Рішення

від 19.04.2019 по справі 802/738/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 квітня 2019 р. Справа № 802/738/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Фурмана В.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Пенської О.Ю., Тимошевської Ю.Й., Морозової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_5

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі- ФОП ОСОБА_5) із позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0044821311, №0044801131102441311, №0044721311, №0044771311 від 29.09.2017 р., рішення №0044791311 від 29.09.2017 р. та вимоги №Ф-0044781311 від 29.09.2017 р.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача стосовно дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р., складено акт в якому зафіксовано порушення вимог податкового законодавства. В подальшому на підставі даного акту винесено спірні рішення та вимогу, а також нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Позивач вважає податкові повідомлення рішення такими, що прийняті з порушенням приписів ст. ст. 177, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, при неповному з'ясуванні обставин його господарської діяльності, при не проведені зустрічних звірок його контрагентів, за неврахування наявності, належного оформлення та надання до перевірки всіх первинних бухгалтерських документів, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати господарської діяльності.

Зокрема позивач вказує, що акт перевірки на підставі якого відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення, містить припущення та не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у сторін на створення правових наслідків; щодо безтоварності господарських операцій; щодо невиконання позивачем та контрагентами взятих на себе зобов'язань, що відображені у наданих накладних, актах виконаних робіт, платіжних дорученнях, податкових накладних.

Ухвалою від 23.03.2018 р. відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання на 23.04.2018р.

12.04.2018 р. надійшов відзив відповідача, в якому просить відмовити в задоволенні позову вказуючи, що ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбано ТМЦ (пально- мастильні матеріали, запчастини, комп'ютерна техніка) та транспортно - експедиційні послуги у ряду контрагентів, та згідно книги обліку доходів і витрат та довідки про структуру витрат включено до витрат вартість таких товарів (робіт, послуг) на суму 974583,15 грн. (в т.ч. вартість придбаних ТМЦ на суму 413892,49 грн., інші витрати - 560696,66 грн.) .Ппри цьому до перевірки не надано жодних документів щодо використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності, оскільки в оформлених актах відсутні обсяг виконаних робіт (наданих послуг), зміст наданих послуг, маршрут перевезення, відомості про автомобілі (марка, державні номерні знаки), які здійснювали перевезення, відсутні відомості про автомобілі, якими надано послуги, відсутні дані про осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (не дає змогу ідентифікувати особу, яка здійснювала роботи, надавала послуги з вивезення, послуги автомобілями), відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, відсутні відомості про рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Отже, документально не підтверджені витрати не пов'язані із господарською діяльністю та отриманням доходів.

Окремо вказано, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 придбавав ряд товарів у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС". Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" придбавалися товари у ТОВ "САНРІКС", ТОВ "СПОРТВЕСТ" та інших контрагентів, де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких товарів у постачальників.

Враховуючи вказані обставини, встановлено, що операції з купівлі - продажу товарів на кожній ланці вказує на економічну необґрунтованість операцій, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів.

Також вказано, що за результатами перевірки встановлено, що в порушення вищевказаних норм Податкового Кодексу, підприємцем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення є не протиправними та, відповідно, не підлягають скасуванню.

23.04.2018 р. відкладено підготовче засідання на 23.05.2018 р.

23.05.2018 р. ухвалою суду призначено судово-економічну (бухгалтерську та податкового обліку) експертизу, доручено її проведення Вінницькому відділенню КНДІСЕ і зупинено провадження до одержання результатів такої (експертизи).

11.09.2018 р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.09.2018 р.

19.09.2019 р. відкладено підготовче засідання на 25.09.2018 р.

25.09.2018 р. прийнято рішення, яким доручено проведення експертизи Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинено провадження до одержання результатів такої (експертизи).

14.02.2019 р. поновлено провадження у справі, продовжено підготовче засідання та призначено таке (підготовче засідання) на 13.03.2019 р.

13.03.2019 р. оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 20.03.2019 р.

20.03.2019 р., 28.03.2019 р. судові засідання відкладались на 28.03.2019 р., 12.04.2019 р. через неявку позивача та відмітності доказів які б підтверджували про отримання ним судового повідомлення.

12.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.04.2019 р.

15.04.2019 р. розгляд справи відкладено на 19.04.2019 р. за клопотанням позивача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві.

Дослідивши докази, заслухавши думку учасників справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу №844 від 21.07.2017 року та направлення № 1685 від 23.08.2017 року посадовою особою Головного управління ДФС у Вінницькій області здійснено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 р.

За наслідком перевірки складено акт № 1649/13- 11/3184524053 від 15.09.2017 р., в якому зафіксовано наступні порушення:

- п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на 175426,05 грн..;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в результаті чого занижено єдиний соціальний внесок, нарахований з чистого оподатковуваного доходу, в сумі 47537,04 грн.;

- п.п. "г" п. 198.5 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 222131 грн., в т.ч. за березень 2016 р. - 10185 грн., за квітень 2016 р. - 10014 грн., за грудень 2016 р. - 201932 грн.;

- п.п. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору у періоді, що перевірявся, на загальну суму 14618,84 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ зазначену в таких податкових накладних - 55,66 грн.

Зокрема в акті вказано, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 протягом 2016 року придбано ТМЦ (пально-мастильні матеріали, запчастини, комп'ютерна техніка] та транспортно-експедиційні послуги у ТОВ "СІТІ ТОРГ ГРАНД, ПП "АЛЬБЮН-ТРЕЙД", ТЗОВ "ДЖЕНЕРАЛ-СПЕЙС", ТЗОВ "САНРІКС", ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС", ТОВ "РАДАБУДІНВЕСТ", ТОВ "РАДА-ІНВЕСТ", ТОВ "СПОРТВЕСТ", та згідно книги обліку доходів і витрат та довідки про структуру витрат включено до витрат вартість таких товарів (робіт, послуг) на суму 974583,15 грн. (в т.ч. вартість придбаних ТМЦ на суму 413892,49 гри., інші витрати - 560696,66 грн.), при цьому, до перевірки не надано жодних документів, щодо використання придбаних товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності оскільки в оформлених актах відсутні обсяг виконаних робіт (наданих послуг), зміст наданих послуг, маршрут перевезення, відомості про автомобілі (марка, державні номерні знаки), які здійснювали перевезення, відсутні відомості про автомобілі, якими надано послуги, відсутні дані про осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції (не дає змогу ідентифікувати особу, яка здійснювала роботи, надавала послуги з вивезення, послуги автомобілями), відсутні товарно-транспортні накладні, подорожні листи, відсутні відомості про рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Отже, документально не підтверджені витрати не пов'язані із господарською діяльністю та отриманням доходів.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 зі змінами та доповненнями, товарно-транспортна накладна документація - комплект юридичних (первинних) документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний документом для всіх учасників транспортного процесу, що призначений для обліку виконаної роботи, тощо.

Згідно із положеннями частини першої та третьої ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажу. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезення вантажу.

У разі відсутності товарно-транспортної документації, яка підтверджує отримання послуг з перевезення вантажу, у тому числі товарно-транспортної накладної, яка відноситься до первинних документів та на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, платник податків ОСОБА_5 не має підстав для включення до валових витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації за 2016 рік

Вищевказані послуги було включено до додатку Ф2 податкової декларації за 2016 рік, а також надано довідку про структуру витрат (інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, послуг) на суму 560696,66 грн., однак до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують використання послуг, зокрема товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, тощо. Крім цього в актах виконаних робіт (наданих послуг) ФОП ОСОБА_5 відсутні обсяг виконаних робіт (наданих послуг), маршрут перевезення, відомості про автомобілі (марка, державні номерні знаки), які здійснювали перевезення, дані про водіїв, відсутнє документальне підтвердження пройденої відстані (маршруту) автомобілів між пунктами навантаження-розвантаження, а отже не можливо дослідити використання даних послуг в господарській діяльності та безпосередній зв'язок з отриманням доходів.

