Рішення

від 18.07.2007 по справі 20-6/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-6/068

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" липня 2007 р. справа № 20-6/068

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, 5)

до Приватного малого виробничого підприємства «Ламос» (м.Севастополь, вул.Клича, 27 кв.3)

про зобов'язання виконати договір оренди № 323-05 від 06.06.2005 та звільнити займані приміщення,

Суддя Лазарев С.Г.

представників сторін:

позивача –   Михайлова О.Є., довіреність б/н від 12.06.2007,

відповідач –Сухатерин С.Ю., довіреність б/н від 16.10.2006,

С у т ь   с п о р а:

          Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (далі - Фонд комунального майна СМР) звернувся до суду з позовною заявою до Приватного малого виробничого підприємства «Ламос»(далі - ПМВП «Ламос»)про зобов'язання виконати договір оренди № 323-05 від 06.06.2005 та звільнити займані приміщення.

          Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди № 323-05 від 06.06.2005.

Відповідач з позовними вимога не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 20991 від 20.06.2007).

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

06.06.2005 року між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (орендодавець), правонаступником якого є Фонд комунального майна СМР, та ПМВП «Ламос»(орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 323-05, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв вбудоване нежитлове приміщення на першому поверсі житлової двоповерхової будівлі, загальною  площею 41,63 кв. м., розташоване за адресою:  м. Севастополь, вул.Калича, 27 кв.3.

Згідно пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне  користування майно, вартість якого, згідно Акту оцінки вартості  від 12.05.2005 складає 33720,00 грн.

Відповідно до пункту 2.4 Договору орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном одночасно з підписанням акту приймання –передачі орендованого майна.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно.  Власником підприємства залишається міська Рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

На виконання умов Договору сторони 06.06.2005 підписали акт прийому –передачі об'єкта оренди (арк. с. 8).

Відповідно до п. 7.1 Договору строк дії договору з моменту підписання до 05.04.2006.

Листом від 18.04.2006 за вих. № 584 (а.с.13) Фонд комунального майна СМР повідомив відповідача про припинення дії договору у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та зазначив на необхідність передачи майна по акту у встановлений договором строк.

Належні докази надсилання такого повідомлення знаходяться в матеріалах справи (а.с. 11-12).

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає позовні вимоги Фонду комунального майна СМР такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В ході судового розгляду судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.12.2006 у справі № 20-2/282 за позовом ПМВП «Ламос»до Фонду комунального майна СМР про визнання дійсним договору оренди № 323-05 від 06.06.2005, у задоволені позову відмовлено (а.с. 44-45).

Але у мотивувальної частини рішення від 13.12.2006 суд дійшов до висновку, що договір оренди № 323-05 від 06.06.2005 продовжений на наступний період, до 05.02.2007.

Рішення господарського суду м.Севастополя від 13.12.2006 не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з частиною 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крим того, після 05.02.2007 і до теперішнього часу ПМВП «Ламос» продовжує користуватись нежитловим приміщенням, загальною  площею 41,63 кв. м., розташованим за адресою: м. Севастополь, вул.Калича, 27 кв.3, та сплачує орендну плату, а Фонд комунального майна СМР направляє йому рахунки на оплату орендної плати за це приміщення по договору оренди № 323-05 від 06.06.2005 та приймає платежі (а.с. 39-41).

Повідомлення про припинення дії договору оренди № 323-05 від 06.06.2005 у встановлений законом строк після закінчення терміну дії договору оренди (тобто з 05.02.2007) Фондом комунального майна СМР на адресу ПМВП «Ламос»не надсилалось.

Суд вважає, що такі дії Фонду комунального майна СМР є зміною висловленої позиції щодо припинення договору оренди.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.

Таким чином, твердження Фонду комунального майна СМР щодо припинення договору оренди № 323-05 від 06.06.2005 ним не доведено, тому відсутні підстави вважати позовні вимоги обґрунтованими та відповідно позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Копії рішення направити сторонам.

Суддя  господарського  суду

міста Севастополя                                                                                              С.Г.Лазарев

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України  та підписано  23.07.2007