Ухвала

від 26.04.2019 по справі 369/5215/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5215/19

Провадження №1-кс/369/1665/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015110200003595 від 22.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015110200003595 від 22.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

На обґрунтування доводів клопотання заявник зазначає, що ОСОБА_6 , є власником земельної ділянки 3 (три) загальною площею 0,2238 та., кадастровий номер 3222484001:01:023:5088, яка розташована по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69346413224 ). Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2018 року на вказану земельну ділянку накладено арешт. Вказане майно ОСОБА_6 набула у відповідності до вимог чинного законодавства. Вказані обставини були предметом розгляду суду по цивільній справі. Отримання ОСОБА_6 права власності на вказану земельну ділянку було предметом розгляду цивільної справи, яка розглядалась Києво-Святошинським районним судом Київської області (справа № 369/2998/16) за позовом ОСОБА_7 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_8 про скасування рішень органів місцевого самоврядування з приводу надання у власність цієї земельної ділянки. Відповідно до вказаного рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області у позові ОСОБА_7 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_8 про скасування рішень органів місцевого самоврядування та визнання осіб такими, що втратили право власності на земельні ділянки було відмовлено. Вказане рішення набрало чинності після перегляду останнього Апеляційним судом Київської області 02.02.2017 року. Крім цього, Києво-Святошинським районним судом Київської області 15 квітня 2016 року було розглянуто адміністративний позов ОСОБА_9 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за участю третіх осіб ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 в якому позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення 44 сесії 6 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 лютого 2015 року за № 11/42, № 11/6, № 11/7. За результатами розгляду у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року. Тобто законність отримання ОСОБА_6 цієї земельної ділянки вже була досліджена судом і жодних порушень при цьому виявлено не було і вказане рішення суду набрало чинності. На даний час відсутні будь-які судові спори з приводу законності набуття у приватну власність даного майна. Таким чином, будь-яких протиправних дій при набутті ОСОБА_6 у власність арештованого майна не вчинено. У свою чергу орган досудового розслідування своїми діями вчинив неправомірне втручання у право власності ОСОБА_6 , обмеживши її в праві вільно розпоряджатися своїм майном. Станом на сьогоднішній день вказане кримінальне провадження свого логічного завершення не знайшло. Протягом 3,5 років рішення по справі не прийнято, будь-кому підозру не вручено, розумні строки досудового розслідування вичерпано. По кримінальному провадженню навіть не проводяться будь-які слідчі та розшукові дії. Крім того, за весь цей час питання стягнення вказаного майна в будь-який спосіб не вирішено. ОСОБА_6 жодним чином не порушувала вимоги чинного законодавства при набутті у приватну власність арештованого майна. Зазначене вище свідчить, що будь-якої правової підстави для вжиття таких заходів не було.

На підставі викладеного просить скасувати арешт на земельну ділянку 3 (три) загальною площею 0,2238 га., кадастровий номер 3222484001:01:023:5088, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на правах приватної власності (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31.07.2015 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 69346413224), накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2018 року у кримінальному провадженні від 22.09.2015 року № 12015110200003595 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

В судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.

У судовому засіданні прокурор та слідчий заперечували, щодо заявленого клопотання, просили відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши матеріали клопотання та оглянувши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, слідчим відділом Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200003595 від 22.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.04.2018 року у справі № 369/3722/18 накладено арешт на:

- земельну ділянку площею 0,2287 га, з кадастровим номером 3222484001:01:023:5055, яка розташована за адресою: Київська область Києво-Святошинський район с. Крюківщина вул. Балукова та належить ТОВ «ПІДКОВА ІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 40883548), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також будівництва на ній об`єктів нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (643986132224);

- земельну ділянку площею 0,2238 га, з кадастровим номером 3222484001:01:023:5088, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а також будівництва на ній об`єктів нерухомості (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (693464132224).

Заборонено державним органам та органам нотаріату здійснювати реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою земельних ділянках з кадастровими номерами 3222484001:01:023:5055, 3222484001:01:023:5088, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носить у собі тимчасовий характер.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Окрім того, матеріали кримінального провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потребу досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не в праві вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не в праві оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити, оскільки заявник не довів суду, що арешт накладено необґрунтовано, та відповідно не довів що у застосуванні даного заходу забезпечення у кримінальному провадженні відпала потреба, оскільки відповідне нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 26, 132, 170-173, 175 372, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12015110200003595 від 22.09.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1