Стосовно придбаних у ТМЦ у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 40401646) та включені до витрат за 2016 р. в сумі 113 445,00 грн. вказано, що згідно наданої інформації СУ ФР ГУ ДФС у Вінницькій області (лист №156/23-02 від 12.04.2017 р.) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017020000000057 за фактом придбання юридичної особи ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" з метою прикриття незаконної діяльності. Так згідно копії пояснення, відібраної у громадянки ОСОБА_6, яка рахувалася директором ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" та підписувала акти виконаних робіт (наданих послуг), останній не відомо, що вона являється директором ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС", будь-яких документів пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю підприємства не підписувала, лише за винагороду погодилась взяти участь в створенні підприємства.

Згідно єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" придбавались товари (роботи, послуги) у TOB "САНРІКС", ТОВ "СПОРТВЕСТ".

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 придбавав ряд товарів у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС". Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" придбавалися товари у ТОВ "САНРІКС", ТОВ "СПОРТВЕСТ" та інших контрагентів де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких товарів у постачальників.

Враховуючи вказані обставини, встановлено, що операції з купівлі - продажу товарів на кожній ланці вказує на економічну необґрунтованість операцій, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів.

Управлінням аудиту Вінницької ОДПІ ТУ ДФС у Вінницькій області складена податкова інформація від 15.06.2016 р. №6270/14-01/36841177, щодо ТОВ "Рада-Інвест" (код ЄДРПОУ 36841177) за звітні періоди декларування ПДВ листопад 2015 р. - травень 2016 р. з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами- продавцями за листопад 2015 р. - травень 2016 р.

Узагальнена податкова інформація складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із відсутністю ТОВ "Рада-Інвест" за місцезнаходженням: м. Вінниця, вул. Визволення, 8, оф. 58. Факт відсутності ТОВ "Рада-Інвест" за місцезнаходженням засвідчено актом від 23.05.2016 р. №128/14/36841177 та довідкою ОУ ТУ ДФС у Вінницькій області від 27.05.2016 р. №476/21-05. Всупереч пп. 16.1.11 п. 16. 1 ст. 16 ТОВ "Рада-Інвест" про зміну свого місцезнаходження не повідомляло Вінницьку ОДПІ ТУ ДФС у Вінницькій області та у зв'язку з неможливістю проведення перевірки ТОВ "Рада-Інвест", оскільки внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформацію про припинення юридичної особи.

Згідно вищевказаної податкової інформації:

Наявність трудових ресурсів в охоплених узагальненою інформацією періодах відповідно до:

1) податкового розрахунку сум доходу, (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2015 р., прийнятого 02.02.2016 р. за №9274753854, працювало у штаті - 3 особи, працювало за цивільно-правовими договорами - 0 осіб; за 1 квартал 2016 р., прийнятого 10.05.2016 р. за №9073686952, працювало у штаті - 2 особи, працювало за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.

Аналіз можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва) продажу ідентифікованих товарів/послуг із використанням наявних основних засобів, об'єктів оподаткування, земельних ділянок: враховуючи відсутність у власності підприємства основних засобів надання послуг на контрагентів-покупців неможливе.

2) нереальність продажу ідентифікованого товару за відсутності реального придбання цього ж товару у зв'язку встановленням нереальності здійснення операцій на початковій ланці постачання:

аналізом звітності з ПДВ за період з листопада 2015 р. по травень 2016 р. та аналізом номенклатурного ряду товарів (робіт, послуг), згідно даних ЄРПН та ланцюга постачання встановлено наступне:

за результатами проведених заходів по дослідженню ланцюга постачання встановлено, що за період листопад 2015 р. - травень 2016 р. ТОВ "Рада- Інвест" є учасником поширеної схеми по формуванню схемного податкового кредиту в якості транзитного суб'єкта для підприємств реального сектору економіки.

Також вказано щодо придбаних ТМЦ у ТОВ "СПОРТВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35994900) та включених до витрат за 2016 рік в сумі 88335,84 грн., що управлінням аудиту Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області складена податкова інформація від 21.06.2016 р. №1525/14-01/35994900 щодо ТОВ "Спортвест" (код ЄДРПОУ 35994900) за звітні періоди декларування ПДВ лютий 2016 р. - травень 2016 р. з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-продавцями звітні періоди декларування ПДВ лютий 2016 р. - травень 2016 р.

