Постанова

від 24.04.2019 по справі 0940/2175/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року № 857/1821/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року у справі №0940/2175/18 (суддя Григорук О.Б., рішення ухвалене об 11/14 год, м.Івано-Франківськ, повний текст складено 19 грудня 2018 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФРАНКБУДПОСТАЧ до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ФРАНКБУДПОСТАЧ (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДФС, ГУ відповідно), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії, контролюючого органу регіонального рівня ГУ (далі - Комісія) про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.04.2018 №702820/389113431 (далі - Рішення, ЄРПН відповідно), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 13.11.2017 №118 (далі - ПН);

зобов'язати ДФС зареєструвати ПН в ЄРПН, днем її подання.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржили відповідачі, які із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на окремі обставини справи, вказують на те, що підставою для прийняття оскаржуваного Рішення стало подання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та не містять чіткої інформації щодо змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань та не розкривають змісту послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, крім того, просив про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, які представлені суду та подані для реєстрації ПН, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов'язань.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод ТехноНІКОЛЬ (далі - ТОВ-1) (постачальник) та позивачем (покупець), укладено договір поставки будівельних матеріалів №59 (далі - Договір). Цієї ж дати між сторонами укладено додаткову угоду до Договору (а.с25-35).

Згідно умов Договору ТОВ-1 зобов'язується поставити будівельні матеріали партіями за цінами, в асортименті та кількості погодженій сторонами в Специфікаціях. Відповідно до пункту 7.2 даного Договору позивач в рамках цього Договору при дотриманні рекомендацій постачальника самостійно забезпечує заходи по просуванню товару на ринку.

ТОВ-1 з 08.06.2017 змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю Завод СВІТОНДЕЙЛ (а.с.24).

Відповідно до видаткових накладних від 03.07.2018№3488, 17.07.2017№3953, 16.08.2017 №4906, 06.09.2017 №5579, 21.09.2017№6105, від 26.09.2017 №6270, товаро-транспортних накладних від 03.07.2017№ЗТН00003488, 17.07.2017 №ЗТН00003953, 16.08.2017 №ЗТН00004906, 06.09.2017 №ЗТН00005579, 21.09.2017 №ЗТН00006105, 26.09.2017 №ЗТН00006270, платіжних доручень від 25.09.2017№1303, 19.09.2017 №1294, 05.09.2017 №1276, 10.08.2017 №1239, 17.07.2017 №1199, банківських виписок від 17.07.2017, 10.08.2017, 06.09.2017, 19.09.2017, ТОВ здійснило придбання будівельних матеріалів у ТОВ-1.(а.с.36-58).

Відповідно до акту Приймання-передачі виконання зобов'язань та нарахування винагороди (бонусу, пов'язаного з фактичним вивозом товару) згідно Договору поставки та Звіту-розрахунку винагороди №01 (додаток №1 до акту від 13.11.2017), вищевказані зобов'язання з придбання будівельних матеріалів виконані в повному обсязі та згідно вимог Договору позивачу нарахована винагорода (бонус, пов'язаний з фактичним вивозом товару) у розмірі 45151,10 грн, в тому числі 37625,92 грн. винагороди та 7525,18 грн податку на додану вартість (далі - ПДВ; а.с.59-61).

За результатами нарахованої винагороди (бонус, пов'язаний з фактичним вивозом товару за 3 квартал 2017 року) позивачем складено ПН на загальну суму 45151,10 грн, в тому числі обсяг постачання за основною ставкою 37625,92 грн та 7525,18 грн ПДВ (а.с.19).

З метою зарахування ПДВ позивач подав до ГУ в електронному вигляді за допомогою програми електронного документообігу ПН для реєстрації в ЄРПН.

30.11.2017 ДФС надіслала ТОВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 №118 (далі - Квитанція) з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567 (далі - Критерії, Наказ №567 відповідно). За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.20. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК), вичерпний перелік яких Наказом №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 даного Наказу (а.с.22).

11.05.2018 ТОВ подано до ДФС повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена (а.с.20-21). У вказаному повідомленні містились пояснення щодо реальності здійснення господарської операції, а також додано копії: Договору, акту приймання-передачі виконання зобов'язань та нарахування винагороди від 13.11.2017 з додатком, договору суборенди №06/2018 від 02.01.2018, акту приймання-передачі в суборенду об'єкта нерухомості від 02.01.2018, двох договорів оренди транспортного засобу від 01.01.2018, листа ТОВ-1 щодо його перейменування, листа-пояснення позивача.

Однак комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, 16.05.2018 прийнято Рішення про відмову в реєстрації ПН (а.с.17-18).

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додатковою інформацією визначено: акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

Не погоджуючись з оскаржуваним Рішенням позивач звернувся до суду із цим позовом.

Статтею 185 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено об'єкти оподаткування ПДВ.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК об'єктом оподаткування, серед іншого, є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт "а"); постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (підпункт б ).

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку (підпункт "а"); дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (підпункт б ).

За змістом пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 ПК в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

В свою чергу, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) за №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок).

Так, відповідно до пункту 2 Порядку податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації, встановлюються КМУ.

Згідно матеріалів справи, у Квитанції контролюючим органом сформовано висновок про відповідність ПН критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Проте, у вказаній Квитанції не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку необхідних документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних.

Пункт 6 Критеріїв станом на момент формування Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної містив у собі визначення наступних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв затверджених Наказом №567 передбачає:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Апеляційний суд, звертає увагу на те, що вказаний Вичерпний перелік закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання контролюючим органом загального посилання на пункту 6 Критеріїв без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року, 04 грудня 2018 року, у справах№№822/1817/18, 821/1173/17.

Постановою КМУ від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117) пунктом 2 якого установлено, що платники ПДВ, у яких до 1 грудня 2017 р. зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 1 грудня 2017 р. не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

За правилами пункту 16 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктами 18, 20, 21 Порядку №117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В розглядуваному спорі підставою відмови у реєстрації ПН контролюючий орган визначив надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Додатковою інформацією визначено: акт наданих послуг не містить чіткої інформації стосовно змісту наданих послуг, докладного опису виконаних завдань, не розкриває зміст послуг, якісних характеристик, конкретного персонального підходу до виконання завдань.

З матеріалів справи видно, що на виконання вимог Квитанції ТОВ подано до ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН реєстрація якої зупинена (а.с.20, 21). У вказаному повідомленні містились пояснення щодо реальності здійснення господарської операції, а також додано копії документів про які згадувалось вище.

Тобто позивачем виконано вимоги Квитанції.

Щодо доводів скаржника про неподання вказаних документів контролюючому органу то, такі є безпідставними, оскільки у Квитанції не було вказано чіткого критерію із зазначенням вичерпного переліку документів, які необхідно надати для реєстрації ПН. Документи, що досліджувались під час судового розгляду справи повністю підтверджують факт здійснення ТОВ господарський операції за Договором.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо прийняття Рішення не в спосіб, визначений ПК і наведеними вище Порядками, та без врахування всіх обставин, що мали значення його для прийняття.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС зареєструвати в ЄРПНПН, то в оскаржуваному судовому рішенні вірно застосовано положення пунктів 19, 20 Порядку, якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.

У другому випадку податкова реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК та Порядку визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність Рішення, що є підставою для його скасування, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача - ДФС зареєструвати ПН в ЄРПН.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 26 квітня 2019 року.