Рішення

від 24.04.2019 по справі 360/912/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

24 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/912/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Басової Н.М.

при секретарі судового засідання: Солошенка П.В.,

за участю:

представника позивача: Балабанова Д.О.,

представника відповідача: Лямзіної Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про стягнення внесків,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач, НКРЕКП) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - відповідач, ТОВ ЛЕО ), в якому позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" 199201,00 грн в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000) "Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (т.1 а.с.3-10).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Постановою НКРЕКП від 05.12.2001 № 1188 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО . Постановою НКРЕКП від 05.12.2001 № 1187 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО . Таким чином, ТОВ ЛЕО є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП. Постановою НКРЕКП від 28.04.2017 № 617 Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 відсотки. Разом з тим, постановою НКРЕКП від 25.09.2018 № 1087 Про визначення планової ставки внеску на регулювання на IV квартал 2018 року визначено ставку внеску на регулювання на IV квартал 2018 року у розмірі 0,085 відсотки.

ТОВ ЛЕО на виконання пункту 7 Порядку подано до структурного підрозділу НКРЕКП у Харківській області звіт про сплату внеску на регулювання на IV квартал 2018 року згідно з додатком 2, а саме, форму 20 НКРЕКП. Водночас, на виконання пункту 10 Порядку, Управління фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності, проаналізувавши надісланий структурними підрозділами НКРЕКП на територіях зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП, було сформовано Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за IV квартал 2018 року . При цьому, відповідно до Звіту ліцензіата, ТОВ ЛЕО здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 23 470,320 грн.

Сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою, що зазначена в Порядку Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3)

де Rkv - сума внеску на регулювання;

Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; (23 470,320 грн.)

Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП (відповідно до постанови НКРЕКП від 25.09.2018 № 1087 складає 0,085 %).

Отже, 23 470,320 грн*0,085/100% = 19950 грн - сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за IV квартал 2018 року.

При цьому, відповідно до Звіту ліцензіата, ТОВ ЛЕО здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 317942,806 грн.

Сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою, що зазначена в Порядку Rkv = Dkv* Vkv/100 %, (3)

де Rkv - сума внеску на регулювання;

Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; (317942,806 грн)

Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП відповідно до постанови НКРЕКП від 25.09.2018 № 1087 складає 0,085%).

Отже, 317 942,806 грн*0,085/100% = 270251 грн - сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за IV квартал 2018 року.

Таким чином, загальна сума несплачених внесків на регулювання ТОВ ЛЕО за IV квартал 2018 року складає: 19 950 + 270 251 = 290201,00грн.

Однак, ТОВ ЛЕО було сплачено частково внески на регулювання за IV квартал 2018 року у сумі 91000,00 грн.

Отже, 290201 - 91000 = 199201,00грн - залишкова сума боргу ТОВ ЛЕО по сплаті внеску на регулювання за IV квартал 2018 року.

Водночас, зазначена сума внеску на регулювання за IV квартал 2018 року відповідачем сплачена не була, документи, що підтверджують таку сплату до НКРЕКП не надходили.

Таким чином, НКРЕКП з метою захисту своїх прав та законних інтересів, зокрема, забезпечення достатності фінансових ресурсів для виконання своїх завдань, звертається до суду з даним позовом про стягнення несплаченої ТОВ ЛЕО суми внеску на регулювання за IV квартал 2018 року.

Відповідач позов не визнав, до відділу діловодства та обліку звернення громадян 09.04.2019 за вхідним реєстраційним номером 19934/2019 надав відзив на позовну заяву від 08.04.2019 №01-19/2/82 (т.1 а.с.65-70), в якому заперечував проти задоволення позову. В обґрунтування зазначив, що з 31 грудня 2016 року НКРЕКП застосовує до ТОВ ЛЕО санкції у вигляді встановлення додаткових щодобових утримань коштів з поточного рахунку Товариства на погашення простроченої заборгованості перед ДП Енергоринок , розмір яких перевищує суму надходжень грошових коштів відповідно до затвердженої НКРЕКП структури тарифів на передачу та постачання електроенергії і відповідно всі кошти, що надходять від споживачів електроенергії, спрямовуються на ДП Енергоринок . TOB ЛЕО здійснює свою господарську діяльність на території Луганської області з постачання електричної енергії за регульованим тарифом на підставі ліцензії НКРЕ України від 18.05.2006р. серії АБ №220851 та з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на підставі ліцензії НКРЕ України від 18.05.2006р. серії АБ №220850.

