Рішення

від 19.04.2019 по справі 733/1338/18

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/1338/18

№ 2/733/33/19

Рішення

Іменем України

"19" квітня 2019 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді: Карапиш Т.В.

при секретарі: Донченко В.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро - Трейдер про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про розірвання договорів оренди земельних ділянок, мотивуючи свої вимоги тим, що він являється власником земельної ділянки площею 3,7956 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7421783600:02:000:1406, та земельної ділянки площею 0,4463 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7421783600:02:000:1407. Право власності на дані земельні ділянки зареєстроване Реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області. Дані земельні ділянки він отримав у спадщину після смерті батька ОСОБА_3, який помер 05 серпня 2010 року, та які мав намір обробляти власними силами. Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 07 липня 2014 року вищевказані земельні ділянки площею 3,7956 га та 0,4463 га перебувають в оренді у ПП Агро-Трейдер строком на 10 років. Дані договори зареєстровані 11 грудня 2014 року та 18 грудня 2014 року відповідно Реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області. Однак вищевказані договори підписані не ним, а іншою особою, в зв'язку з чим він позбавлений права використовувати дані земельні ділянки для власних потреб за цільовим призначенням. Крім того, за користування земельними ділянками він не отримував орендної плати та не ставив особистого підпису за отримання відповідної оплати по договорах, в зв'язку з чим вищевказані договори оренди земельних ділянок були укладені в односторонньому порядку, йому не були відомі умови договорів, дані договорів не відповідають його вільному волевиявленню останнього, що є підставою для їх розірвання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повністю та просив розірвати вищевказані договори оренди належних йому земельних ділянок з підстав, викладених в позовній заяві. Також зазначив, що дійсно дані договори були підписані не ним особисто, а його дружиною ОСОБА_4, так як на період їх укладання він перебував у АТО. У червні 2015 року вони розлучились. Орендну плату за користування даними земельними ділянками отримувала ОСОБА_4 Яку суму отримувала та на які цілі витрачались дані кошти він не знає. Лише за 2018 рік він отримав особисто орендну плату за землю.

Представник ПП Агро-Трейдер ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні мотивуючи тим, що про існування даних договорів оренди земельних ділянок, які були зареєстровані в передбаченому законодавством порядку, позивач знав та за усною домовленістю доручив вчинити відповідні дії своїй дружині ОСОБА_4 Згідно ч. 3 ст. 54 СК України вважається, що дії одного з подружжя стосовно життя сім'ї вчинені за згодою другого з подружжя. Ч. 4 ст. 55 СК України передбачає, що дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Згідно ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Тобто позивач отримував орендну плату за користування землею через свою дружину ОСОБА_4, а тому він не міг не знати про існування вищевказаних договорів оренди земельних ділянок. Отримання ним орендної плати за спірними договорами свідчить про визнання позивачем даних договорів. Крім того, відповідно до ст.ст. 257,258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Укладення договорів відбулося 07 липня 2014 року, а проведення державної реєстрації права оренди - 11 та 18 грудня 2014 року, у зв'язку з чим починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. В зв'язку з тим, що сплив строк позовної давності, просить суд відмовити в задоволенні даного позову.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що вона є колишньою дружиною позивача. На момент укладення договорів оренди земельних ділянок вони перебували в шлюбі. Дійсно дані договори були підписані нею, так як ОСОБА_1 перебував в АТО. В день їх підписання вона не змогла додзвонитись до позивача, але через декілька днів йому повідомила про їх укладення. Грошові кошти - орендну плату отримувала вона та витрачала на навчання доньки. За 2018 рік кошти отримував сам позивач особисто.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що спірні правочини були підписані дружиною позивача ОСОБА_4 Зі слів останньої, про укладення даних договорів її чоловік був повідомлений. Також орендну плату отримувала ОСОБА_4 За останній рік гроші отримав особисто ОСОБА_1

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши всі докази в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу укладення договорів оренди земельних ділянок від 07 липня 2014 року з підстав відсутності волевиявлення позивача на його укладення.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частина перша статті 626 Цивільного Кодексу України вказує, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України ).

Як встановлено в судовому засіданні позивач являється власником земельної ділянки площею 3,7956 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7421783600:02:000:1406, та земельної ділянки площею 0,4463 га, розташованої на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), наданої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7421783600:02:000:1407 (а.с.8). Право власності на дані земельні ділянки зареєстроване Реєстраційною службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції Чернігівської області 23 грудня 2013 року.

