Рішення

від 25.04.2019 по справі 461/348/19

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/348/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року.

Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Ганієвича до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю Імпрувмент Електронікс , Управління Служби безпеки України у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні. Однак, складення протоколу та винесення постанови уповноваженими особами здійснено с численними порушеннями діючих норм законодавства. Просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою суду від 18 січня 2019 року було відкрите спрощене позовне провадження.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 14 лютого 2019 року було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Імпрувмент Електронікс та Управління Служби безпеки України у Львівській області у якості третьої особи на стороні відповідача.

Позивач в судовому засіданні пояснив, що перебував на території України з 13 липня 2017 року. Після закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання дійсної до 24 листопада 2018 року, працівники міграційної служби порадили йому виїхати з України та знову заїхати. Він придбав квиток до Республіки Беларусь, однак у зв*язку з введенням військового стану в Україні, він злякався, що йому як громадянину ОСОБА_5 Федерації не дозволять в*їзд в Україну, і вирішив залишитися. Крім того, саме у цей період разом з ним перебувала мати, яка важко захворіла. Він неоднократно звертався за консультаціями до міграційної служби, щодо вирішення його проблеми, але йому порадили прийти після свят. 04 січня 2019 року він безпосередньо знов звернувся до міграційного органу. 08 січня 2019 року працівники запропонували йому сплати штраф. Сподіваючись, що після його сплати до нього не будуть застосовані інші санкції, він перерахував грошові кошти. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він був відсутній, а саму постанову про накладення штрафу він отримав 09 січня 2019 року.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, так як жодних порушень під час розгляду адміністративної справи допущено не було. Зазначили, що громадянин ОСОБА_1 був документований посвідкою на тимчасове проживання в Україні серії ТР №179463, дійсною до 24 листопада 2018 року. На підставі листа Управління Служби безпеки України у Львівській області було встановлено, що станом на 08 січня 2019 року ОСОБА_1 межі території не покинув, перевищив дозволений строк свого перебування на території України. У зв*язку з цим був складений протокол про адміністративне правопорушення та накладено стягнення на позивача.

При цьому, у судовому засіданні 25 квітня 2019 року представник відповідача ОСОБА_6 підтвердив, що 08 січня 2019 року приблизно о 15 годині було виявлене правопорушення. Зразок квитанція на оплату штрафу із зазначеним розміром був вручений ОСОБА_1 до розгляду адміністративної справи по суті. Позивач розписався в протоколі про слухання справи без його участі, не був присутній. О 17 годині був складений протокол, а потім уповноваженою особою в кінці робочого дня була винесена постанова.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, зазначив, що він був працедавцем ОСОБА_1 Останній мав дозвіл на працевлаштування у товаристві з обмеженою відповідальністю Імпрувмент Електронікс . Він також був присутній під час візитів ОСОБА_1 до міграційного органу. Вважає, що Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області було грубо порушені норми КУпАП України під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Він не був присутній під час розгляду справи, йому не були роз*яснені права та обов*язки, не враховані поважні причини порушення терміну перебування в Україні, накладений максимально великий розмір штрафу. При цьому, штраф був сплачений до складення протоколу, а постанов йому вручена на наступний день. Вважає, що постанова міграційної служби повинна бути скасована як незаконна.

Управління Служби безпеки України у Львівській області в свої письмових поясненнях зазначило, що на підставі п.9 ст.4. п.5 ст.6 Положення про Державну міграційну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 360, листом від 04 січня 2019 року № 62/2/1-3192п регіональний орган безпеки проінформував Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області про незаконне перебування на території України громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1, запропонувавши при цьому здійснити перевірку за вказаним фактом. Обставини складення протоколу про адміністративне правопорушення, винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, прийняття рішення про примусове повернення та заборону в*ізду на територію України ОСОБА_1 регіональному органу безпеки не відомі. Разом з тим, ознайомившись з тестом копій зазначених документів, які містяться в матеріалах адміністративної справи, вважають що позовні вимоги не підлягають задоволенню. На їх думку, Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області діяло в межах компетенції та в порядку, встановленому чинним законодавством України, з дотриманням прав особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилалась, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судом встановлено, що листом від 04 січня 2019 року № 62/2/1-3192п регіональний орган безпеки проінформував Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області про незаконне перебування на території України громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1

08 січня 2019 року заступником начальника відділу міграційного контролю та адміністративного провадження Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП .

Постановою заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_7 від 08 січня 2019 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. в дохід держави за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП .

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що у місті Львові за адресою вулиця Руданського, 3 о 15 годині встановлено, що громадянин ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 після закінчення дії посвідки своєчасно не покинув межі території України, що є порушенням п.67 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженим постановою КМУ від 25 квітня 2018 року №322.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України , Законом України Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства , який визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 7 КУпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За ст. 288 КУпАП , постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП .

В силу положень ч. 2 ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положеннями ч. 1 ст. 203 КУпАП передбачена відповідальність за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення , доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото - і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення , серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності з положеннями ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення , висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем грубо порушений порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Так, згідно пояснень представника міграційного органу ОСОБА_6 правопорушення було виявлене о 15 годині 08 січня 2019 року і зразу ж ОСОБА_1 був вручений зразок квитанції на оплату суми штрафу у розмірі 5100 гривень. Вказані пояснення підтверджують доводи позивача. Як вбачається з протоколу ПР МЛВ № 073875 розгляд справи був призначений на 17 годину 08 січня 2019 року, який відбувся без участі позивача. Після цього, ОСОБА_6 надав протокол заступнику начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області ОСОБА_7 для винесення постанови, яка фактично була складена у кінці робочого дня (о 18 годині). З довідки банку вбачається, що сума штрафу станом на 17 годину 24 хвилини вже була прийнята та перерахована отримувачу коштів. Крім того, в протоколі відсутній підпис позивача у розділі про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що суб*єктом владних повноважень не доведена правомірність його дій, а відтак постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд з дотриманням вимог КУпАП України.

Згідно ч. 4 ст. 288 КУпАП позивач був звільнений від сплати державного мита (судового збору), тому відсутні правові підстави для розподілу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 289, 295-297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову заступника начальника Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області серії ПН МЛВ № 073875 від 08 січня 2019 року про притягнення громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 Ганієвича до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_5 Федерації ОСОБА_1 Ганієвича за ч. 1 ст. 203 КУпАП - направити на новий розгляд до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

Повний текст рішення складений 26 квітня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Д. Фролова