Відповідно до статті 15-1 Закону України Про електроенергетику (надалі - Закон), для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Відповідно до статті 1 Закону, поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії (далі - поточні рахунки) - рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії; алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зазначений порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання визначений Порядком визначення відрахувань коштів на поточні рахунки постачальників електричної енергії за регульованим тарифом та на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, який затверджено постановою НКРЕКП від 13.06.2013 №700. Зазначеним Порядком №700 встановлюється порядок, відповідно до якого визначається частка коштів, які надійшли в рахунок оплати спожитої електричної енергії, що залишається у розпорядженні енергопостачальника (ТОВ ЛЕО ), та частка, яка перераховується одразу на користь оптового постачальника електричної енергії (ДП Енергоринок ).

У відповідності до положень Порядку № 700 (пункт 4.1, 4.2, розділу IV), НКРЕКП може здійснювати коригування нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок енергопостачальника, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території у тому числі:

- за інформацією ДП Енергоринок , у разі виникнення простроченої заборгованості енергопостачальника, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території перед оптовим постачальником електричної енергії за куповану електричну енергію, у тому числі за договором реструктуризації заборгованості між енергопостачальником та ДП Енергоринок ;

- за результатами моніторингу стану розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України відповідно до щоденних даних ДП Енергоринок у разі неналежного виконання фінансових зобов'язань енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території за куповану електричну енергію.

Крім того, відповідно до положень Розділу VII Порядку № 700, НКРЕКП може затверджувати величину щодобових відрахувань коштів енергопостачальника, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території (утримань з енергопостачальника), яка того ж дня доводиться до відома енергопостачальника, оптового постачальника та Уповноваженого банку.

Розрахунок величини щодобових додаткових відрахувань коштів енергопостачальника, тобто утримань з енергопостачальника, здійснюється на основі визначення суми коштів, які додатково утримуються з енергопостачальника.

Так, за результатами моніторингу стану розрахунків на ОРЕ, відповідно до інформації ДІІ Енергоринок станом на 01.12.2016р. Товариство мало прострочену заборгованість перед ДП Енергоринок за куповану електроенергію в сумі 68890,6 грн.

Окрім поточної заборгованості, TOB ЛЕО також мало заборгованість з невиконаних зобов'язань затвердженими мировими угодами на загальну суму 269694937,32 грн.

Утворення вищезазначеної заборгованості зумовлено наступним:

- несплатою підприємствами водо-теплопостачання ще у 2005-2013рр.;

- відсутністю джерела погашення заборгованості у зв'язку з розташуванням більше 80% зазначених боржників на території Луганської області, яка не контролюється органами державної влади;

- недоотриманням дотаційних сертифікатів від постачання електроенергії за пільговими тарифами споживачам в обсязі 890361 грн;

- дією Постанови КМУ від 25.05.2016 №368 (з 1 липня 2016 року по 21 грудня 2016 року), внаслідок чого отримані кошти від споживачів контрольованої території в розмірі 322455 грн в першу чергу були зараховані як оплата купівлі різниці перетоків електроенергії, переміщеної з контрольованої на неконтрольовану територію (сума додаткових щодобових утримань коштів визначалася на підставі рівня виконання фінансових зобов'язань Товариства перед ДП Енергоринок по обсягам купівлі електроенергії на контрольовану територію).

Таким чином, всі кошти, які надійшли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ТОВ ЛЕО , (в межах встановленого НКРЕКП алгоритму), враховувались як кошти на виконання зобов'язань TOB ЛЕО за договором постачання електричної енергії на неконтрольовану території, навіть і у тій частині, яка надійшла на виконання договору постачання електричної енергії на контрольовану територію.

Вважаючи зазначені положення Постанови № 368 незаконними, ТОВ ЛЕО 17 серпня 2016 року звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та нечинним з моменту прийняття відповідний пункт Постанови № 368. 20.06.2017р. суд визнав незаконним та нечинним з моменту прийняття спірний пункт Постанови № 368, Ухвалою від 03.10.2017р. Київський апеляційний адміністративний суд залишив постанову суду І інстанції в силі.

