Номер провадження: 2-о/225/312/2019
Єдиний унікальний номер судової справи: 225/1524/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2019 р. м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
головуючого судді Скиба М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Солодкої Є.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Торецьке об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області, Приморський районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка настала 12.11.2014 року у м. Донецьк Донецької області. В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що померлий ОСОБА_2 є її рідним дядьком. 12.11.2014 року ОСОБА_2 помер, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть №696 від 12.11.2014 року. У зв'язку з тим, що виданий лікарський документ про смерть є таким, що не створює правових наслідків, оскільки виданий на тимчасово окупованій території Україні після 01.12.2014 року, заявнику необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2 у судовому порядку.
Заявник до судового засідання не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, просила задовольнити заявлені вимоги.
Представники заінтересованих осіб надали суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих письмових доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, виходячи з наступного.
За положеннями п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Як встановлено судом заявник по справі є рідною племінницею померлого ОСОБА_2
Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд на підставі поданих доказів приходить до висновку про доведеність заявником факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка настала 12 листопада 2014 року у м. Донецьк Донецької області.
При цьому суд зазначає, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , територія м. Донецьк Донецької області, де помер ОСОБА_2 на даний час є тимчасово окупованою територією.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів від 7 листопада 2014 р. № 1085 із змінами та доповненнями м. Донецьк Донецької області віднесено до населеного пункту, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження через окупацію території незаконними збройними формуваннями, тому всі документи, видані на тимчасово окупованій території України є недійсними та не створюють юридичних наслідків.
У зв'язку із неможливістю виконання повноважень відділами державної реєстрації актів цивільного стану Донецької та Луганської областей в районі проведення антитерористичної операції, їх повноваження здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за межами цих територій. Кожен громадянин України, який переселився з району проведення антитерористичної операції, має право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на його вибір для вирішення питань, що входять до їх компетенції.
При цьому, бланки суворої звітності, в тому числі документи про державну реєстрацію актів цивільного стану, які були видані на цих територіях після 01.12.2014 року не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.
Таким чином, отримання у цих органів документів про смерть ОСОБА_3 не створює для заявника юридичних наслідків, а саме вона не зможе здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 та отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка.
В той же час, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .
Європейський суд з прав людини у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizidou v.Turkey, 18.12.1996 §45) обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, але у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96).
Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , встановлює обов'язковість прецедентів Європейського суду для національних судів України та впроваджує в українське судочинство практику європейських стандартів прав людини. Згідно ст. 17 цього Закону суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на це, суд зазначає.
Відповідно до ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію актів цивільного стану від 01 липня 2010 року № 2398-VІ державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою,
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Забезпечення органів державної реєстрації актів цивільного стану бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Порядок ведення обліку і зберігання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та звітності про їх використання встановлюється Міністерством юстиції України.
Крім цього, суд також зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Оскільки отримані заявником лікарські документи про смерть є недійсними, то підставою для державної реєстрації смерті є виключно рішення суду про встановлення смерті особи в певний час.
При цьому, згідно п. 7 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064 у разі державної реєстрації смерті, запис в реєстрі здійснюється шляхом внесення до нього таких відомостей, як зокрема місце смерті померлої особи.
Отже, крім встановлення факту смерті, заявнику необхідно встановити місце смерті померлого ОСОБА_2
Враховуючи, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, суд на підставі поданих доказів, а саме: лікарське свідоцтво про смерть №696 від 12.11.2014, довідка про причину смерті до форми №106/у №696 від 12.11.2014, фотокартками з могили померлого, приходить до висновку про доведеність заявником факту смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка настала 12 листопада 2014 року у м. Донецьк Донецької області.
Керуючись ст. ст. 12 ,81,89,263, 315,317 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_4 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), заінтересована особа: Торецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22, код ЄДРПОУ 42170475),Приморський районний у місті Маріуполі відділ державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, 158, код ЄДРПОУ 33426075) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, смерть якого настала 12 листопада 2014 року в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя: М.М. Скиба
Суд | Дзержинський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2019 |
Оприлюднено | 28.04.2019 |
Номер документу | 81438277 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дзержинський міський суд Донецької області
Скиба М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні