Рішення

від 19.02.2019 по справі 753/11172/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11172/17

провадження № 2/753/2247/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Литвин Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-ті особи: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тонконог Олена Юхимівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна, ОСОБА_6, ТОВ Агенство нерухомості Рієлт , ОСОБА_7 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 р. до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3, 3-ті особи: Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тонконог О.Ю., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М., ОСОБА_6, ТОВ Агенство нерухомості Рієлт , ОСОБА_7 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що 27.04.2007 р. позивач набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, яку прийняв як дарунок від своїх батьків на підставі договору, який 13.07.2007 р. зареєстрований КП Київське міське бюро технічної інвентаризації . Після цього право власності на спірну квартиру позивачем нікому ніяким способом не передавалось, будь які особи у спірну квартиру не заселялися. Виконуючи належним чином обов'язки власника спірної квартири, позивач до теперішнього часу справна у повному обсязі і вчасно сплачує комунальні послуги на утримання спірної квартири. Також позивач має у своєму розпорядженні ключі від спірної квартири і вільно користується спірною квартирою. Отже, до теперішнього часу спірна квартира фактично з права власності позивача не вибувала, у квартирі ніхто не проживає. Проте, сплачуючи комунальні послуги комунальні послуги на сайті www.gioc.riev.ua, позивач дізнався, що власником особистого рахунку спірної квартири з жовтня 2016 р. у квитанції зазначений ОСОБА_6, а з листопада 2016 р. - ОСОБА_3 Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.04.2016 року право власності на спірну квартиру набув ОСОБА_7 на підставі рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.03.2016 року № 758/14187/14. Однак, з отриманих інформацію з судів першої та апеляційної інстанцій з'ясувалось, що суди ніяких рішень щодо переходу прав власності до вказаних осіб не виносили. Крім того, державний реєстр не містить сканкопії акту приймання-передачі квартири АДРЕСА_1 від 26.05.2016 р. від ОСОБА_7 до ТОВ Агенція нерухомості Ріелт , також Державний реєстр не містить сканкопії договору купівлі-продажу №339 від 14.06.2016 р. квартири АДРЕСА_1 від 26.05.2016 р. від ТОВ Агенція нерухомості Ріелт до ОСОБА_6 Таким чином, станом на 08.06.2017 р. за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого 7 Київською державною нотаріальною конторою 27.04.2007 р., реєстраційний №1у-648, за яким ОСОБА_8, ОСОБА_9 подарували кв. 12 ОСОБА_2, а відтак з наведеного вбачається, що на даний час квартира, яка за законом є власністю позивача, знаходиться у незаконному володінні відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві; представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в судове засіданні не з'явився, в наданих до суду поясненнях просив справу розглядати у відсутність представника.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М. в судове засідання не з'явився, в направленому до суду листі просив справу розглядати у його відсутність.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тонконог О.Ю., ОСОБА_6, ТОВ Агенство нерухомості Рієлт , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, з заявами чи клопотаннями про неможливість розгляду справи у їх відсутність до суду не звертались.

Вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та правовідносини.

Статтею 41 Конституції України закріплено, право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 27.04.2007 р., посвідченого державним нотаріусом 7 Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 передали в дар ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1

Вказаний договір зареєстровано в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації 13.07.2007 р. за № 2133, згідно засвідчувального напису на правовстановлювальному документі, який міститься на договорі дарування, в якому зазначено, що АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 13).

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 28.05.2017 р. квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 згідно договору-купівлі, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. 19.10.2016 р.. Перед цим дана квартира на праві приватної власності належала ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тонконог О.Ю. 21.06.2016 р.; ТОВ Агенство нерухомості Ріелт на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від ОСОБА_7, як учасника ТОВ Агенство нерухомості Ріелті , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тонконог О.Ю.; ОСОБА_12 на підставі рішення Апеляційного суду м. Києва від 02.03.2016 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Духновською О.А. від 27.04.2016 р. (а.с. 14-17).

Згідно відповіді КП Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації №062/14-6876 (И-2017) від 08.06.2017 р. за даними реєстрових книг КП Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації об'єкт нерухомого майна, за адресою : АДРЕСА_1, на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Договору дарування посвідченого 7 Київською держнотконторою 27.04.07 р. №1у-648, за яким ОСОБА_8, ОСОБА_9 подарували квартиру №12 ОСОБА_2 (а.с. 18).