Узагальнена податкова інформація складена з причини неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку із відсутністю ТОВ "Спортвест" за місцезнаходженням: м. Вінниця, вул. Визволення, буд. 8, кв. (офіс) 58. Факт відсутності ТОВ "Спортвест" за місцезнаходженням засвідчено актом №170/1401 від 01.06.2016 р. та довідкою ОУ ГУ ДФС у Вінницькій області від 10.06.2016 р. №540/21-03. Всупереч пп. 16.1.11 п. 16. 1 ст. 16 ТОВ "Спортвест" про зміну свого місцезнаходження не повідомляло Вінницьку ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області. У зв'язку з неможливістю проведення перевірки ТОВ "Спортвест", оскільки щодо цього платника податків внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформацію про припинення юридичної особи.

За результатами проведених заходів по дослідженню ланцюга постачання встановлено, що за період лютий 2016 р. - травень 2016 р. ТОВ "Спортвест" є учасником поширеної схеми по формуванню схемного податкового кредиту в якості транзитного суб'єкта для підприємств реального сектору економіки.

Нереальність задекларованих ТОВ "Спортвест" операцій встановлена в ході проведеного аналізу з огляду на наявність наступних ознак: ТОВ "Спортвест" за лютий 2016 р. придбавав товари (роботи/послуги) у ТОВ "Мінкор Гранд" (код ЄДРПОУ 39667723). В ході аналізу АС "Податковий Блок" та Єдиного реєстру податковий накладних було встановлено, що реалізовані товари (роботи/послуги) на ТОВ "Спортвест" у лютому - березні 2016 р., підприємством ТОВ "Мінкор Гранд" було придбано у ТОВ "Спортвест". ТОВ "Спортвест" за квітень 2016 р. придбавав товари (роботи/послуги) у ТОВ "Рада- Інвест" (код ЄДРПОУ 36841177).

Відповідно до АС "Податковий Блок" ТОВ "Рада Інвест" Основний вид діяльності - будівництво залізниць і метрополітену, 3 стан (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру)). Чисельність працюючих - 2 чол., середня зарплата - 1500 грн., вартість основних фондів станом на 01.04.2016 р. - інформація відсутня.

В ході аналізу АС "Податковий Блок" та Єдиного реєстру податковий накладних було встановлено, що реалізовані товари (роботи/послуги) на ТОВ "Спортвест" у квітні 2016 р. підприємством ТОВ "Рада-Інвест" відсутні.

Відповідно до баз даних ДФС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення аналізу баз даних, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

ТОВ "Спортвест" за квітень 2016 р. придбавав товари (роботи/послуги) у ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362). Основний вид діяльності - оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами. Чисельність працюючих - 5 чол., середня зарплата - 600 грн., вартість основних фондів станом на 01.01.2016 р. - інформація відсутня.

Згідно ІС "Архів електронної звітності", номенклатура товару - система пом'якшення води ФУ-1054, плита дробяща нерухома, дизельний генератор, піддон євро, піддон б/в, редуктор, фільтр пилососа. По ланцюгу постачання встановлено придбання борошна, кави, олії соняшникової, насос для рециркуляції води, фільтр для води, шини і т.д.

Отже, правочини укладені між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "СПОРТВЕСТ" товарів (робіт, послуг) не спричинили реального настання юридичних наслідків.

Згідно ЄРПН TOB "РАДАБУДІНВЕСТ" придбано товари (роботи, послуги) у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС", TOB "САНРІКС".

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 придбавав ряд товарів у ТОВ "РАДАБУДІНВЕСТ". Проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ "РАДАБУДІНВЕСТ" придбавалися товари у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" та інших контрагентів де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких товарів у постачальників.

Враховуючи вказані обставини встановлено, що операції з купівлі- продажу товарів на кожній ланці вказує на економічну необґрунтованість операцій, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів.

Придбані товари у ТОВ "САНРІКС" (код ЄДРПОУ 40323448) та включені до витрат за 2016 рік. в сумі 77882,49 грн. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_5 придбавав ряд товарів у ТОВ "САНРІКС" проаналізувавши попередні ланки придбання встановлено, що ТОВ "САНРІКС" придбавалися товари у ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС", ТОВ "СПОРТВЕСТ" та інших контрагентів де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких товарів у постачальників.

Враховуючи вказані обставини, встановлено, що операції з купівлі- продажу товарів на кожній ланці вказує на економічну необґрунтованість операцій, не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання та продажу товарів.

Таким чином засновником (учасником) підприємств ТОВ "РАДА- ІНВЕСТ", ТОВ "СПОРТВЕСТ", ТОВ "РАДАБУДІНВЕСТ", ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" була одна особа ОСОБА_7, які пов'язані між собою. Згідно Автоматизованої системи співставлення АС "Податковий Блок" та Єдиного реєстру податковий накладних встановлено, що постачальником ТОВ "СПОРТВЕСТ" було ТОВ "РАДА-ІНВЕСТ", постачальником "РАДАБУДІНВЕСТ" були ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" та ТОВ "САНРІКС", постачальником ТОВ "САНРІКС" були ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" та ТОВ "СПОРТВЕСТ", постачальником ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" були ТОВ "СПОРТВЕСТ" та ТОВ "САНРІКС", тощо.

За результатами проведеної перевірки та складеного акту відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

· форми "Р" від 29.09.2017 року № 0044821311, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 21908,26 грн., з яких 14618,84 грн., основного зобов'язання та 7309,42 грн., штрафної санкції;

· форми "Н" від 29.09.2017 року № 0044801311, яким позивачу визначено штрафну санкцію в сумі 55,66 грн.;

· форми "Р" від 29.09.2017 року № 0044721311 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 277663,75 грн., з них 222131,00 грн. основного зобов'язання та 55532,75 грн. штрафної санкції;

· форми "Р" від 29.09.2017 року № 0044771311 про визначення позивачу податкового зобов'язання з ПДФО в сумі 263139,07 грн., з них 175426,05 грн. основного зобов'язання та 87713,02 грн. штрафної санкції.

А також, прийнято рішення № 0044791311 від 29.09.2017 року про визначення штрафної санкції в сумі 4753,70 грн. і вимогу від 29.09.2017 року № Ф-0044781311 про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ в сумі 47537, 04 грн.

Не погоджуючись з даними рішеннями відповідача позивачем подано скаргу, за наслідком розгляду якої прийнято рішення №1706/Б/99-99-11-02-01-14 від 21.12.2017 р. про відмову у задоволенні скарги, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінюючи правомірність податкового повідомлення - рішення № 0044771311 щодо збільшення зобов'язань по ПДФО, суд виходить з наступного .

Положеннями статті 177 ПК України визначено, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх

організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно частини другої статті 3 того ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, у відповідності до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку первинних документів регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995 року (далі - Положення № 88).

Положення №88 встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) (п.п. 1.1). Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (п.п. 1.2). Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (п.п. 2.4).

Із процитованих норм видно, що до складу витрат безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів включаються витрати, які документально підтверджені.

Так, судом встановлено, що 04.02.2016 р. між ФОП ОСОБА_5 (покупець) та ТОВ "Спортвест" (продавець) укладено договір поставки №98-16 від 04.02.2016 р. Відповідно до умов Договору продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця мастильні матеріали та запчастини . Оплата за продукцію проводиться в національній валюті - гривні, згідно виставлених рахунків, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок продавця. Продукція, що постачається, за своєю якістю і комплектністю повинна відповідати сертифікату якості заводу -виробника та мати український сертифікат відповідності (якщо це передбачено законодавством). Кількість та комплектність продукції визначається в товарних (товарно - транспортних ) накладних , що надаються покупцеві. Продукція вважається прийнятою по кількості згідно кількості місць вказаних в накладній та за якістю згідно сертифікатів якості.

Також ФОП ОСОБА_5 укладено ідентичні за змістом договори поставки та на аналогічних умовах із :

ТОВ "РАДА-Інвест "від 10.01.2014 р. (договір №45-16);

ТОВ "Деналі -Сервіс "від 10.07.2016 р. (договір №99-16);

ТОВ "Санрікс " від 03.08.2016 р. (договір №100-16);

ТОВ "Радабудінвест "від 01.10.2016 р. (договір №101-16).

На підтвердження реальності господарських операцій із даними контрагентами товариством надано видаткові накладні та виписку по банківському рахунку.

