Рішення

від 23.04.2019 по справі 319/180/19

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/180/19

Провадження №2/319/197/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Мальованого В.О.

за участі секретаря судового засідання Синякової О.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Більмак, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства "Господар 2016" Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області про скасування запису про звільнення з роботи, як такого , що не пройшов випробувальний термін, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до комунального підприємства "Господар 2016" ( далі - КП "Господар 2016") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу .

В своїй позовній заяві позивач вказав, що 02 жовтня 2018 року згідно наказу №07 був прийнятий на роботу трактористом до КП "Господар 2016" з випробувальним терміном. Cвої обов"язки виконував сумлінно. 05 жовтня 2018 року був переведений з тракториста на різноробочого, з наказом про це переведення його не ознайомлювали. З 04 по 11 грудня 2018 року він перебував на лікарняному. Коли 12 грудня 2018 року він вийшов на роботу, його директор повідомив про його звільнення з роботи в зв"язку з тим, що він не пройшов випробувальний термін. 18 грудня 2018 року він звернувся до інспектора праці виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області з заявою на допущенні порушені стосовно його звільнення.

19 січня 2019 рокуу позивачем був отриманий лист від Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області про виявлені порушення стосовно його звільнення та про виданий припис на їх усунення.

25 січня 2019 року позивачем було отримано лист від відповідача, яким йому запропоновано з"явитись протягом трьох днів до КП "Господар 2016" для вирішення питання повернення на роботу.

28 січня 2019 року під час розмови з директором КП "Господар 2016" стосовно врегулювання питання повернення на роботу, виникла сварка, діалог не відбувся.

Тому позивач прохає суд, поновити йому строк на звернення до суду, поновити на роботі в КП "Господар 2016", стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2018 року по 01 березня 2019 року в розмірі 10208 грн.

18 квітня 2019 року позивач уточнив свої вимоги та просив суд винести рішення, яким зобов"язати відповідача скасувати запис про його звільнення з роботи, як такого що не пройшов випробувальний термін, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2018 року по 01 березня 2019 року в сумі 10 208 грн та судові витрати, пов"язані з розглядом справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вказав, що підтриммує позов та наполягає на задоволенні своїх позовних вимог. Надав аналогічні пояснення, викладені у позовній заяві. ОСОБА_1 додатково пояснив, що після того як він 25 січня 2019 року отримав лист- запрошення від відповідача, на наступний день прийшов до КП "Господар 2016", трудової книжки свої він не надавав , оскільки боявся, що відповідач внесе йому запис про звільнення з роботи за прогули. Наказу про прийняття на роботу того дня йому не оголошували, з наказом не ознайомлювали. Про його поновлення на роботі йому відомо не було. До цього часу він так і не надав до Смирновської сільської ради своєї трудової книжки для внесення відповідних записів до неї.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію ОСОБА_1, вказавши, що відповідач допустив порушення законодавства про працю під час звільнення з роботи в КП "Господар 2016" ОСОБА_1, про що свідчить проведена перевірка інспектором праці Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області та виданий припис на усунення вказаних порушень, а тому позивач має всі підстави для звернення з вказанам позовом до суду,скасування запису про звільнення з роботи, як такого , що не пройшов випробувальний термін та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та усні пояснення в судовому засіданні, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказує, що наказом № 07-к від 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КП "Господар 2016 на посаду тракториста з випробувальним строком на 1 місяць. Наказом від 08 жовтня 2018 року № 08-к ОСОБА_1 був переведений на посаду підсобного робітника в КП Господар 2016 . Наказом від 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений з посади підсобного працівника в КП Господар 2016 у зв'язку з непроходженням іспитового терміну.

Після проведеної перевірки інспектором праці Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, наказом директора КП Господар 2016 від 25 січня 2019 року, ОСОБА_1 був поновлений на роботі в КП Господар 2016 на посаді тракториста 28 січня 2019 року.

