Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/8325/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/8325/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування наказу №6652 від 16.04.2018р. та

визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД (далі - позивач та/або ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві) та просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 16.04.2018 року №6652 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД;

- визнати протиправними дії з проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД.

Ухвалою суду від 31.05.2018 року у справі №826/8325/18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Мотивуючи позовні вимоги позивач, серед іншого зазначає, що перевірку призначено з порушення 1095-ти денного строку давності, про її проведення не повідомлено належним чином.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД стверджує, що перевірка щодо сплати ним єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове пенсійне страхування проведене не уповноваженою на те особою, а саму документальну планову перевірку здійснено відповідачем під час дії мораторію.

Крім цього, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що останній не включений до Плану-графіку, сформованому відповідно до норм Податкового кодексу України, а зміни щодо внесення до нього є незаконними.

Вказані обставини в сукупності зумовили звернення Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД до суду з даним адміністративним позовом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому, зокрема, він вказав, наказ Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 16.04.2018 року №6652 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД прийнято в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень, що, в свою чергу, свідчить про законність дій контролюючого органу при здійснені відповідної перевірки позивача, з огляду на що просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представником позивача подано відзив на відзив відповідача, у якому, останній наводить доводи на спростування тверджень контролюючого органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.04.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві прийнято наказ №6652 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД (код 19356320) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік тривалістю 20 робочих днів, з 27.04.2018 року по датку завершення перевірки (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

Надалі, 25.05.2015 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві прийнято наказ №8950 Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД (код 19356320) з 30.05.2018 року по дату завершення перевірки.

Позивач категорично не погоджується зі спірним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД (код 19356320) визнанню незаконними.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В розрізі приписів пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Пунктом 77.1 статті 71 ПК України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно пункту 77.2 статті 77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіка перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків посадовою особою контролюючого органу, зазначеною в направленні на проведення перевірки, наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам встановленим ПК України.

Так, судом в ході розгляду справи встановлено, що повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки документальної позапланової перевірки від 16.04.2018 року №15991/10-26-15-14-04-03-12 та копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 16.04.2018 року №6652 скеровано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 16.04.2018 року та отримано ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД 19.04.2018 року, що не заперечується останнім.

Натомість позивач стверджує про порушення контролюючим органом пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Оцінюючи твердження в цій частині суд зверне увагу на таке.

Як вже було зазначено судом вище, право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Суд звертає увагу, що конструкція вказаної правової норми передбачає два способи повідомлення особи про проведення перевірки - вручення під розписку копії наказу та письмового повідомлення не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення таких документів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Таким чином платник податків має право бути повідомлений належним чином про дату та час проведення перевірки до початку проведення такої. Однак, норма пункту 77.4 статті 77 ПК України не містить застереження щодо ознайомлення платника з вказаними документами саме за 10 днів до початку проведення такої перевірки за умови надсилання платнику податків копії наказу та письмового повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Аналогічна правова позиція вже висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 29.10.2018 року у справі №819/1013/16), від 26.11.2018 року у справі №817/697/17, від 24.01.2019 року у справі №818/433/14.

Приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи судом встановлено факт скерування відповідачем позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення наказу на проведення перевірки та повідомлення щодо проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня її проведення, доводи ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД) щодо порушення контролюючим органом пункту 77.4 статті 77 ПК України є хибними.

Водночас, посилання позивача у відповіді на відзив на постанову Верховного суду України від 27.01.2015 року у справі №21-425а14 та Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №804/6935/15 суд не приймає до увагу, оскільки спірні правовідносини у вказаних справах виникли у зв'язку з проведенням контролюючим органом саме невиїзних перевірок, умови та порядок проведення яких не передбачають вирішення питання допуску до проведення таких перевірок.

Також ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД стверджує, що у період здійснення контролюючим органом перевірки діяв мораторій на їх проведення посилаючись на Закон України Про тимчасові особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 року №1728-VIII (далі - Закон №1728-VIII).

Оцінюючи вказані посилання суд зверне увагу на таке.

Статтею 1 Закону №1728-VIII визначено, що у цьому Законі терміни "державний нагляд (контроль)", "заходи державного нагляду (контролю)", "органи державного нагляду (контролю)" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Поряд з цим, статтею 2 Закону №1728-VIII встановлено до 31 грудня 2018 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 3 Закону №1728-VIII встановленні виключні підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Згідно статті 1 ПК України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, посилання позивача на Закон №1728-VIII, як на підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 ПК України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведеного ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД) Закону №1728-VIII не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №808/929/18, від 19.02.2019 року у справі №820/482/18.

Оцінюючи ж твердження позивача про незаконність проведення відповідачем перевірки з єдиного податку суд вкаже наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовано Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 13 Закону №2464-VI встановлено, що органи доходів і зборів мають право проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

В свою чергу, за визначенням Закону №2464-VI органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Згідно положення про Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві

Головне управління ДФС у м. Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у м. Києві є органом доходів і зборів.