Такими чином, якби з липня по грудень 2016 року не діяла Постанова № 368, кошти в розмірі 322 455 тис. грн були спрямовані на оплату по основному договору купівлі-продажу електроенергії, а отже Товариство мало би можливість виконати свої зобов'язання з погашення боргів як по основному договору купівлі-продажу електроенергії та договорам реструктуризації. Відповідно до зазначеного, ТОВ ЛЕО не мало би заборгованості перед ДП Енергоринок .

За таких обставин, у зв'язку із виникненням заборгованості ТОВ ЛЕО перед ДП Енергоринок , НКРЕКП з 01 грудня 2016 року суттєво зменшило рівень нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок ТОВ ЛЕО , тобто ТОВ ЛЕО відповідно до алгоритму розподілу недоотримало на поточний рахунок понад 19 млн. грн.

Отже, починаючи з грудня 2016 року НКРЕКП застосовує до Товариства одночасно обидві санкції;

- зменшення нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок, підсумком чого є недоотримання ТОВ ЛЕО 19 млн. грн.;

- встановлення додаткових щодобових утримань коштів з поточного рахунку Позивача у рахунок погашення заборгованості перед ДП Енергоринок , у зв'язку з чим ТОВ ЛЕО недоотримало 1 005 169 400,00грн з ПДВ.

Як результат, на поточний рахунок Товариства починаючи з грудня 2016 року грошові кошти взагалі не надходять.

Результатом санкцій НКРЕКП є повна відсутність надходження коштів від реалізації електроенергії на поточний рахунок Товариства внаслідок примусового погашення заборгованості за електроенергію, що здійснюється за рахунок коштів, які мали спрямовуватися на виплату заробітної плати, закупівлю палива та матеріалів, проведення ремонтних робіт та виконання інвестиційної програми, а також інших платежів встановлених для Товариства, зокрема і внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики.

Відповідач також зазначив, що Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. винесено постанову від 17.07.2017 про арешт коштів боржника у межах суми простроченої заборгованості у розмірі 84633458,94 грн та 10% виконавчого збору від простроченої заборгованості у розмірі 8463 345,89 грн, всього на 93096804,83 грн. Постанова винесена у межах примусового виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2010р. у справі № 1/170, ухвали господарського суду Луганської області від 24.05.2012 у справі № 3/5014/661/2012 та ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2009 у справі № 1/351 в межах виконавчого провадження № 31947023.

Також, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Іванютою І.М. винесено постанову від 12.09.2017р. про арешт коштів боржника у межах суми простроченої заборгованості у розмірі 126353910,26 грн. та 10% виконавчого збору від простроченої заборгованості у розмірі 12635391,02 грн, всього на 138 989 301,28 грн. Постанова винесена у межах примусового виконання ухвали господарського суду Луганської області від 05.05.2014 у справі № 913/467/14 в межах виконавчого провадження № 46260965.

Окрім вищезазначених арештів, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіальногоуправління юстиції у Луганській області Галушкою М.В. винесено постанову від 10.05.2018 про арешт коштів боржника у межах суми 2 682 474 грн. 65 коп. Постанова винесена у межах примусового виконання рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2016 у справі №913/1215/15 та рішення господарського суду Луганської області від 24.02.2016 у справі № 913/1236/15 в межах зведеного виконавчого провадження № 51404418.

Таким чином, в наслідок накладання державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень арешту з 23 січня 2017 року всі без виключення кошти, які надходять на поточні рахунки Товариства списуються на погашення заборгованості в межах відповідних виконавчих проваджень. Таким чином, ТОВ ЛЕО позбавлено можливості використовувати власні кошти, які потрібно спрямувати на оплату заробітної плати працівників Товариства, на оплату транспортування електроенергії інших постачальників електроенергії, за перетікання електроенергії, на оплату послуг наданих Товариству та інших платежів встановлених для Товариства, зокрема і внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики.

Отже, у Товариства на сьогодні відсутня як фінансова так і технічна можливість здійснення будь-яких платежів зі своїх поточних рахунків.

Як наслідок всіх викладених вище обставин, з 01 лютого 2017 року ТОВ ЛЕО впровадило заходи з встановлення скороченого триденного робочого тижня, зменшення рівня заробітної плати за рахунок відміни надбавок (доплат) до заробітної плати, заохочувальних виплат більше ніж трьом тисячам працівників Позивача, значна кількість з яких є переселенці, що залишили своє житло у зв'язку з проведенням бойових дій і мають на цей час додаткові витрати коштів з найму житла, проте їх заробітна плата забирається і перераховується на погашення заборгованості за куповану електроенергію та різниці перетоків на неконтрольовану територію.

Отже, саме дії Позивача, шляхом встановлення для ТОВ ЛЕО санкцій, внаслідок котрих на поточні рахунки не надходять кошти і спричинили складну ситуацію в якій опинилось ТОВ ЛЕО . Саме в наслідок дій НКРЕКП ТОВ ЛЕО не має можливості сплачувати заробітну плату, закуповувати палива та матеріали, проводити ремонтні роботи та виконувати інвестиційну програм, не має коштів на оплату транспортування електроенергії інших постачальників електроенергії, за перетікання електроенергії, на оплату послуг наданих Товариству та інших платежів встановлених для Товариства, зокрема і внесків на регулювання діяльності суб'єктів господарювання у сфері енергетики.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач 19.04.2019 до канцелярії суду надав відповідь на відзив (т.2 а.с.25-29). В обґрунтування відповіді зазначив, що відповідач жодним чином не заперечує наявний в нього обов'язок сплачувати внески на регулювання, а навпаки підтримує таку сплату. Крім того, ТОВ ЛЕО є суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність з передачі (розподілу) електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які регулює НКРЕКП, що підтверджує сам відповідач у відзиві. Водночас, відповідно до Звіту про сплату внеску на регулювання за IV квартал 2018 року (міститься в матеріалах справи) чистий дохід ТОВ ЛЕО склав 341 413,126 грн, що говорить про здійснення ним діяльності з постачання електроенергії та розподілу електроенергії.Акцентуємо увагу суду, що листом ТОВ ЛЕО від 31.10.2018 № 01-16/2/282 відповідач описує, що станом на 11.10.2018 розрахунки ТОВ ЛЕО з ДП Енергоринок становили 100%, що надало можливість встановлення з 12 жовтня 2018 року 100 % - го нормативу відрахувань коштів на його поточний рахунок. Разом з тим, позивач зазначив, що ТОВ ЛЕО повністю сплатили внески на регулювання за І квартал 2019 року. Вищевикладене є додатковим підтвердженням того, що ТОВ ЛЕО повинно сплачувати внески на регулювання згідно зі статтею 13 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг . З урахуванням викладеного вище, просив позовні вимоги НКРЕКП задовольнити в повному обсязі.

Судом по справі вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 по справі відкрито провадження, призначено до розгляду в поряду спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10.04.2019 у задоволені клопотання представнику позивача Смикалову Володимиру Руслановичу про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання про стягнення внесків відмовлено (т.1 а.с.240).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2019 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції (т.2 а.с.15).

Судові засідання проводились в режимі відеоконференції.

24.04.2019 в судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив відповідно.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

У відповідності до статті 2 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг від 09.07.2010 № 2479-VI (далі - Закон № 2479), органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, одним із завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом захисту прав споживачів товарів і послуг у частині отримання товарів і послуг належної якості та в достатньому обсязі за економічно обґрунтованими цінами, а також стимулювання підвищення їх якості і задоволення попиту на них.

Зокрема, статтею 4 Закону № 2479 передбачено, що основними принципами діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є:

1) законність;

2) гласність, доступність, прозорість та відкритість процедури державного регулювання;

3) незалежність і передбачуваність державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках для споживачів та суспільства;

4) колегіальність, незалежність та об'єктивність при прийнятті рішень;

5) адресність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природних монополій та суб'єкт господарювання на суміжних ринках;

6) захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів;

7) відповідальність за прийняті рішення та відшкодування завданої шкоди суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках.

Відповідно до статті 5 Закону № 2479 національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках: 1) ліцензування господарської діяльності та контроль за дотриманням ліцензійних умов; 2) встановлення тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; 3) встановлення для суб'єктів природних монополій, які провадять діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, індивідуальних технологічних нормативів використання питної води; 4) інші засоби, передбачені чинним законодавством України.

