Ухвала

від 25.04.2019 по справі 201/4741/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/4741/19

Провадження № 1-кс/201/2693/2019

У Х В А Л А

іменем України

25 квітня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючогосудді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з цією скаргою на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку 10 квітня 2019 року; просить зобов`язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області повернути йому тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти номіналом: 200 грн 499 шт., 50 грн. 150 шт.; 100 грн. 18 шт., 500 грн 581 шт.; 5 євро 1 шт., 20 євро 9 шт., 500 євро 3 шт., 100 євро 3 шт., 50 євро 50 шт., 100 злотих 1 шт., 20 злотих 2 шт.,100 доларів 165 шт.

В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 10 квітня 2019 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні, розташованому на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 були вилучені належні йому на праві власності зазначені грошові кошти. Оскільки ухвалою слідчого судді не було надано дозвіл на проведення обшуку ОСОБА_3 , останній не є учасником відповідного кримінального провадження, тому заявник звернувся до суду з даною скаргою і просив її задовольнити.

Заявник у судове засідання не з`явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Представник заявника адвокат ОСОБА_4 надав суду заяву з проханням скаргу задовольнити.

Від прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 до суду надійшла заява, в якій вона просила відмовити у задоволенні скарги як у безпідставній і необґрунтованій.

Заступником начальника четвертого ВРКП СУ ФРГУ ДФС ОСОБА_6 суду надана заява про проведення судового засідання з розгляду цієї скарги без його участі.

У зв`язку із наведеним, враховуючи положення ч. 6ст. 9 КПК України, на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбаченіст. 28 КПК Українита розглянути дану скаргу без участі заявника і представників ВРКП СУ ФРГУ ДФС, прокуратури Дніпропетровської області, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки. Надав до суду заяву, в якій просить скаргу розглянути без його участі.

Відповідно дост. 107 КПК Україниу зв`язку з відсутністю учасників кримінального провадження, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді від 22 березня 2019 року у справі № 201/3438/19, якою надано слідчому з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_7 , слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №32018041660000046, оперативним співробітникам за дорученням слідчого, щодо проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України дозвіл на проведення обшуку в офісному приміщенні, розташованому на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського (колишня назва вул. Дзержинського), буд. 1/3, яке на підставі права власності належить ТОВ «ТД «Перспектива-А» (ЄДРПОУ 41554287), також в приватній власності у ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), Національна акціонерна страхова компанія Відкрите акціонерне товариство «Оранта», (код ЄДРПОУ 00034186), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та фактично використовується ОСОБА_11 для вчинення протиправної діяльності з національною та іноземною валютою, з метою відшукання та вилучення зазначених у клопотанні документів та чорнових записів які містять інформацію про незаконні конвертаційні операції з національною та іноземною валютою; інших документів, які свідчать про вчинення злочину; грошових коштів, речей, цінностей які здобуті злочинним шляхом; електронних носіїв інформації; комп`ютерної техніки (CD, DVD дисків, флеш-накопичувачів, системних блоків, жорстких дисків); матеріалів відеозаписів з камер відео спостереження; інших предметів та документів, що мають значення для розкриття кримінального правопорушення старшим слідчим ОВС четвертого ВРКП СУ ФРГУ ДФС ОСОБА_12 10 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32018041660000046 був проведений обшук на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час зазначеного обшуку у громадянина ОСОБА_13 були вилучені грошові кошти номіналом: 200 грн 499 шт., 50 грн. 150 шт.; 100 грн. 18 шт., 500 грн 581 шт.; 5 євро 1 шт., 20 євро 9 шт., 500 євро 3 шт., 100 євро 3 шт., 50 євро 50 шт., 100 злотих 1 шт., 20 злотих 2 шт.,100 доларів 165 шт.

Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_3 про повернення грошових коштів, вилучених під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 32018041660000046.

Статтею 28 КПК Українивизначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Пунктом 1 ч.1ст.303 КПК Українипередбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Частиною 2ст. 307 КПК Українивстановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Згідно ч.2 ст.8та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Такі приписи процесуального закону узгоджуються ізСтаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов`язано суди застосовувати при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).

А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30 квітня 2015 року, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.

Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для подальшого утримання слідчим майна заявника, що тягне за собою необхідність повернення цього майна його власнику.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

У рішеннях по справам «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» судом вказано на те, що доцільність та вмотивованість застосування заходів забезпечення кримінального провадження передбачає існування фактів, або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин; такі факти не можуть спиратися на голе припущення, і повинні бути чимось більшим, ніж нечітка здогадка або непідтверджена підозра.

У даній справі судом встановлено, що вилучені грошові кошти відносяться до тимчасово вилученого майна, оскільки доказів накладення арешту на ці грошові кошти суду надано не було.

Таким чином встановлено, що зазначені грошові кошти підпадають під категорію тимчасово вилученого майна, а отже у відповідності до вищезазначених вимог статті 171 КПК України орган досудового розслідування повинен був звернутися із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після його вилучення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що подальше утримання слідчим майна заявника може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном скаржника, що буде порушенням ст.1 першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим, тому дана скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Ураховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та зобов`язання органу досудового розслідування повернути власнику вилучені грошові кошти.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 28,107,110, 169, 170, 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу прокуратури Дніпропетровської області після отримання цієї ухвали негайно повернути ОСОБА_3 вилучені 10 квітня 2019 року під час проведення обшуку в офісному приміщенні, розташованому на другому поверсі нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти номіналом: 200 грн 499 шт., 50 грн. 150 шт.; 100 грн. 18 шт., 500 грн 581 шт.; 5 євро 1 шт., 20 євро 9 шт., 500 євро 3 шт., 100 євро 3 шт., 50 євро 50 шт., 100 злотих 1 шт., 20 злотих 2 шт.,100 доларів 165 шт.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1