Рішення

від 25.04.2019 по справі 640/22371/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 квітня 2019 року                      № 640/22371/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без виклику сторін) адміністративну справу за позовом            Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» про                     стягнення податкового боргу у розмірі 480  573,78 грн ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – позивач, ГУ ДФС у місті Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» (далі по тексту – відповідач, ТОВ «БДФ»), в якому просило стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» (код ЄДРПОУ 38291428) в обслуговуючих банках – 480  573,78 грн, в рахунок погашення податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вказувало на те, що відповідач є платником податку та перебуває на обліку у органах Державної фіскальної служби у місті Києві. Позивачем встановлено, що відповідач, порушуючи чинне законодавство про оподаткування, заборгував до бюджету 480  573,78 грн. Зазначена податкова заборгованість виникла у платника податків в результаті несплаті останнім самостійно задекларованих зобов'язань та за результатом контрольно-перевірочної роботи. Відповідно до інтегрованої картки платника податків ТОВ «БДФ» станом на 28.12.2018 має заборгованість перед бюджетом: -          По податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 1102100) у сумі 264  042,61 грн. -          По ПДВ (код платежу 14060100) у сумі 216  531,17 грн. Крім того, у позовній заяві зазначено, що у зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, останньому направлено рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ю» від 06.07.2018 року за №130083-17 про сплату податкового боргу, з доказами вручення. Станом на день звернення позивача з позовною заявою до суду, податковий борг відповідачем не погашений та становить 480  573,78 грн, що стало підставою для звернення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до адміністративного суду з відповідною позовною заявою. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справі.   Копія вказаної ухвали відправлено відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на день ухвалення рішення, відповідачем було подано  відзив на позовну заяву, в якому зазначає , що з позовною заявою не погоджується, оскільки не погоджується з позицією ГУ ДФС, що сума податкового боргу є узгодженою, та, що відповідачу не було в повному обсязі направлено копії доданих до позовної заяви документів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Товариство з обмеженою відповідальністю «БДФ» (код ЄДРПОУ 38291428) зареєстровано, як юридична особа з 16.07.2012 року, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи зроблено відповідний запис № 1 070 102 0000 046888 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, місцезнаходження юридичної особи: 01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3, корпус 1 , кімната. У відповідності до наданої суду інформації про податковий борг у Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» станом на 28 грудня 2018 року обліковується податковий борг на загальну суму 480  573,78 грн, а саме: податок на прибуток приватних підприємств у сумі 264  042,61 грн., податок на додану вартість у сумі 216  531,17 грн. Також, судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 06.07.2018 №130083-17. Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку про те, що наявна сума заборгованості відповідачем не сплачена, а тому позивач вважає вказану суму податковим боргом, що стало підставою для звернення останнього до адміністративного суду з вказаною позовною заявою. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. 56.18. З урахуванням строків давності, визначених  статтею 102  цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Виходячи з поданих до суду доказів, відповідачем було подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року справа №826/11358/18, про визнання протиправним та скасування рішення і вимоги від 06.07.2018 року. Окружним адміністративним судом м. Києва від 12.03.2018 року в задоволенні позову було відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Київський апеляційний адміністративний суд виніс постанову від 11 липня 2018 року, в якому апеляційну скаргу ТОВ «БДФ» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 року про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без задоволення. 9 серпня 2018 року ТОВ «БДФ» подало касаційну скаргу на судові рішення першої та апеляційної інстанцій. 25 січня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виніс постанову у якому зазначив, що судові рішення першої та апеляційної інстанції залишити без змін. Отже, виходячи з вище зазначеного , судом встановлено, що суми податкових зобов'язань  ТОВ «БДФ» перед Головним управлінням ДФС у м. Києві вважається узгодженим, а тому на нього може нараховуватись пеня та він підлягає стягненню, оскільки наявне судове рішення №826/13239/16 від 11 липня 2018 року, яке набрало законної сили.   Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Пунктом 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Як вже зазначалося судом позивачем направлялися на адресу відповідача зазначені вище податкові повідомлення – рішення та податкова вимога, відповідно до вимог статті 42 ПК України, вважаються врученим відповідачу. Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем не погашена сума податкового боргу у розмірі 480  573,78 грн, суд приходить до висновку, спірна сума заборгованості є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України. Згідно з пунктами 95.1, 95.2., абзацу 1 пункту 95.3., пункту 95.4. статті 95 ПК України, Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Наведене в сукупності свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 480  573,78 грн, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.                      2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БДФ» (01042, місто Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3, код ЄДРПОУ 38291428) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу 480  573,78 (чотириста вісімдесят тисяч п'ятсот сімдесят три) гривень 78 копійок. Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення. Суддя                                                                                                І.А. Качур