Ухвала

від 22.04.2019 по справі 1140/2821/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2821/18

          Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

          головуючого судді           Панченко О.М. (доповідач),

          суддів:                     Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

          перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області

          на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року у справі № 1140/2821/18

          за позовом Приватного підприємства "Рулен"

          до Головного управління ДФС у Кіровоградській області

          про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме а саме:

- інші підстави для поновлення строку поновлення строку апеляційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 р.;

- надати докази сплати судового збору в сумі 9859,75 грн.;

- вказати дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

До апеляційного суду повернулося поштове повідомлення про отримання скаржником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 01 квітня 2019 року.

09.04.2019 року до суду надійшла заява скаржника про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування заяви скаржник посилається на відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору та майбутнє надходження коштів. Також скаржник зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано упродовж строку, встановленого КАС України.

Відповідно до п. 1, п. 2 розділу II Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України 28.11.2013 р. № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,

де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;

1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, з урахуванням поштового перебігу, строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 15 квітня 2019 року.

Розглянувши зазначену заяву скаржника, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

          Відповідно до ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини оскарженого рішення проголошено судом 11.12.2018 року без участі представника відповідача. Повний текст рішення суду від 11.12.2018 року виготовлений 17.12.2018 року. Копію рішення суду від 11.12.2018 року отримано представником скаржника 20.12.2018 року.

Апеляційну скаргу подано скаржником до суду першої інстанції 04.03.2019 року, тобто після спливу строку, встановленого ч.1 та ч.2 ст. 295 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

На думку суду, держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.

          Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів також зазначає, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2019 р., якою першу апеляційну скаргу повернуто скаржнику, набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.

З урахуванням викладеного, скаржник не навів суду поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, тому заява скаржника задоволенню не підлягає.

          Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

          Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 3 ст. 299 КАС України).

          Приймаючи до уваги, що скаржник у наданий строк не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 1140/2821/18 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.

Керуючись статтями 121, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області у задоволенні заяви про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

          Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 1140/2821/18 за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.

          Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Головуючий суддя                                                                      О.М. Панченко

          Суддя                                                                                          В.Є. Чередниченко

          Суддя                                                                                          С.М. Іванов