Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/2009/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/2009/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ ІНВЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

05.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ ІНВЕСТ" (ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0097991208 від 30.10.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Правова позиція позивача з урахуванням позовної заяви та відповіді на відзив зводиться до того, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки №9733/26-15-12-08-20/40001476 від 05.10.2017, є необґрунтованими в частині встановлених в ході перевірки порушень ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" вимог пункту 49.18 статті 49, та абзаців 3-5 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) щодо безпідставного не нарахування штрафної санкції у розмірі 3% від суми заниженого податкового зобов'язання в Розділі 30 уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року.

Позивач зауважує, що при поданні декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року допущено помилки, а саме, не заповнено рядки 20 і 21 вказаних декларацій та додаток АВ до рядка 20 вказаних декларацій. Разом з цим, сума авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів була відображена у додатку ЗП до вказаних декларацій та включена до відповідного рядка декларацій. Тому, суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів враховані при відповідних нарахуваннях податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року.

ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" подано уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року, в який виправлено вказані помилки. Вказані виправлення не призвели до зміни податкових зобов'язань ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року.

Оскільки заниження податкового зобов'язання за вказані періоди у зв'язку із виправленням вказаних помилок фактично не відбулось, ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" правомірно не нарахувало штрафної санкції згідно абзаців 3-5 пункту 50.1 статті 50 ПК України.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позивач в порушення абзаців 3-5 пункту 50.1 статті 50 ПК України не нарахував штрафної санкції у розмірі 3% від суми заниженого податкового зобов'язання в Розділі 30 уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 у справі закрито підготовче провадження і призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та наданих у справу доказах. Наголосила на визнанні протиправним та саме скасування оскаржуваного ними податкового повідомлення-рішення, згідно поданих 19.04.2018 пояснень.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України), ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

05.10.2017 головним державним інспектором ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року платника податків ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ".

За результатами перевірки складено акт №9733/26-15-12-08-20/40001476 від 05.10.2017.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" вимог пункту 49.18 статті 49 та абзаців 3-5 пункту 50.1 статті 50 ПК України, що полягає в не нарахуванні штрафної санкції у розмірі 3% від суми заниженого податкового зобов'язання в Розділі 30 уточнюючих декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року та перше півріччя 2017 року.

17.10.2017 ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" подало до ГУ ДФС у м. Києві заперечення №УГИ- 2017-26 на акт перевірки №9733/26-15-12-08-20/40001476 від 05.10.2017.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 27.10.2017 № 33967/10/26-15-12-08-14 повідомлено ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" про залишення без змін висновку, викладеного в акті камеральної перевірки від 05.10.2017 №9733/26-15-12-08-20/40001476.

30.10.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі висновку, викладеного в акті камеральної перевірки від 05.10.2017 №9733/26-15-12-08-20/40001476, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0097991208, яким за порушення вимог пункту 50.1 статті 50 ПК України до ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120.2 статті 120 ПК України у зв'язку з чим згідно з підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 326984 грн.

ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" не погодилось із податковим повідомленням-рішенням №0097991208 від 30.10.2017 та подало до Державної фіскальної служби України скаргу №27/11-2017 від 16.11.2017.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 23.01.2018 №2176/6/99-99-11-03-01-25 скаргу ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0097991208 від 30.10.2017 - без змін.

Позивач не погодившись і з результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0097991208 від 30.10.2017 та вважаючи його протиправним, звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, зазначає наступне.

Відповідно підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 ПК України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Згідно з пунктом 57.1-1 статті 57 ПК України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПК України), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПК України).

Авансовий внесок із податку на прибуток обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 ПК України (зокрема, за ставкою 18 відсотків).

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Відповідно до підпункту 57.1-1.5 пункту 57.1-1 статті 57 ПК України авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток і не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до пункту 141.4 статті 141 ПК України або міжнародних договорів України.

ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" подані до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний №9270155513), І квартал 2017 року (реєстраційний №9070520468), перше півріччя 2017 року (реєстраційний №9141441374). Вказані декларації прийняті контролюючим органом без будь-яких зауважень, про що свідчать квитанції №2, які надійшли на електронну адресу ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ".

Разом з цим встановлено, що в зазначених деклараціях ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" не заповнено додаток AB "Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємств на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів)" та рядки декларації 20 "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді", 21 "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року, з урахуванням уточнень (рядок 20 AB Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року)".

07.09.2017 ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" з метою усунення вказаних помилок подано уточнюючі розрахунки до декларацій з податку на прибуток за 2016 рік (реєстраційний номер №9271102703), за І квартал 2017 року (реєстраційний №9180039258), за перше півріччя 2017 року (реєстраційний №9180403018), у яких виправлені вказані вище неточності, у рядки 20, 22 "Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, нарахована за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 20 АВ - рядок 21)", 27 "Збільшення (зменшення) податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду з авансового внеску при виплаті дивідендів, що уточнюється" вказаних декларацій зазначено суми авансових внесків при виплаті дивідендів, що мають бути сплачені у звітному (податковому) періоді та заповнено додатки АВ до рядків 20 вказаних декларацій.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За приписами пункту 120.2 статті 120 ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами 3-5 пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.

Аналіз положень пункту 50.1 статті 50 та пункту 120.2 статті 120 ПК України свідчить про те, що об'єктом застосування штрафу є сума самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати), тобто умовою для сплати штрафу є факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Отже, при виявленні помилок у податковій звітності, які не призвели до недоплати податкових зобов'язань штраф не сплачується.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №805/9134/13-а та від 16.10.2018 у справі №825/1960/14.

Відповідач зазначає, що згідно абзацу 3 пункту 50.1 статті 50 ПК України позивач, подавши уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за 2016 рік, І квартал 2017 року, перше півріччя 2017 року, самостійно нарахував податкове зобов'язання з авансового внеску при виплаті дивідендів у сумі 3946941 грн, 1774392 грн та 818339 грн відповідно, а тому зобов'язаний нарахувати штрафні санкції у розмірі 3% від вказаних сум заниженого податкового зобов'язання.

Суд вважає вказаний висновок відповідача безпідставним, адже обов'язок передбачений абзацом 3 пункту 50.1 статті 50 ПК України поширюється виключно на випадки, коли платник податків самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Судом досліджені податкові декларації за 2016 рік, І квартал 2017 року, перше півріччя 2017 року та уточнюючі податкові декларацій за вказані періоди та встановлено, що подання вказаних розрахунків жодним чином не вплинуло на розмір податкових зобов'язань позивача з податку на прибуток.

Встановлено, що протягом 2016 року - першого півріччя 2017 року ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" своєчасно та в повному обсязі сплачувались до бюджету авансові внески при виплаті дивідендів на користь учасників-юридичних осіб, що підтверджується матеріалами справи.

Дана обставина також підтверджується актом №514/26-15-14-02-04/40001476 від 01.12.2017, який складений ГУ ДФС у м. Києві за результатами документальної планової виїзної перевірки дотримання ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" податкового законодавства за період з 09.09.2015 по 30.09.2017, валютного за період з 09.09.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 09.09.2015 по 30.09.2017 від 01.12.2017. Згідно даного акту в ході перевірки не виявлено порушень з боку ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" щодо своєчасності та в повноти сплати до бюджету авансових внесків при виплаті дивідендів, а також порушень своєчасності та повноти сплати податку на прибуток.

Як обґрунтовано зазначає позивач з посиланням на лист Державної фіскальної служби України від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17, авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів є частиною податку на прибуток, який нараховується за підсумками звітного періоду у поточній декларації з податку на прибуток, сплачуються наперед (авансом) при виплаті дивідендів учасникам-юридичним особам, а не за підсумками поданої декларації, то відображення даних авансових внесків у декларації з податку на прибуток не є податковим зобов'язанням у розумінні положень підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Отже, не відображення авансових внесків у декларації, за умови їх своєчасної сплати до бюджету, не є заниженням чи недоплатою податкових зобов'язань з податку на прибуток, а подання уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на прибуток підприємства не призводить до змін нарахованого та сплаченого грошового податкового зобов'язання з податку на прибутку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач виконав обов'язок, передбачений абзацом 1 пункту 50.1 статті 50 ПК України шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданих декларацій з податку на прибуток за 2016 рік, І квартал 2017 року, перше півріччя 2017 року, а висновки відповідача про наявність у ТОВ "УКРГАЗ ІНВЕСТ" обов'язку, передбаченого абзацом 3 пункту 50.1 статті 50 ПК України, є необґрунтованими.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення №0097991208 від 30.10.2017, а доводи позивача та обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0097991208 від 30.10.2017.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у матеріалах справи платіжного доручення №446 від 30.01.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 4904,77 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ ІНВЕСТ" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0097991208 від 30.10.2017.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ ІНВЕСТ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4904,77 грн (чотири тисячі дев'ятсот чотири гривні сімдесят сім копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗ ІНВЕСТ" (місцезнаходження юридичної особи: 03143, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, будинок 154, приміщення 202; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40001476).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39439980).

Суддя О.М. Чудак