Однак, суд акцентує увагу, що згідно умов вищевказаних договорів, кількість та комплектність продукції визначається в товарних (товарно - транспортних ) накладних.

Разом з тим жодних документів, в тому числі товарно - транспортних накладних, які відповідно б підтверджували здійснення вантажного перевезення контрагентами позивача на договірних умовах,- суду не надано. Суд не приймає до уваги посилання позивача щодо усної домовленості відносно здійснення вантажного перевезення, оскільки, як видно із пункту 9.4 умов договорів, всі зміни та доповнення повинні бути виконані в письмовій формі і підписанні уповноваженими представниками обох сторін. При цьому, жодних угод до договорів, якими внесено зміни щодо визначення порядку кількості та комплектності продукції, її перевезення - суду не надано.

Окремо суд вказує й на те, що згідно умов договорів оплата за продукцію проводиться згідно виставлених рахунків, однак такі також не надано.

Також й не надано сертифікатів якості згідно яких, як зазначалось вище, продукція вважається прийнятою.

Більш того, у всіх наданих видаткових накладних наявні посилання на рахунки -фактури (з зазначенням реквизітиів) як замовлення. Проте рахунки-фактури - не надано.

Також суд зазначає, що позивачем не надано й декларацій з податку на додану вартість з додатками за період з січня 2016 року по травень 2016 р., декларацій про майновий стан та доходи з додатками до них, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордера, оборотно-сальдові відомості, головні книги) по всім рахункам бухгалтерського обліку з первинними документами до них в т.ч. накладні, квитанції, чеки, акти на списання, книгу обліку доходів і витрат, банківські виписки за період з 1.01.2016 р. по 31..12.2016 р.

Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Водночас, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 31.01.2018 р. справа № 2а/0470/6369/12, від 16.01.2018 р. у справі № 2а-7075/12/2670, від 06.02.2018 р. справа № 826/6986/14.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено правомірність віднесення до витрат придбанні ТМЦ у ТОВ "Спортвест", ТОВ "РАДА-Інвест ", ТОВ "Деналі -Сервіс ", ТОВ "Санрікс ", ТОВ "Радабудінвест " на суму 413 892, 49 грн.

Окрім того ФОП ОСОБА_5 включено до витрат послуги отримані від ПП "Альбіон -Трейд" , ТОВ "Сіті Торг Гранд" , ТОВ "Дженерал-Спейс", ТОВ "Спортвест", ТОВ "Санрікс", ТОВ "Радабудінвест ", ТОВ "Голдентайм" на суму 560 696, 66 грн.

Оцінюючи правомірність включення позивачем даної суми до витрат, які пов'язані із господарською діяльністю, суд вказує на наступне.

01.12.2016 р. між ФОП ОСОБА_5 (замовник) та ПП "Альбіон -Трейд" (виконавець) укладено договір №П21-16 про надання послуг. Згідно умов даного договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги зазначені в Додатках до цього Договору. Оплата за послуги проводиться в національній валюті -гривні, згідно виставлених рахунків, шляхом перерахування належної суми на розрахунковий рахунок продавця.

Аналогічні договори про надання послуг укладені між ФОП ОСОБА_5 (замовник) та наступними контрагентами : ТОВ "Сіті Торг Гранд" (виконавець) за №П4-16 від 08.01.2016 р.; ТОВ "Санрікс " за №П12-16 від 03.08.2016 р.; ТОВ "Спортвест" №П7-16 від 02.02.2016 р.; ТОВ "Радабудінвест" №П15-16 від 01.10.2016 р., ТОВ "Голдентайм" №П14-16 від 06.09.2016 р.

Суд вказує, що рахунків на підставі яких здійснювалась оплата даним контрагентам не надано, хоча акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) містять посилання на такі.

Більш того, не надано товарно - транспортних накладних та актів надання послуг по контрагенту ТОВ "Голдентайм". В матеріалах справи також відсутній договір укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Дженерал -Спейс" на підставі якого здійснено надання послуг згідно акту від 31.05.2016 р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено правомірність віднесення до витрат отримані послуги на суму 560 696,66 грн.