Дані земельні ділянки ОСОБА_1 отримав у спадщину після смерті батька ОСОБА_3, який помер 05 серпня 2010 року, що підтверджується копією рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2010 року (а.с.7).

Відповідно до договорів оренди земельних ділянок від 07 липня 2014 року позивачем, як орендодавцем, передано ПП Агро-Трейдер , як орендарю, в оренду земельні ділянки площею 3,7956 га та 0,4463 га, строком на 10 років (а.с.9-10,12-13).

Пунктами 5.1, 5.2 Договорів оренди землі передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно п. 9.1 Договорів оренди землі орендодавець має право, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з цим договором.

Пунктом 9.3 Договорів оренди землі передбачені права орендаря, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього Договору.

Згідно п.12.2 договорів сторонами погодженні умови його припинення: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб; ліквідації юридичної особи-орендаря; визнання договору недійсним на майбутнє за рішенням суду; договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕЕО № 143531 на підставі до договору оренди земельної ділянки № б/н від 07 липня 2014 року на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 3,7956 га, кадастровий номер 7421783600:02:000:1406, що розташована на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), 11 грудня 2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с.11).

Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕЕО № 144562 на підставі до договору оренди земельної ділянки № б/н від 07 липня 2014 року на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,4463 га, кадастровий номер 7421783600:02:001:1407, що розташована на території Ічнянської міської ради Чернігівської області (колишньої Гужівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), 18 грудня 2014 року зареєстровано право оренди земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с.14).

В матеріалах справи наявні довідка про виплату орендної плати від 08.11.2018 року (а.с.25) та відомості про виплату в рахунок орендної плати (а.с.36-46), відповідно до яких ПП Агро-Трейдер сплачувало орендну плату ОСОБА_1 за весь період користування земельними ділянками.

Загальні підстави для розірвання договору передбачені статтею 651 ЦК України та включають положення про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Підстави припинення договору оренди землі передбачені статтею 31 Закону України Про оренду землі , зокрема згідно ч. 3 цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання врегульовано положеннями ст. 32 Закону України "Про оренду землі" . Відповідно до ч. 1 цієї статті на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону а умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України ( 2768-14 ) та іншими законами України.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для розірвання укладеного договору оренди є невиконанням сторонами їх обов'язків, визначених статтями 24, 25 Закону та умовами самого договору.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що інших підстав, окрім як розірвання вищевказаних договорів оренди земельних ділянок в зв'язку з тим, що він їх не підписував, позивач не заявляв, а також і не надавав будь-яких інших доказів, які свідчили б про істотне порушення умов договору відповідачем, яке спричинило позивачу шкоду.

Але з таких підстав, як не підписання договорів власником, тобто позивачем, суд не може розірвати спірні договори, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 знав про укладення даних договорів із відповідачем та їх умови, отримував орендну плату через свою дружину та отримані кошти використовувалися в інтересах сім'ї, а саме: на навчання доньки та ведення підсобного господарства.

Із врахуванням наданих сторонами доказів та встановлених в судовому засіданні обставин підстави для розірвання договору оренди не встановлені, доказування не може грунтуватись на припущеннях, при цьому судом враховується, що сторони протягом тривалого часу виконували договір погодженими способами, протилежне позивачем доказами у встановленому порядку не доведене.

Щодо посилання представника відповідача на необхідність застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України , позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Таким чином, позовна давність застосовується у разі, коли цивільне право чи інтерес підлягає захисту.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

В своїй позовній заяві позивач зазначає, що фактично дізнався про порушення свого права лише у 2015 року, після чого, одразу ж звернувся в усній формі до відповідача із вимогою про розірвання зазначених договорів, про те не надав суду жодних доказів на підтвердження зазначеної обставини, натомість в матеріалах справи містяться докази того, що ОСОБА_1 знав про укладення договорів оренди ще у 2014 році, а до суду звернувся про захист своїх порушених прав лише 05 жовтня 2018 року, в результаті чого останній пропустив трирічний строк позовної давності, на що вказав відповідач та просив відмовити в задоволенні позову в зв'язку з пропуском позовної давності, що є підставою застосування ст. 267 ЦК України, при цьому ОСОБА_1 не порушив питання про продовження строку звернення із даним позовом.

Вищезазначені доводи свідчать про те, що позивачем не доведені факти та обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, та в зв'язку з тим, що відповідач просив застосувати позовну давність, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України , у разі відмови в задоволені позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81,83,141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 257, 267, 317, 651, 653, 759, 792 ЦК України, Законом України Про оренду землі , ст. ст. 93, 124,125 Земельного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро - Трейдер про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш