Рішення

від 26.06.2007 по справі 4/780-23/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/780-23/120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.06.07                                                                                           Справа № 4/780-23/120

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з омбеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Венетекс”, м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Делакс Україна”, м. Трускавець,

про стягнення 22 145,10 грн.

За участю представників:

від позивача  - Старунська К.О.,

від відповідача – не з”явився

Суть спору: ТзОВ “Венетекс”, м. Київ, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ “Делакс Україна”, м. Трускавець, 13051,24 грн. заборгованості за поставлене та змонтоване обладнання, 6363,03 грн. неустойки, 2184,33 грн. інфляційних, 546 грн. трьох відсотків річних та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами п.п. 3.1., 8.2. Договору № 6/2005-198, ст.ст. 546, 549, 550, 611, 624, 625, 712 ЦК України.

У судовому засіданні, 24.05.2007 р., представником позивача заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь ТзОВ “Венетекс” 1350 грн. судових витрат на послуги адвоката. 26.06.2007 р. представником ТзОВ “Венетекс” подано уточнення до позовної заяви, в якому позивач уточнив період часу, за який просить стягнути неустойку.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце його проведення. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 26.06.2007 р.

Справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню. Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається.

На підставі укладеного між сторонами Договору поставки № 6/2005-198 від 25 червня 2005 р. (п.п. 1, 2) позивач поставив відповідачу обладнання для магазину кулінарії. Загальна сума договору становила 79537,84 грн. В цю суму згідно з умовами договору входила вартість обладнання, його монтажу і підключення (п. 2.1. Договору). Про поставку ТзОВ “Венетекс” відповідачу обладнання, його монтаж та підключення на суму 79531,84 грн. свідчать наявні у матеріалах справи Специфікація до Договору № 6/2006-198 від 25.06.2005 р., видаткові накладні № РН-0000514 від 03 серпня 2005 р., № РН-0000530 від 15 серпня 2005 р., довіреності серії ЯКЖ № 377179 від 3 серпня 2005 р., № 479560 від 15 серпня 2005 р., Акт введення технологічного обладнання в експлуатацію від 16.08.2005 р., Акт прийому-здавання робіт по монтажу технологічного обладнання від 16.08.2005 р., підписані сторонами у справі. Як вбачається з банківських виписок позивача, відповідач за поставлене на підставі договору № 6/2005-198 обладнання, його монтаж та і підключення, розрахувався частково, перерахувавши 29.06.2005 р. - 17103,62 грн., 03.08.2005 р. - 24982,98 грн., 09.12.2005 р. –7400 грн., 22.12.2005 р. –7000 грн., 02.08.2006 р. –10000 грн. За наведених обставин, 13045,24 грн. основного боргу підлягають стягненню з ТзОВ “Делакс Україна” на користь ТзОВ “Венетекс”.

Що стосується стягнення 6363,03 грн. неустойки, 2184,33 грн. інфляційних, 546 грн. трьох відсотків річних, то вказані позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (штрафу, пені). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до пункту 8.3. Договору № 6/2005-198 у випадку прострочки оплати обладнання відповідач зобов”язувався сплатити позивачу пеню, яка обраховується у розмірі 0,2 % за кожен робочий день від вартості не оплаченого в строк обладнання, але не більше 8 % від загальної суми договору. Враховуючи, що відповідачем не подано суду заяв в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення 6363,03 грн. пені, 2184,33 грн. інфляційних, 546 грн. трьох відсотків річних не суперечать вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 625 ЦК України і підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Що стосується стягнення витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, то господарський суд вважає за доцільне додатково зазначити наступне. При визначенні їх розміру суд виходив з того, що згідно з ч. 2 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Відповідно до ч. 1 ст. 12 згаданого Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Крім цього, відповідно до п. 27 Інструкції про оплату юридичної допомоги, яка надається адвокатами громадянам, підприємствам, установам, організаціям і кооперативам (затверджено Мінюстом СРСР від 10 квітня 1991 р.), яка діє на підставі Постанови Верховної Ради України Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР від 12 вересня 1991 р. № 1545-ХІІ, розмір оплати юридичної допомоги, що надається адвокатами підприємствам, установам, організаціям і кооперативам встановлюється за згодою сторін. В договорі № 03/29-07 від 29 березня 2007 р. про надання адвокатських та юридичних послуг, який укладено між ТзОВ “Венетекс” ТзОВ “Юридична компанія “Адат” сторони досягли згоди, що виконавець надаватиме замовникові юридичні та адвокатські послуги, вартість однієї години роботи виконавця становить 150 грн. Надання адвокатом Вітюком В.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2975/10) адвокатських послуг позивачу на підставі договору № 03/29-07 підтверджується актами приймання наданих послуг від 30.03.2007 р та від    . Оплата ТзОВ “Венетекс” 1550 грн. вартості послуг адвоката підтверджується банківськими виписками від 05.04.2007 р., 16.05.2007 р. та рахунком № 16-2007 від 14.05.2007 р. Позивач в уточненні, поданому 26.06.2007 р., просить стягнути з відповідача лише 1350 грн. вартості адвокатських послуг. За таких обставин, суд вважає за доцільне задоволити клопотання позивача і стягнути з відповідача 1350 грн. вартості адвокатських послуг.

Керуючись, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Делакс Україна” (82200, Львівська область, м. Трускавець, б-р Ю. Дрогобича, 2, Код ЄДРПОУ 32351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Венетекс” (03065, м. Київ, вул. І. Лепсе, 16, 6п, Код ЄДРПОУ 22924704) 13045 грн. 24 коп. основного боргу, 6363 грн. 03 коп. неустойки, 2184 грн. 33 коп. інфляційних, 546 грн. трьох відсотків річних, 1350 грн. витрат на послуги адвоката, 221 грн. 45 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

     Суддя