Також, суд акцентує увагу й на тому, що перевіркою встановлено та не спростовано позивачем, що ТОВ "ДЕНАЛІ СЕРВІС" придбавалися товари у ТОВ "САНРІКС", ТОВ "СПОРТВЕСТ" та інших контрагентів, де на кожній ланці реалізації відсутня націнка, або взагалі відсутнє придбання таких товарів у постачальників.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено реальність операцій між ним та даними контрагентами, як наслідок, неправомірно віднесено до витрат використаних у господарській діяльності ТМЦ та послуги отримані від останніх.

А отже, ФОП ОСОБА_5 занижено оподаткований дохід в 2016 році на суму 974589, 15 грн. та відповідно занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 175 426,05 грн.

Відтак, податкове повідомлення - рішення № 0044771311, яким збільшено зобов'язання з ПДФО на суму 263139, 07 грн., з них 175426,05 грн. основного зобов'язання та 87713,02 грн. штрафної санкції є правомірним.

Оцінюючи вимогу щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 0044821311, яким збільшено зобов'язання по військовому збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 16.1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже як видно об'єктом оподаткування військовим збором є відповідні доходи.

Як встановлено вище, позивачем занижено оподаткований дохід в 2016 році на суму 974 589, 15 грн., як наслідок занижено і військовий збір, який підлягає нарахуванню та сплаті на такий (дохід).

Відтак, суд доходить висновку, про правомірність оскаржуваного рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 21908,26 грн., з яких 14618,84 грн., основного зобов'язання та 7309,42 грн., штрафної санкції.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування вимоги № Ф- 0044781311 від 29.09.2017 р., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, визначена у вимозі сума є єдиним внеском, що нарахована у зв'язку із невірним визначенням бази оподаткування, а саме, заниження доходу (прибутку) , отриманого від діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб на суму 974 589, 15 грн.

В розумінні статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-17), недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Так, відповідно до статті 9 Закону № 2464-17, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску ( п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-17).

Із положень статті 25 Закону № 2464-17 випливає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначалось вище, ФОП ОСОБА_5 не підтверджено правомірність віднесення до витрат придбання ТМЦ та послуг від контрагентів, а відтак, контролюючим органом вірно нараховано єдиний внесок.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення №0044791311 від 29.09.2017 р., суд зазначає про наступне.

Відповідно до пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-17 , орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску, серед іншого, штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Так, податковим органом ставилось в провину платнику податку не нарахування єдиного внеску, у зв'язку із чим винесено вимогу про сплату недоїмки в сумі 47 537,04 грн. Відтак, оскаржуване рішення яким нараховано штраф в сумі 4 753, 70 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №0044721311, суд виходить з наступного

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до вимог пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ПК України).

Пунктом 200.2 статті 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Так, як встановлено судом позивачем включено до складу податкового кредиту за 2016 рік суми ПДВ 119 153 , 51 грн. під час придбання транспортно -експедиційних послуг, які не використані в господарській діяльності від ПП "Альбіон -Трейд" , ТОВ "Дженерал-Спейс", ТОВ "Спортвест", ТОВ "Санрікс ", ТОВ "Радабудінвест ", ТОВ "Голдентайм".

А також придбано товарно - матеріальні цінності та включено до витрат суму 82 778, 50 грн. у контрагентів постачальників ТОВ "Спортвест", ТОВ "РАДА-Інвест ", ТОВ "Деналі -Сервіс ", ТОВ "Санрікс ", ТОВ "Радабудінвест ".

Разом з тим, як зазначалось вище, реальність операцій із даними контрагентами не підтверджена належним первинними документами, внаслідок чого занижено зобов'язання по податку на додану вартість на суму 201 932 грн. наслідком чого і стало прийняття оскаржуваного рішення.

Стосовно податкового повідомлення - рішення №004480131102441311, яким застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, то суд вказує на наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів (п.120.1.1 ПК України ).

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем, із порушенням строків зареєстровано наступні податкові накладні: №40 від 20.01.2016 р. (16 днів затримки); №35 від 13.01.2016 р. (19 днів затримки); №37 від 23.03.2016 р. (26 днів затримки); №66 від 10.10.2016 р. (21 день затримки).

Відтак контролюючим органом правомірно застосовано штраф за дане порушення в сумі 55, 66 грн.

Окремо суд вважає за необхідне вказати й наступне.

Ухвалою суду від 23.05.2018 р. у даній справі задоволено клопотання позивача та призначено судову економічну (бухгалтерського та податкового обліку) експертизу, на розгляд якої поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджують документально та нормативно обґрунтованість висновку акту перевірки від 15.09.2017 р. №1649/13-11/3184524053 щодо порушення ФОП ОСОБА_5 п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України щодо заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 175 426, 05 грн.?

2) Чи підтверджують документально та нормативно обґрунтованість висновку акту перевірки від 15.09.2017 р. №1649/13-11/3184524053 щодо порушення ФОП ОСОБА_5 п.1 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 р., щодо заниження єдиного соціального внеску, який нарахований з чистого оподаткованого доходу, в сумі 47 537, 04 грн.?

3) Чи підтверджують документально та нормативно обґрунтованість висновку акту перевірки від 15.09.2017 р. №1649/13-11/3184524053 щодо порушення ФОП ОСОБА_5 п.п."г" п.198.5 ст.198, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України щодо заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 222 131 грн., в т.ч. за березень 2016 р. -101 85 грн., за квітень 2016 р. - 10 014 грн., за грудень 2016 р. -201 932 грн.?

4) Чи підтверджують документально та нормативно обґрунтованість висновку акту перевірки від 15.09.2017 р. №1649/13-11/3184524053 щодо порушення ФОП ОСОБА_5 п.п.1.2, п.1.3, п.16 -1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму військового збору у періоді, що перевірявся, на загальну суму 14 618, 84 грн.?

5) Чи була належною методика введення бухгалтерського обліку за господарськими операціями ФОП ОСОБА_5 за перевіряємий період? .

Провадження у справі зупинено до надходження результатів експертизи.

Справу, в т.р. з долученими позивачем доказами здійснення господарських операцій, направлено до експертної установи.

У липні 2018 року від експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових документів за 2016 р., зокрема, від ФОП ОСОБА_5: довідки про взяття на облік платника податків, наказів про облікову політику, декларації з податку на додану вартість з додатками за період з січня 2016 року по травень 2016 р. та вибірково копії податкових накладних, які не місять підписів та відтиску печаток осіб відповідальних за їх укладання, декларації про майновий стан та доходи з додатками до них, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, договірну документацію за 2016 рік, регістри бухгалтерського обліку (журнали-ордера, оборотно-сальдові відомості, головні книги0 по всім рахункам бухгалтерського обліку з первинними документами до них в т.ч. накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспорті накладні, квитанції, чеки, акти на списання, книгу обліку доходів і витрат, банківські виписки за період з 1.01.2016 р. по 31..12.2016 р., річну та місячну фінансову звітність на 2016 р., в т.ч. звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску, відомості нарахування заробітної плати та трудові договори.

Копію вказано клопотання направлено сторонам для виконання.

7.09.2018 р. від експертної установи до суду надійшло повідомлення про неможливість надання висновку №3707/18-21 від 3.09.18 р., мотивоване тим, що станом на 3 вересня 2018 клопотання експерта не задоволено.

11.09.2018 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

Позивач подав клопотання про перепризначення експертизи, яке ухвалою суду від 25.09.18 р. задоволено, призначено судову економічну (бухгалтерського та податкового обліку) експертизу, на розгляд якої поставлені ті ж питання, що й попередньо, зупинено провадження у справі та справу направлено до експертної установи.

4.02.2019 р. до суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи № 36 від 3.01.19 р. , у зв'язку з відсутністю в матеріалах наданих на дослідження статистичної звітності, бухгалтерських документів та невиконання клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів, які необхідні для повного та якісного дослідження поставлених запитань.

Ненадання необхідних документів, які б підтверджували факт здійснення господарської діяльності, підтверджує позицію податкового органу покладену в основу оскаржуваних рішень щодо нереальності господарських операцій.

Оцінюючи спірні рішення, суд також зазначає про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством - відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО -НОМЕР_8).

Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код 39402165 ).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна