Постанова

від 23.04.2019 по справі 181/873/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2789/19 Справа № 181/873/18 Суддя у 1-й інстанції - Юр'єв О. Ю. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Межівська районна державна адміністрація у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до Межівської РДА та ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області про зобов'язання повторно розглянути заяви щодо виділення у власність земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу державної власності.

Позов мотивований тим, що в судовому порядку за ними визнано право на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,78га, що розташовані та території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району Дніпропетровської області. Підставою для виділення земельних ділянок є рішення сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. На звернення позивачів ОСОБА_5 сільська рада їх повідомила, що на її території не витребуваних земельних часток (паїв) членів КСП ім.Петровського немає. З державної статистичної звітності відомо, що на території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району є земельні ділянки сільськогосподарського призначення запасу державної власності за №1222683300-01-004-0055 площею 53,4га ріллі, і земельна ділянка за №1222683300-01-002-0455 площею 33,3377 гектарів, яку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бажають отримати визначені їм за розміром у власність земельні ділянки (паї), а земельну ділянку №1222683300-01-004-0055 площею 53,4га ріллі ОСОБА_1 та ОСОБА_2Х бажають отримати визначені їм за розміром у власність земельні ділянки (паї).

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області має розпоряджатися землями державної власності сільськогосподарського призначення для всіх потреб, визначеного ч.4 ст.124 ЗК України, а голова місцевої державної адміністрації координує діяльність і сприяє йому у виконання покладених на нього завдань. З відповіді Межівської РДА вбачається, що розпоряджатися зазначеною вище земельною ділянкою належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області, однак звернувшись до останніх позивачі отримали відмову у виділенні їм земельних ділянок.

Постановою КМУ №122 від 04 лютого 2004 року передбачено, що у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку(пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). На звернення позивачів ОСОБА_6 служба України з питань геодезації, картографії та кадастру повідомила, що відповідачі мають вирішити питання про корегування земель запасу державної власності з метою вивільнення з цих земель необхідної кількості землі для передачі власникам земельних часток (паїв).

Межівська РДА та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не приймають рішення про корегування площі земельних ділянок державної власності №1222683300-01-004-0055 та №1222683300-01-002-0455, що розташовані на території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району Дніпропетровської області шляхом виділення із зазначених земельних ділянок запасу у розпорядження Межівської РДА необхідної кількості землі сільськогосподарського призначення для передачі цієї землі позивачам. Не дотримуючи вимог земельного законодавства відповідач позбавляє можливості ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реалізувати право на земельну частку (пай).

Позивачі просять суд зобов'язати відповідача виділити їм із земель запасу державної власності на території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельні ділянки.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року позов задоволено частково та ухвалено зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області виділити із земель запасу державної власності на території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну ділянку: - ОСОБА_4 площею 10,78 в умовних кадастрових гектарах для товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року; - ОСОБА_1 площею 10,78 в умовних кадастрових гектарах для товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року; - ОСОБА_2 площею 10,78 в умовних кадастрових гектарах для товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області 20 грудня 2017 року; - ОСОБА_3 площею 10,78 в умовних кадастрових гектарах для товарного сільськогосподарського виробництва згідно рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2017 року; вирішено питання стосовно судових витрат; в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині зобов'язання виділити із земель запасу державної власності на території ОСОБА_5 сільської ради Межівського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельні ділянки є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі. Твердження представника відповідача щодо відсутності у представника позивачів повноважень підписувати позов не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, а саме дорученнями позивачів на ім'я

ОСОБА_7, а також наданими позивачами особисто в судовому засідання поясненнями.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати, а провадження по справі закрити, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з положенням ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, колі розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Суб'єктом владних повноважень згідно п.7 ч.1 ст. З КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов'язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб'єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов'язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів , зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10- рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суд України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України розтлумачено, що поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги про визнання дій відповідачів в неналежному розгляді заяв протиправними; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви про виділення земель із запасу державної власності.

У даному випадку земельний спір виник між фізичною особою та органом державної влади пов'язаний з оскарженням його рішення.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не врахував, що спір у даній справі виник за зверненням фізичної особи до суб'єкта владних повноважень, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується із практикою Верховного Суду висловленої у постанові від 23 січня 2018 року у справі №1903/2676/12, де справа за позовом фізичної особи до суб'єкта владних повноважень щодо розгляду останнім заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність розглянута в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням наведених обставин, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області необхідно задовольнити частково, рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року скасувати на підставі ч.1 ст.377 ЦПК України з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 377 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2018 року - скасувати.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Межівська районна державна адміністрація у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - закрити

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

ОСОБА_8