Листом від 22 січня 2019 року, ОСОБА_1 був запрошений до КП "Господар 2016" для вирішення питання про поновлення на роботі, з зазначеням, що при собі необхідно мати трудову книжку. Наказом № 1 від 25 січня 2019 року, був скасований наказ від 04 жовтня 2018 року про переведення ОСОБА_1 на посаду підсобного працівника з посади тракториста та нарахована заробітна плата за період з 17 грудня 2018 року по 28 січня 2019 року за час вимушеного прогулу. 28 січня 2019 р. ОСОБА_1 з'явився за вказаним запрошенням та у приміщенні підприємства, директором КП "Господар 2016" йому було оголошено про його поновлення на роботі та про необхідність приступити до роботи. Але ОСОБА_1 у присутності трудового колективу відмовився ознайомитись з наказом під підпис та наголосив, що підприємство відтепер повинно виплачувати йому грошові кошти без виконання ним трудових обов'язків.

13 лютого 2019 року ОСОБА_1 виплачена сума в розмірі 4377,88 грн. при поновленні на роботі за період з 17 грудня 2018 року по 28 січня 2019 року, тобто вказана сума була йому повністю сплачена підприємством до часу його поновлення на посаді згідно з наказом. Трудову книжку ОСОБА_1 на прохання директора до підприємства не надав, тому у підприємства не було можливості внести запис про його поновлення на посаді тракториста з об'єктивних причин.

З часу оголошення ОСОБА_1, з 28 січня 2019 року, наказу про поновлення його на роботі, останній до виконання трудових обов'язків не приступив, фактично скоївши прогули, внаслідок чого керівник підприємства вимушений був реагувати згідно трудового законодавства.

Підстав для повторної виплати ОСОБА_1 суми заробітної плати за час вимушеного прогулу не існує, оскільки така заробітна плата йому вже була виплачена, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що 28 січня 2019 року за ініціативою директора КП "Господар 2016" були присутні на зборах трудового колективу за участю директора КП "Господар 2016" ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_1 про його поновлення на роботі з 28 січня 2019 року та необхідності приступити до роботи трактористом. ОСОБА_4 попросив надати його трудову книжку для внесення відповідних записів, але ОСОБА_1 катеригорично відмовився, крім того він не погоджувався ні з роботою тракториста, ні з роботою підсобного робітника. Наступного дня та протягом тижня ОСОБА_1 на роботу не вийшов, і йому керівництвом підприємства дня з 30 січня по 11 лютого 2019 року були зараховані як прогул.

Всебічно, об'єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наданих доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновків, які наведені нижче.

У відповідностідо ст.26 КЗпП України угода провстановлення випробувального строку має бути встановлена угодою сторін. Одностороннє встановлення власником умови про випробування не передбачено. Підставою звільнення за результатом випробування згідно ст. 28 КЗпП України, може бути тільки невідповідність працівника посаді на яку він прийнятий, оскільки за визначенням ч.1 ст. 26 КЗпП України, випробування встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі яку йому доручають. Отже, невідповідність працівника займаній посаді має визначатись ч.2 ст. 40 КЗпП України, де зокрема вказано, що має бути встановлена невідповідність працівника займаній посаді чи виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

У разі невідповідності працівника займаній посаді (виконаній роботі) працедавець має право звільнити його до спливу випробувального терміну, письмово повідомивши працівника не пізніше 3-х днів. До того ж, в разі прийняття працівника на роботу із випробувальним терміном, такий працівник має отримувати завдання відповідно до посадових обов'язків, доповідати про їх виконання, а особа у підпорядкуванні контролювати їх виконання. При цьому у разі якщо працівник виконував завдання незадовільно в цей термін, вони повинні бути документально зафіксовані.

З матеріалів справи слідує, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до директора КП "Господар 2016" з заявою про прийом його на посаду тракториста в КП Господар 2016 з випробувальним терміном 1 місяць.

Відповідно до копії трудової книжки серії АХ № 578481, та копій наказів (розпоряджень) № 07-к від 01 жовтня 2018 року, наказів (розпоряджень) №08-к від 04 жовтня 2018 року та наказу № 09-к від 17 грудня 2018 року відповідно, ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в КП "Господар 2016" трактористом згідно наказу № 07-к від 01 жовтня 2018 року. 05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 переведений на посаду підсобного працівника в КП "Господар 2016" згідно наказу № 08-к від 04 жовтня 2018 року. 17 грудня 2018 року ОСОБА_1 звільнений по ст.28 КЗпП за результатами випробування. З вищезазначеними наказами (розпорядженнями) ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить відповідний підпис.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною 2 ст.28 КЗпП України встановлено, що у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

В пояснень позивача та його предстаника, які не оспорювались представником відповідача, встановлено, що не погоджуючись зі своїм звільненням, 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до інспектора праці Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області.

Після виявлених порушень з боку КП "Господар 2016" та внесеного припису на їх усунення, наказом (розпорядження) директора КП Господар 2016 №1-к від 25 січня 2019 року, ОСОБА_1 був поновлений на роботі в КП Господар 2016 на посаді тракториста, що підтверджується копією наказу.

Згідно вищезазначеного наказу, ОСОБА_1 прийнятий на роботу з 28 січня 2019 року на посаду тракториста з окладом 4173,00 грн., від підпису в наказі ОСОБА_1 в присутності бухгалтера КП "Господар 2016" відмовився.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що на виконання припису інспектора по праці Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області по виявлених недоліках, наказом №1 від 25 січня 2019 року, скасований раніше виданий наказ №08-к від 04 жовтня 2018 року про призначення ОСОБА_1 підсобним працівником, ОСОБА_1 поновлений на роботі з 28 січня 20219 року та наказано бухгалтеру провести повну оплату з 17 грудня 2018 року по 28 січня 2019 року.

Твердження позивача про те, що діалогу з директором КП "Господар 2016" стосовно його повернення на роботу 28 січня 2019 року не відбулось, наказу про поновлення на роботі на ознайомлення йому ніхто не давав та відповідного запису до трудової книжки ніхто не робив, спростовуються дослідженним в судовому засідання протоколом засідання трудового колективу КП "Господар 2016" від 28 січня 2019 року та поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6

Згідно пояснень свідків та вищезгаданого протоколу, 28 січня 2019 року по ініціативі директора КП "Господар 2016" ОСОБА_4, було проведено зібрання трудового колективу, де ранішен звільненому ОСОБА_1 було запропоновано повернення на посаду тракториста чи підсобного працівника КП "Господар 2016" , так як він був звільнений з останньої з порушенням. В присутності колективу ОСОБА_1 категорично відмовився від любої посади, на прохання директора пояснити це в письмовій формі відмовився в грубій формі.

Твердження позивача про те , що усі надані до суду накази №№ 2-11 з 01 лютого по 11 лютого 2019 року про зарахування днів прогулів незаконні, не знайшли свого підтвердження з огляду на наступне.

Згідно копії наказу директора КП Господар 2016 від 25 січня 2019 р. № 1-к ОСОБА_1 поновлений на роботі в КП Господар 2016 на посаді тракториста.

Згідно копії повідомлення про прийняття працівника на роботу, КП Господар 2016 25 січня 2019 року надіслав повідомлення до органу фіскальної служби про прийняття ОСОБА_1 з 28 січня 2019 року на роботу.

Згідно наказу директора КП "Господар 2016" №2 від 01 лютого 2019 року, наказом № 1-к від 25 січня 2019 року ОСОБА_1 був поновлений на роботі, 28 січня 2019 року йому в присутності трудового колективу було запропоновано приступити до роботи. Письмової відмови ОСОБА_9 від подальшої роботи в КП "Господар 2016" не надходило, проте 29 січня 2019 року в період часу з 8-00 до 17-00 години на роботі був відсутній, в зв"язку з цим 29 січня 2019 року зараховано ОСОБА_1 як прогул.

Аналогічні обставини зарахування прогулу ОСОБА_1 викладені в наказах №3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, згідно яких як прогул ОСОБА_1 від роботи наказано вважати 30 січня 2019 року,31 січня 2019 року, 01 лютого 2019 року,04 лютого 2019 року,05 лютого 2019 року, 06 лютого 2019 року, 07 лютого 2019 року,08 лютого 2019 року, 11 лютого 2019 року відповідно.

Засіданням трудового колективу надано згоду на звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогули, вирішено повідомити голову Смирновської сільської ради ОСОБА_10 про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 та про підстави щодо його звільнення, що підтверджується копією протоколом № 22 від 11 лютого 2019 року засідання трудового колективу КП Господар 2016 .

Листом № 23 від 14 лютого 2019 pоку директор КП Господар 2016 повідомив ОСОБА_1 про звільнення його з роботи за прогули, вказаний лист був направлений позивачу на його поштову адресу, що підтверджується відповідною копією квитанції про відправлення поштової кореспонденції з повідомленнями про вручення листа ОСОБА_1

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 4 ст.48 КЗпП, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Аналізуючи зібрані по справі докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України щодо засад змагальності процесу і надання доказів, позивачем не надано і в судовому засіданні не здобуто доказів про те, що позивач має право на стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивачем ніяким чином не спростовані доводи представника відповідача щодо відсутності такого права, в зв"язку з її виплатою в добровільному порядку.

Крім того не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про скасування запису про звільнення його з роботи як такого, що не пройшов випробувальний термін, оскільки відповідачем не заперечується вказаний факт і визнається обов"язок внесення відповідних відомостей до трудової книжки, проте ОСОБА_1 не надає відповідачу свої трудової книжки, що унеможливлює виконання вимог позивача про внесення таких відомостей.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Обставини, на які посилається позивач та його доводи є, на думку суду, безпідставними, оскільки з матеріалів справи, пояснень сторін, свідків вбачається, що право позивача на працю було відновлено відповідачем добровільно, до звернення позивача з позовом до суду, наказ про переведення підсобним робітником від 04 жовтня 2018 року скасований відповідачем та виданий новий наказ про поновлення на роботі раніше звільненного працівника, та виплачений середній заробіток позивачу за час вимушеного прогулу, однак, ОСОБА_1 відмовився від наданих пропозицій та був звільнений згодом вже на підставі п.4 ст.40 КЗпП України .

Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки відповідачем виплачений середній заробіток позивачу за період з 17 грудня 2018 року по 28 січня 2019 року в добровільному порядку до звернення позивача з позовом до суду, а тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Оскільки скасування запису про звільнення з роботи за ст.28 КЗпП України не оспорюється і визнається відповідем, і можливе в разі надання ОСОБА_1 своєї трудової книжки до КП "Господар 2016", а тому відсутні підстави для захисту невизнаних прав ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача

Оскільки суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення позову, тому судові витрати позивача покладаються на нього та поверненню йому не підлягають.

Керуючись ст.ст. 28, 48, 235 КЗпП України, ст.ст.209, 258, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Запорізький апеляційний суд шляхом направлення апеляційної скарги через Куйбишевський районний суд Запорізької області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 26 квітня 2019 року.

Учаснки справи:

Позивач - ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 станція Більманка Більмацького району Запорізької області,

Представник позивач - ОСОБА_2, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2,

Відповідач - комунальне підприєство "Господар 2016 " Смирновської сільської ради Більмацького району Запорізької області ЄДРПОУ 40414869, вул.Торгова, 3 с.Смирнове Більмацького району Запорізької області),

Представник відповідіча - ОСОБА_3 , проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суддя: В.О.Мальований