Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/18492/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/18492/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державної реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни, за участю третьої особи - Приватного підприємства Драматик про визнання протиправними та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) до Департаменту з питань державної реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1), Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни (далі - відповідач 2), за участю третьої особи - Приватного підприємства Драматик (далі - третя особа, ПП Драматик ), в якому просить:

визнати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30198522 від 24.06.2016, недійсним з дня його прийняття;

визнати незаконними дії державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №15122198 від 10.06.2016;

зобов'язати компетентних посадових осіб Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №15122198 від 10.06.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30198522 від 24.06.2016 та дії по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності №15122198 від 10.06.2016 на квартиру АДРЕСА_1 за ПП Драматик , є незаконними та вчиненні з порушенням вимог законодавства, чим порушує права та інтереси позивача як єдиного спадкоємця на вказану квартиру.

Як зазначив позивач, підставою для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення зазначено рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28.07.2014 по справі №410/2829/14-ц є підробним та не породжує жодних правових наслідків, а тому не може бути підставою для реєстрації за третьою особою права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.11.2016 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2017 зупинено провадження у адміністративній справі до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №826/18488/16.

Слід зазначити, що з 15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції, визначеній Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2018 поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач та його уповноважений представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідачів 1 та 2 проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав, зазначених у відзиві, в яких зазначено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором правомірно та у межах наданих йому повноважень, оскільки підставою для державної реєстрації права власності стало рішення суду від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц.

Третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірні дії та рішення вчиненні відповідачем правомірно та у межах повноважень, просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з наявною у матеріалах справи копією заповіту, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. від 21.07.2012, ОСОБА_4 все своє майно заповів ОСОБА_1.

Натомість, у відповідності до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.08.2016, копія якої наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1, як єдиному спадкоємцю майна померлого брата - ОСОБА_4 - відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з огляду на реєстрацію права власності на вказану квартиру за іншою особою на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Драматик подано заяву про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 від 10.06.2016 №17215035, до якої, згідно з карткою прийому заявки додано копію паспорту та коду, рішення суду про визнання договору недійсним та стягнення заборгованості та за зустрічним позовом №2-410/858/14 та копію останнього, технічний НОМЕР_1, видавник КМ БТІ та копію останнього.

За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинською Л.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30198522, від 24.06.2016, яким вирішено провести державну реєстрацію права приватної власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ПП Драматик , код ЄДРПОУ 40400024, а також відкрити розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.

На підставі викладеного, як вбачається з наявної у матеріалах справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинською Л.В. 10.06.2016 внесено запис про право власності 15122198.

Вважаючи вказане рішення та внесений на його підставі запис необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації прав, зокрема, підлягає право власності (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав; 7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі. Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

При цьому, у силу п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, у тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 24.06.2016 №30198522 слугувало рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц, яким, зокрема, визнано за ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2) право власності на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1. Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії вказаного судового рішення, остання містить відмітку про набрання ним законної сили 08.08.2014.

У той же час, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення у державного реєстратора, виходячи з поданих заявником документів, були відсутні законодавчо мотивовані підстави для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, оскільки твердження позивача та його представника про відсутність на копії вказаного судового рішення відмітки про набрання ним законної сили не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Крім того, суд погоджується з доводами представника відповідачів 1 та 2 про те, що обов'язок використання державним реєстратором під час вчинення реєстраційної дії відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами, виник у державних реєстраторів лише після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 08.09.2016 №594, а саме: 14.09.2016, тобто вже після прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд вказує про необґрунтованість позовної вимоги про визнання незаконними дії державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Л.В. з внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису №15122198 від 10.06.2016.

Разом з тим, позивач вказує на факт підробки рішення суду, яке слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, у справі міститься лист Лисичанського міського суду Луганської області від 14.09.2016, в якому зазначено, що перевіривши базу даних автоматизованої системи документообігу Брянського міського суду Луганської області встановлено, що будь-яке рішення у вказаній справі не приймалось.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2017 у справі №826/18488/16, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, скасоване рішення державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Канівець Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29038790 від 31.03.2016 за Канівець Л.М. як таке, що прийняте безпідставно.

Слід звернути увагу, що вказана адміністративна справа №826/18488/16 пов'язана з даною справою, оскільки предмети спору стосуються реєстрації права власності на один і той же об'єкт нерухомого майна, а саме квартиру АДРЕСА_1 та рішення одного суб'єкта владних повноважень слугувало підставою для прийняття рішення іншим суб'єктом владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що з метою з'ясування фактичних обставин справи та отримання достатніх доказів, судом направлено на адресу Лисичанського міського суду Луганської області судовий запит, якому територіально підсудні справи Брянківського міського суду Луганської області, згідно з розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №2710/38-14, з проханням надати належним чином завірену копію рішення Брянківського міського суду Луганської області від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц (провадження №2-410/858/14) разом з відміткою про набрання даним рішенням законної сили (за наявності) або зазначити про причини неможливості її надання.

Лисичанським міським судом Луганської області у відповідь на вказаний запит листом від 23.11.2017 надано інформацію про те, що ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не зареєстровані у базі даних автоматизованої системи документообігу Брянківського міського суду Луганської області, а сторонами у цивільній справі №410/2829/14-ц (провадження 2/410/858/14) є інші особи.

Вказане у сукупності свідчить про відсутність у поданого для державної реєстрації рішення Брянівського міського суду Луганської області від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц (провадження №2-410/858/14) статусу документа, достатнього для державної реєстрації права власності та інших речових прав, у силу положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , оскільки наявними у матеріалах справи спростовано факт автентичності та достовірності такого документа. Іншого особами, які беруть участь у справі не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, якого підтримав суд апеляційної інстанції, у справі №826/18488/16 дійшов до висновку, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29038790 від 31.03.2016, що прийняте, у тому числі, на підставі вказаного рішення Брянківського міського суду Луганської області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За таких обставин, оскільки у межах справи встановлено, що подане для державної реєстрації рішення Брянівського міського суду Луганської області від 28.07.2014 у справі №410/2829/14-ц (провадження №2-410/858/14) не набуло статусу документа, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30198522 від 24.06.2016,, вчинено на підставі недостовірного рішення суду, отже є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання компетентних посадових осіб Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №15122198 від 10.06.2016 слід зазначити наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, яка діє станом на момент розгляду справи судом), у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З урахуванням викладеного, у разі набрання даним судовим рішенням законної сили позивач не позбавлений права на звернення до відповідного органу реєстрації з вимогою про скасування запису про державну реєстрацію, внесеного на підставі рішення, скасованого у судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що наразі вказана позовна вимога є передчасною, а обов'язок в частині скасування реєстраційного запису, внесеного на підставі рішення, скасованого у судовому порядку, є законодавчим обов'язком відповідного органу державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини першої цієї статті при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами статей 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати визнати рішення державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Корчинської Лілії Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30198522 від 24.06.2016.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.А. Качур