На виконання Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення), згідно якого НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 4 Положення визначено, що НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює ліцензування господарської діяльності у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення та у нафтогазовому комплексі відповідно до вимог чинного законодавства; установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП; здійснює контроль за: додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності; цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів і які одержані в результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках; виконанням суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках інвестиційних програм, спрямованих на оновлення основних фондів, підвищення ефективності та зменшення втрат у процесі провадження діяльності, що підлягає регулюванню; здійснює безперешкодно перевірку дотримання ліцензійних умов; вживає заходів щодо запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає відповідні рішення у межах своєї компетенції.

Згідно пункту 6 Положення НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема: 1) приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій; 2) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; 3) отримувати безоплатно: від суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках - статистичну звітність в обсязі, порядку і строки, визначені законодавством; від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування - документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, визначені законодавством; 4) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; 5) складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках законодавства про природні монополії, електроенергетику, ринок природного газу, про теплопостачання, централізоване водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів; 6) приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими для виконання суб'єктами природних монополій.

З аналізу наведеного слідує, що НКРЕКП, як орган державного регулювання у сфері комунальних послуг, наділена повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги, а також виконання покладених на неї завдань і функцій, визначених чинним законодавством України та Положенням про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

26.11.2016 набрав чинності Закон України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон про НКРЕКП), яким визначений правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до статті 1 Закону про НКРЕКП Регулятор є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 3 Закону про НКРЕКП Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу.

Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сфера

Статтею 5 Закону про НКРЕКП визначено, що Регулятор має достатньо людських та фінансових ресурсів для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших законів. Регулятор самостійно розподіляє кошти, виділені Регулятору на відповідний рік, та розпоряджається ними.

При цьому, згідно зі статтею 11 Закону про НКРЕКП фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

Стаття 13 Закону про НКРЕКП визначає порядок сплати внесків на регулювання, в якій зазначено, що платниками внесків на регулювання є суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, визначену статтею 2 цього Закону.

Базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

Постановою НКРЕКП від 06.04.2017 № 491 затверджено Порядок розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання (далі - Порядок), яким передбачено методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, державне регулювання яких здійснює НКРЕКП.

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях: попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід); звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску); поточний квартал - квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску).

Згідно з пунктом 2 Порядку, внески на регулювання сплачуються суб'єктами господарювання, які зазначені в Реєстрі суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, діяльність яких регулюється Регулятором незалежно від форм власності (далі - платники внеску), зокрема, з розподілу та постачання електричної енергії.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що планова ставка внеску на регулювання визначається НКРЕКП щорічно до 01 травня поточного року (у відсотках, не більше ніж три знаки після коми) шляхом ділення планового (прогнозованого) обсягу потреби у фінансуванні на наступний рік на чистий дохід платників внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Визначена НКРЕКП річна (планова) ставка внеску на регулювання оформляється постановою та не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

Відповідно до пункту 4 Порядку ставка внеску на регулювання переглядається НКРЕКП щоквартально з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису НКРЕКП не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу за формулою Vkv = Рkv/Dkv * 100 %, (2), де Vkv - ставка внеску на регулювання, яка не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП; Рkv - % планового обсягу потреби у фінансуванні НКРЕКП на бюджетний рік відповідно до затвердженого кошторису НКРЕКП; Dkv - сума чистого доходу (база нарахування) платників внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання оформляється щокварталу постановою НКРЕКП.

Згідно з пунктом 5 Порядку сума внеску на регулювання визначається платником внеску щоквартально за формулою Rkv = Dkv * Vkv /100 %, (3), де Rkv - сума внеску на регулювання; Dkv - сума чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал; Vkv - ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП. Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

Пунктом 6 Порядку визначено, що для визначення суми чистого доходу платників внеску за попередній рік та попередній квартал структурними підрозділами НКРЕКП до управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності до 15 березня поточного року та 01 числа другого місяця звітного кварталу відповідно надається: 1) управлінням ліцензування - актуалізований реєстр суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) структурними підрозділами відповідальними за опрацювання статистичної звітності та звітності НКРЕКП - звітні дані про обсяг чистого доходу суб'єктів господарювання у розрізі видів ліцензованої діяльності, що підлягають державному регулюванню НКРЕКП за попередній рік та/або квартал за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до пункту 7 Порядку внески на регулювання сплачуються щоквартально суб'єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

При цьому, пунктом 8 Порядку визначено, що структурні підрозділи НКРЕКП на територіях перевіряють достовірність сплати внеску відповідно до виписок Державної казначейської служби і забезпечують зведення поданої звітності. Структурні підрозділи НКРЕКП на територіях надсилають зведений звіт про сплату внеску на регулювання до центрального апарату НКРЕКП не пізніше 01 числа третього місяця поточного кварталу, за формою згідно з додатком 3.

Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку контроль за надходженням внесків на регулювання здійснює управління з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та звітності відповідно до зведеної звітності, наданої структурними підрозділами НКРЕКП на територіях.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 05.12.2001 № 1188 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО .

Постановою НКРЕ від 05.12.2001 № 1187 Про видачу ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами ТОВ ЛЕО видано ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами за місцем розташування власних електричних мереж у Луганській області ТОВ ЛЕО (т.1 а.с.23).

Згідно постанови НКРЕКП від 28.04.2017 "Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік" визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 % (т.1 а.с. 25).

Постановою НКРЕКП від 25.09.2018 № 1087 "Про ставки внеску на регулювання на IV квартал 2018 року визначено ставку внеску на регулювання на IV квартал 2018 року у розмірі 0,085 % (т.1 а.с. 26).

НКРЕКП у Харківській області сформовано "Зведений звіт про сплату внеску на регулювання за IV квартал 2018 року" (т. 1 а.с. 32-34).

26.11.2016 набрав чинності Закон України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Закон про НКРЕКП), яким визначено правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Відповідно до звіту ТОВ "ЛЕО" здійснює діяльність з розподілу електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 23470,320 грн, а також здійснює діяльність з постачання електричної енергії, чистий дохід за звітний квартал якої складає 317942,806 грн (т. 1 а.с. 27-28).

Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за IV квартал 2018 року складає 270251 грн (317 942,806 грн*0,085/100%). Сума внеску на регулювання, що підлягає сплаті за IV квартал 2018 року складає 93206 грн (282443,381 грн х 0,033 %/100%). Загальна сума внесків на регулювання на теперішній час складає 100262,00 грн.

Загальна сума несплачених внесків на регулювання ТОВ ЛЕО за IV квартал 2018 року складає: 19 950 + 270 251 = 290201,00 грн.

ТОВ ЛЕО сплачені внески на регулювання за IV квартал 2018 року, а саме: платіжне доручення від 30.10.2018 № 9770 на суму 15 000,00 грн, платіжне доручення від 30.10.2018 № 9769 на суму 15 000,00 грн; платіжне доручення від 31.10.2018 № 9782 на суму 15000,00 грн та платіжне доручення від 31.10.2018 № 9781 на суму 15 000,00 грн (т.2 а.с. 34-35).

Однак, ТОВ ЛЕО було сплачено частково внески на регулювання за IV квартал 2018 року.

Залишкова сума боргу ТОВ ЛЕО по сплаті внеску на регулювання за IV квартал 2018 року складає 199201,00 грн.

Таким чином, у позивача станом на момент пред'явлення позову були в наявності достовірні та достатні відомості, які свідчили про наявність у відповідача боргу зі сплати суми внесків на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, за IV квартал 2018 року, та які міг відповідач перевірити для визначення наявності чи відсутності заборгованості за вказаний період.

Аналізуючи викладені обставини та виходячи з системного аналізу норм матеріального права, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними, допустимими та достовірними доказами, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують висновки суду про наявність у відповідача боргу зі сплати внесків на регулювання та обов'язок його сплатити, у зв'язку з чим вони є неприйнятними.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_3 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання про стягнення внесків задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання (ідентифікаційний код 31443937, місцезнаходження: 91021, Луганська обл., місто Луганськ, кв. Гайового, буд. 35 А) 199201 (сто дев'яносто дев'ять тисяч двісті одну) гривню 00 копійок в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації 21084000 Внески на регулювання, які сплачуються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг ).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного судового рішення складено 26 квітня 2019 року.

Суддя Н.М. Басова