Ухвала

від 26.04.2019 по справі 420/5783/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 квітня 2019 р. м.ОдесаСправа № 420/5783/18 Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 р. по справі № 420/5783/18

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Катадин-Екотехн"

відповідач Головне управління ДФС в Одеській області

про визнання неправомірним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року задоволено адміністративний позов.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідачем подано до суду апеляційну скаргу, що не відповідає вимогам КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року отримано відповідачем 03 січня 2019 року (а. с. 45), а повторну апеляційну скаргу на рішення суду подано лише 19 квітня 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст. 186 КАС України у названій вище редакції.

В апеляційні скарзі також заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В клопотаннях апелянт посилається на обмежене фінансування коштів для справляння судового збору при подачі позовів до суду.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що "…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

А отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Також, суд зазначає, що ГУ ДФС в Одеській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування контролюючого органу з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі № 804/958/17.

Обставини, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та обґрунтованими.

З урахуванням викладеного та у відповідності до вимог ст. 298 КАС України апеляційна скарга Прокуратури Миколаївської області підлягає залишенню без руху, із наданням апелянту строку для подання мотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження вказавши інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прокуратури Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року залишити без руху.

Надати апелянту десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зокрема шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави із зазначенням документально підтверджених поважних причин пропуску такого строку.

Роз'яснити апелянту, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо обґрунтування строків апеляційного оскарження, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження відповідно до ч.4 ст.299 КАС України.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя: Димерлій О.О.