Рішення

від 14.02.2019 по справі 183/4973/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4973/18

№ 2/183/788/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.,

з секретарем судового засідання Макаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22 серпня 2018 року позовна заява була залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

12 вересня 2018 року позивач звернувся до суду з уточненою заявою, в якій усунув недоліки первісної заяви.

Ухвалою суду 13 вересня 2018 року відкрите провадження у справі.

21 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, Міністерству оборони України, треті особи - Генеральний штаб Збройних Сил України, Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 31 січня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 в частини вимог до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною була залишена без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі ордеру №2 від 16.01.1997 р. йому було надане в користування житлове приміщення квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що 17.07.2018 р. та 30.10.2018 р. він звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро з заявою про передачу квартири у приватну власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, як органом приватизації, було винесене рішення № 4349 від 16.11.2018 р., яким йому відмовлено у передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, з посиланням на те, що військове містечко смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації.

Позивач зазначив, що дії відповідача вважають неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві ОСОБА_1 просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро № 4349 від 16.11.2018 р. про відмову йому, ОСОБА_2 в приватизації квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;

-зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, в своїй заяві просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро в судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив суд розглядати справу без його участі, позов не визнав, посилаючись на те, що житловий фонд смт. Гвардійське Новомосковського району є військовим майном, спірне житло не підлягає приватизації, оскільки перебуває на території закритого військового містечка.

Представник відповідача - Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи - Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі ордеру №2 від 16.01.1997 р. ОСОБА_1 було надане в користування житлове приміщення квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки про склад сім`ї від 22.01.2018 р. , виданої Будинкоуправлінням № 1 Гвардійської КЕВ району, в житловому приміщенні - квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1 .

Встановлено, що вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебувало у повномуоперативному управлінніКвартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпропетровська.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, об`єктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно Положення, на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська покладений обов`язок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

На підставі наказу Міністра оборони України № 1 від 03 січня 1993 року «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями та іншими особами, які проживають в будинках Міністерства оборони України», приватизація житлового фонду проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», крім того, на квартирно-експлуатаційні частини районів, на обліку яких перебувають квартири (будинки), покладені обов`язок здійснювати приватизацію квартир житлового фонду Міністерства оборони України.

Наказом № 145 від 03.10.2016 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська затверджено Положення про орган приватизації квартир житлового фонду Міністерства оборони України при Квартирно-експлуатаційному відділі м. Дніпропетровська

У відповідності до Спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України № 322/1/18дск від 17.10.2016 року, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровськ був перейменований у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро.

Положенням про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, затвердженого Наказом начальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 15.12.2016 №4 визначено, що зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, дислокованих у межах відповідальності КЕВ Дніпро, казармено-житловим фондом, комунальними спорудами, обладнанням та майном квартирно-експлуатаційної служби, ведення обліку аналіз наявності і стану, правильного та раціонального використання земель, казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання; організація забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями; організація технічної експлуатації, поточного ремонту казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання та контроль за їх виконанням., тощо.

Крім того, 31.07.2018 р. Міністерством Оборони України прийнятий наказ № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі за текстом Інструкція).

У відповідності до зазначеної Інструкції, підготовка, оформлення документів та передання у власність громадян квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах здійснюються уповноваженими на це органами приватизації, створеними при КЕУ, КЕВ (КЕЧ) районів, у повному господарському відданні або оперативному управлінню яких знаходиться державний житловий фонд, в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Статтею 1 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Встановлено, що ОСОБА_1 17.07.2018 р. та 30.10.2018 р. звернувся до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро з заявою про передачу квартири у приватну власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, як органом приватизації, було винесене рішення № 4349 від 16.11.2018 р., яким ОСОБА_1 відмовлено у передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, з посиланням на те, що військове містечко смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації.

Суд приходить до висновку, що рішення Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро є протиправним, з наступного.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах, та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень ( підвалів, сараїв) державного житлового фонду на користь громадян України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли в зв`язку з приватизацією житла, відмови уповноваженого органу в проведенні приватизації, виникають з житлових правовідносин та повинні розглядатися судом в порядку цивільного судочинства.

Конституцією України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання і захисту усіх форм власності.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду», який прийнято 19.06.1992 р. за № 2482-Х11.

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п.2 ст.2 цього Закону.

Згідно ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків пам`яток садове - паркового мистецтва, історико культурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири ( будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».

Згідно Положенню, затвердженому Наказом Міністра оборони України №215 від 21.04.2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03.07.2013 року визначення «закрите військове містечко» та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

03.09.2010 року Начальником Генерального штабу - Головнокомандуючим Збройних сил України ОСОБА_3 був затверджений останній чинний ( він базується на Наказі Міністра оборони СРСР №75 від 22.02.1977 р.) «Перелік закритих військових містечок, які мають у своєму складі житловий фонд», селище міського типу Гвардійське та Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області не були включені до цього переліку.

На підтвердження того, що смт. Гвардійське не наданий статус закритого військового містечка свідчить і Наказ Міністра оборони № 569 від 15.09.2011 року «Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад» з затвердженими переліками військового майна.

Судом встановлено, що законодавством України не визначене юридичне поняття «закрите військове містечко», в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області не має статусу закритого військового містечка.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», в ійськове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв`язку тощо.

На підставі ст. 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», з моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 29 серпня 2002 року, (далі - Порядок), передбачена процедура вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

Пунктом 4 Порядку визначено, що передача військового майна органам, повноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: Міноборони - щодо об`єктів, визначених у підпунктах 3 і 4

пункту 2-1 цього Порядку, а саме: 4) житловий фонд, інші об`єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.

Таким чином, у відповідності до Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1282 від 29 серпня 2002 року, саме Міністр Оборони України має повноваження щодо передачі житлового фонду у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

На підставі вищенаведеного Порядку, наказом Міністра Оборони України № 569 від 15.09.2011, надане розпорядження про безоплатне вилучення з балансу Гвардійської квартирно-експлуатаційної частини району військового майна та передачу його у комунальну власність територіальних громад згідно Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області (Додаток № 1 до наказу), Переліком військового майна, що безоплатно передається в комунальну власність територіальної громади селища Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області (Додаток № 2 до наказу).

У відповідності до Додатку № 1 до вищенаведеного наказу, до майна, яке передається у комунальну власність смт. Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області входить житловий будинок АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що спірне житло фактично не передане у комунальну власність територіальної громадисмт. Гвардійське Новомосковського району дніпропетровської області.

Суд приходить до висновку, що Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» є пріоритетним при застосуванні до спірних правовідносин, зазначений закон визначає вичерпний перелік житла, яке не підлягає приватизації, але, судом не встановлені перешкоди щодо приватизації спірного житла.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року передбачене, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю.

Згідно п.5 ст.5 вищевказаного Закону України кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатне в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що позивачі зареєстровані в спірному житловому приміщенні, крім того, участі у приватизації державного житлового фонду не брали.

Згідно п.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» орган приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.1999 р. затверджене «Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

У відповідності до ст. 16 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро заперечує право позивача на приватизацію спірного житлового приміщення.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сім`ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов`язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідно до якої, 1. Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. 2.Передача квартир(будинків),житлових приміщеньу гуртожиткахздійснюється вспільну суміснуабо частковувласність записьмовою згодоювсіх повнолітніхчленів сім`ї,які постійномешкають уцій квартирі(будинку),житловому приміщенніу гуртожитку,в томучислі тимчасововідсутніх,за якимизберігається правона житло,з обов`язковимвизначенням уповноваженоговласника квартири(будинку),житлового приміщенняу гуртожитку. 3. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. 5. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Судом встановлено, що тривалий час, з липня 2018 року відповідачем, як органом приватизації, не прийняте рішення за заявою позивача щодо передачі житла у власність, в порушення місячного строку для прийняття рішення, встановленого ч. 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», відповідачем не вчинені дії, щодо передачі у власність позивачу спірного житлового приміщення.

Згідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов`язання Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації спірної квартири, у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Гвардійської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро № 4349 від 16.11.2018 р. про відмову ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро на користь держави судові витрати в сумі 1409,80 грн. (одна тисяча чотириста дев`ять грн. 80 коп.).

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпро, код ЄДРПОУ 08004581, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Феодосійська, будинок 13;

-третя особа - Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 6;

-третя особа - Генеральний штаб Збройних Сил України, ЄДРПОУ 22991050, місцезнаходження: м. Київ, Повітрофлотський проспект, будинок 6;

-третя особа - Гвардійська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338440, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Гвардійське, вул. Гагаріна, будинок 14.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 15 лютого 2018 року.

.

Суддя Д.І. Городецький