З рішення Апеляційного суду м. Києва від 02.03.16 р. вбачається, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.08.2015 р. (справа №758/14187/14) за позовом ОСОБА_7 до Київської міської ради, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Онопченко О.В. про визнання права власності на спадкове майно, яким відмовлено в задоволення позовних вимог ОСОБА_7 - скасовано та ухвалено нове рішення: Визнати за позивачем ОСОБА_7. право власності на трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої 22.12.2014 р. ОСОБА_15, що проживала за адресою АДРЕСА_1 матері ОСОБА_7 в зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно (а.с. 19-22).

Однак, згідно листа Дарницького районного суду м. Києва від 13.06.2017 р. відповідно автоматизованої системи документообігу загального суду (Д-3) за період з 2011 до 2017 р. справи №758/14187/14 відносно ОСОБА_7 не зареєстровано, а відповідні дані матеріали Дарницьким районним судом м. Києва не розглядались.(а.с. 27).

Також, згідно листа Апеляційного суду м. Києва від 07.06.2017 р. №87/0658/2017 проведеною перевіркою встановлено, що цивільна справа №758/14187/14-ц за позовом ОСОБА_7 до Київської міської ради, Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Онопченко О.В. про визнання права власності на спадкове майно на адресу Апеляційного суду м. Києва не надходила. Згідно відомостей автоматизованої системи документообігу Апеляційного суду м. Києва рішення від 02.03.2016 р. у складі колегії суддів Апеляційного суду м. Києва Українець Л.Д., Оніщука М.І., Шебуєвої В.А. за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 04.08.2015 р. за позовом ОСОБА_7 до Київської міської ради, Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Онопченко О.В. про визнання права власності на спадкове майно по цивільній справі №758/14187/14-ц.(а.с.28).

В судовому засіданні судом був оглянутий оригінал договору дарування квартири АДРЕСА_1, наданий представником позивача, без написів Дублікат або Повторно , що вказує на те, що первинно позивач не відчужував вказане нерухоме майно на користь іншої особи, оскільки оригінал правовстановлюючого документу, в даному випадку договору дарування під час відчужування передається нотаріусу і зберігається в нотаріальній справі, а відчужувачу надається нотаріально засвідчувана копія договору відчуження.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно рішенню Верховного суду України по справі № 6-327цс15 від 23.12.2015 р. виходячи з положень закону право витребувати майно із чужого незаконного володіння має лише власник цього майна. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Постановою Верховного суду України від 17.12.2014 року по справі № 6-140цс14 передбачено, що за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Така правова позиція міститься в постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України № 6-53цс12.

Якщо після укладення недійсного правочину було укладено ще декілька, то вбачається правильним визнавати недійсними не всі правочини. а лише перший і заявляти позов про витребування майна в останнього набувача. Проте в цьому випадку немає перешкод для задоволення лише віндикаційного позову, оскільки право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею.

Аналогічні підходи судової практики захисту права власності викладені в постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 7 лютого 2014 року № 5.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - нотаріус є державним реєстратором.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2011 року № 1141) державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.

Аналізуючи наведені вище норми, виходячи із встановлених обставин справи та підстав пред'явлених позивачем вимог, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються певними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача - в разі задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 15, 316,317, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 4,7, 9, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 223, 244, 245, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майносуд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) і повернути законному власнику ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31934845 від 19.10.2016 року, яким зареєстроване за ОСОБА_3, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тонконог Олени Юхимівни як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30136766 від 21.06.2016 року, яким зареєстроване за ОСОБА_6, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тонконог Олени Юхимівни як державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29926979 від 7.06.2016 року, яким зареєстроване за ТОВ „Агенство нерухомості „Рієлт", (код ЄДРПОУ 40520372) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати рішення державного реєстратора ДУХНОВСЬКОЇ ОЛЕСІ АНАТОЛІЇВНИ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 29440653 від 27.04.2016 року, яким зареєстроване за ОСОБА_7, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4) право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 200 грн. судового збору.

Скасувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, винесений на підставі ухвали судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 21.06.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :