуючи вищевикладене, предметом розгляду справи за первісним позовом є: стягнення основної заборгованості за договором поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 у розмірі 225 265,64 грн., 3 % річних за період з 05.02.2018 по 23.10.2018 включно у сумі 4 225,29 грн., інфляційних витрат за період з лютого по вересень 2018 на суму 7 288,45 грн.; за зустрічними позовними вимогами є стягнення неустойки у відповідності до п. 10.3. договору у розмірі 28962,85 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2409/18, відзив на позовну заяву, зустрічну позовну заяву, відповіді на відзиви та додаткові письмові пояснення, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 Цивільного Кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар та виконав роботу (надав послуги з монтажу/демонтажу), та дій відповідача, який цей товар та надані послуги прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар та надані послуги, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару та наданих послуг.

Як встановлено вище, на виконання умов договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» поставило АТ «Запорізький завод феросплавів» товар за видатковими накладними № 35 від 03.10.2017 та № 65 від 06.11.2017 на загальну суму 426 270,32 грн. та виконало роботи з монтажу/демонтажу конструкцій за актами № 24 від 05.01.2018 та № б/н від 23.05.2018 на загальну суму 24 260,98 грн. (а.с. 59-62, 67-68, т. 1).

Факт отримання товару за вищевказаними видатковими накладними та виконаних робіт відповідачем не заперечується, підтверджується підписами уповноважених осіб сторін та скріплені печатками АТ ЗФЗ .

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи здійснення Акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» передоплати у розмірі 53 461,12 грн. на підставі платіжного доручення № 306456 від 08.09.2017 та 171 804,54 грн. на підставі платіжного доручення № 308557 від 31.10.2017, залишок розміру оплати у відповідності до п. 5 додаткової угоди № 1 складає 225 265,64 грн .

Проте, оплата товару, наданого позивачем на виконання умов договору № 666 від 30.08.2017 за специфікаціям № 1 та № 2 та отримання послуг за актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 24 від 05.01.2018 та № б/н від 23.05.2018 в повному обсязі не здійснена, у зв'язку із чим у відповідача утворилась заборгованість за отриманий товар та надані послуги на загальну суму 225 265,64 грн.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за отриманий товар та надані послуги на загальну суму 225 265,64 грн. підтверджується матеріалами справи, є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару та наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 10.6 договору, просить суд стягнути 3 % річних за період прострочення з 05.02.2018 по 23.10.2018 включно на загальну суму 7 288,45 грн. та інфляційні витрат за період з лютого по вересень 2018 включно на загальну суму 4 225,29 грн.

Суд, перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних витрат за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство у розмірах 7 288,45 грн. та 4 225,29 грн. відповідно, наданих позивачем, приходить до висновку, що вони є вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства Запорізький завод феросплавів суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

ОСОБА_3 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1). Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2).

Як передбачено ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

ОСОБА_3 ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та специфікації № 1 відповідач за зустрічним позовом поставив готові вироби 03.10.2017, тобто з простроченням на 10 робочих дня та виконав роботи (надав послуги) 23.05.2018, тобто з простроченням у 234 календарних дня. За специфікацією № 2 виконав роботи 05.01.2018, тобто з простроченням на 35 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо несвоєчасного виконання поставки товару та виконання робіт, на підставі п. 10.3 Договору, АТ ЗФЗ нарахувало неустойку на загальну суму 28 962,85 грн., а саме: за специфікацією № 1 на загальну суму 24 326,00 грн. : за прострочення виконання зобов'язання з поставки готових виробів на 10 робочих днів на суму 14 928,38 грн., за прострочення виконання робіт/надання послуг на 234 календарних днів на суму 9 397,62 грн. та за специфікацією № 2 за прострочення виконання робіт/надання послуг на 35 календарних днів на суму 4 636,85 грн.

Відповідачем (ПП «Торговий дім «Лінія Комфорту» ) заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогою позивача за зустрічним позовом про стягнення неустойки, оскільки вона заявлена із пропущенням строку спеціальної позовної давності, що передбачений ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, АТ ЗФЗ звернулось до суду з зустрічною позовною заявою 14.12.2018.

Таким чином, перевіривши розрахунки АТ ЗФЗ суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом пропущений строк позовної давності в частині стягнення штрафу за специфікацією № 1: за період з 01.10.2017 по 14.12.2018 на суму 12 146,27 грн., та за специфікацією № 2 за період з 01.12.2017 по 14.12.2018 на суму 2 782,11 грн., у зв'язку з чим в цій частині зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 14 034,47 грн.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ОСОБА_3 зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених зустрічних позовних вимог.

Також, у судовому засіданні 17.04.2019 позивачем за первісним позовом було підтримано клопотання про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 12 400,00 грн.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем в якості доказів отримання послуг адвоката надано до матеріалів справи договір № 1710 від 17.10.2018, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витяги з банківського рахунку про сплату наданих послуг на загальну суму 12 400,00 грн.

Частинами 1, 3 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

ОСОБА_3 з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 ГПК України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

При цьому, частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5статті 126 ГПК України.

Разом з тим, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Отже, керуючись принципом змагальності сторін в господарському судочинстві відповідно до статті 13 ГПК України, суд при здійсненні розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу не зменшує з власної ініціативи розмір таких витрат, оскільки обов'язок доведення їх неспівмірності в розумінні частини 4 статті 126 ГПК України покладено на сторону, яка за результатами розгляду справи по суті повинна понести тягар компенсації таких витрат іншій стороні у справі, яка їх сплатила.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Ураховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» 12 400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» (юридична адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, провулок Гвардійський, буд. 8, поштова адреса: 39600, м. Кременчук, а/с 56, код ЄДРПОУ 40953049) основну заборгованість за договором поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 у розмірі 225 265 (двісті двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 64 коп., 3 % річних за період з 05.02.2018 по 23.10.2018 включно на суму 7 288 (сім тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 45 коп., інфляційні витрати за період з лютого по вересень 2018 включно у розмірі 4 225 (чотири тисячі двісті двадцять п'ять) грн. 29 коп., судовий збір в сумі 3 551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 70 коп. та 12 400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім «Лінія Комфорту» (юридична адреса: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, провулок Гвардійський, буд. 8, поштова адреса: 39600, м. Кременчук, а/с 56, код ЄДРПОУ 40953049) на користь Акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00186542) неустойку за порушення умов договору поставки/монтажу № 666 від 30.08.2017 у розмірі 14 034 (чотирнадцять тисяч тридцять чотири) грн. 47 коп. та 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 81 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст рішення складено: 26.04.2019.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.