Таким чином, Головне управління ДФС у м. Києві є органом доходів і зборів, а тому, у останнього наявні повноваження щодо проведення перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки, з огляду на що доводи ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД в цій частині є необґрунтованими.

Оцінюючи посилання позивача на порушення пункту 102.1 статті 102 ПК України слід вказати таке.

Відповідно до приписів пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як слідує зі змісту наказу відповідачем здійснювалася перевірка ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД, зокрема, дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 рік.

Позивач, як у адміністративному позові так, і у відповіді на відзив вказує про проведення перевірки поза межами 1095 днів за період січень, лютий, березень, квітень, травень 2015 року.

Суд проаналізувавши приписи пункту 102.1 статті 102 ПК України вважає, що оцінка дотримання його, у тому числі при здійсненні контролюючим органом перевірки та самостійного визначення грошового зобов'язання має здійснювати під час перевірки відповідності податкового повідомлення-рішення критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнятого контролюючим органом, за наслідком проведення відповідної перевірки.

З огляду на вказані обставини, суд залишає поза увагою дані твердження ТОВ КСЕРОКС (Україна) ЛТД, як підстави для задоволення адміністративного позову.

В свою чергу, надаючи правову оцінку посиланням позивача на відсутність його у плані-графіку перевірок та незаконність дій щодо внесення коригувань в останній суд зверне увагу на наступне.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік був оприлюднений на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України 22.12.2017 року.

Як стверджує позивач, у відповідному переліку він був відсутній. Зазначене не спростовується контролюючим органам.

Натомість, судом встановлено, що на веб-сайті Державної фіскальної служби України було розміщено план-графік перевірок на 2018 рік від 22.02.2017 року з урахуванням коригувань внесених 19.04.2018 року на підставі листа Державної фіскальної служби України від 13.04.2018 року №11230/7/99-99-14-03-01-17 затвердженого в.о. Голови Державної фіскальної служби України М.В. Проданом 13.04.2018 року.

Як вже було зазначено судом вище, порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року №524, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.08.2016 року №723, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2015 року за №751/27196 затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування щоквартального плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - план-графік) (далі - Порядок 524).

Порядок є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню як джерело права відповідно до положень статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 2 вказаного порядку формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

Пункти 3, 4 Порядку №524 встановлюють, що узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 805, проекти планів-графіків на наступний квартал формуються територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Проекти річних планів-графіків складаються територіальними органами ДФС не пізніше 01 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Річні плани-графіки не потребують узгодження з органами державного фінансового контролю.

Проекти коригування планів-графіків у разі здійснення такого коригування формуються територіальними органами ДФС не пізніше 03 числа другого та третього місяця поточного кварталу засобами інформаційних систем ДФС.

Разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків засобами інформаційних систем ДФС.

Після остаточного узгодження проектів планів-графіків (коригування планів-графіків) територіальні органи ДФС надають департаментам аудиту та податків і зборів з фізичних осіб паперовий варіант планів-графіків (коригування планів-графіків) з відповідними додатками з дотриманням вимог щодо направлення документів з грифом ДСК та обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка (коригування плану-графіка).

До плану-графіка відбираються платники податків відповідно до вимог статті 77 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Необхідним є врахування також вимог пункту 102.1 статті 102 розділу ІІ Кодексу в частині граничних термінів проведення перевірки та визначення податкового зобов'язання платника податків, а також періоду діяльності платника, який не було охоплено перевіркою, вимог пункту 77.3 статті 77 розділу ІІ Кодексу у частині заборони проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку на доходи фізичних осіб, та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Документальною перевіркою в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) охоплюється період з 01 січня 2011 року або період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання.

Проаналізувавши наведене сул приходить до висновку, що у розділах III-V Порядку №543 не передбачено можливість коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків.

Крім того, таке коригування суперечить положенням про планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю), що врегульовані Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до ч. 1 ст. 5 якого внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Оскільки згідно чинного законодавства України у податкових органів відсутні повноваження щодо коригування у поточному році вже сформованого і затвердженого річного плану-графіка проведення перевірок шляхом включення до нього нових платників податків, то оновлений оприлюднений 19.04.2018 року план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 року у справі №810/2099/18.

Проте, суд звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи встановлено, що відповідачем реалізовано спірний наказ шляхом проведення документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідком якої прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.07.2018 року №0036511404 та №0036501404, які є предметом оскарження в адміністративній справі №826/15828/18.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд звертає увагу, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 804/1113/16, від 30.11.2018 року у справі № 808/1641/15, від 24.01.2019 року у справі №826/13963/16

Таким чином, оскільки допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД відбувся, а ГУ ДФС у м. Києві фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права позивача.

При цьому, суд наголошує, що позивач не позбавлений права оскаржити прийняті за результатами документальної виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення з підстав їх невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу.

Згідно частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірного рішенням критеріям, що встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю КСЕРОКС (Україна) ЛТД (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, б. 28/2, код ЄДРПОУ 19356320; адреса для листування: 04073, м. Київ, пр. Степани Бандери, б. 9, корп. 4) до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін