Ухвала

від 23.04.2019 по справі 1640/2737/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2019 р.Справа № 1640/2737/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Калитки О. М. ,

секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

позивача ОСОБА_1; представника відповідача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3; представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи в адміністративній справі за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 22.12.18 року по справі № 1640/2737/18

за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1

до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 до Полтавської міської виборчої комісії Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року відкрито провадження за апеляційними скаргами та призначено справу до апеляційного розгляду на 23.04.2019 року на 10:00 годину.

Разом з апеляційними скаргами апелянтами було подано до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про призначення почеркознавчої експертизи.

В обгрунтування доводів зазначених заяв вказано про наявність ознак підробки підписів в підписних листах щодо відкликання за народною ініціативою депутатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9

Позивач та представники позивача підтримали доводи заяв про призначення почеркознавчої експертизи та наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти доводів вказаного клопотання та просив залишити його без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо (пункти 3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС)).

Згідно частини першої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом частини першої статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Отже, предметом перевірки суду в адміністративній справі є обставини, на яких, зокрема, ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи. Такі обставини суд встановлює на підставі доказів.

Відповідно до частини першої статті 102 КАС суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Згідно із ч.1 ст.1 Закону України від 25.02.1994 № 4038-XII Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Отже, судова експертиза в адміністративній справі - це дослідження експертом, тобто особою, яка володіє спеціальними знаннями необхідними для з'ясування відповідних обставин справи, матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Окрім того, варто відмітити, що відповідно до статті 108 КАС висновок експерта для суду не є обов'язковим та має оцінюватись судом разом із іншими доказами. Сторони при цьому не позбавлені можливості доводити перед судом необґрунтованість висновку експерта.

Враховуючи те, що обов'язковою передумовою призначення судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом самостійно, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору, колегія суддів вважає доводи апелянтів щодо необхідності призначення та проведення почеркознавчої експертизи необґрунтованими.

Порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою визначений розділом V Закону України від 11.07.2002 №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад".

Відповідно до частини першої статті 30 названого Закону, у триденний строк після дня проведення зборів виборців, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, особа, визначена офіційним представником ініціативної групи, повідомляє відповідну територіальну виборчу комісію про факт проведення зборів. До повідомлення додається витяг з протоколу зборів, в якому зазначається зміст звернення виборців про відкликання депутата місцевої ради, зміст обговорення, прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради, персональний склад ініціативної групи. Голова, а у разі його відсутності - заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії на наступний день з дня одержання повідомлення щодо проведення зборів виборців, на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, інформує депутата, відповідні місцеву організацію партії, партію (у разі якщо депутат був обраний шляхом висування його місцевою організацією партії) та місцеву раду.

Надалі, згідно статті 40 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", ініціативною групою проводиться збір підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, після завершення якого, у відповідності до частини першої статті 41 згаданого Закону, заповнені підписні листи збираються офіційним представником ініціативної групи, прошиваються та скріплюються підписами офіційного представника та не менше трьох членів ініціативної групи із зазначенням кількості зібраних підписів та не пізніш як на другий день разом з протоколом зборів виборців, що утворили відповідну ініціативну групу, передаються до відповідної територіальної виборчої комісії.

За приписами частини другої статті 41 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" голова, а у разі його відсутності - заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії, не пізніше наступного дня з дня отримання підписних листів та протоколу зборів виборців, скликає засідання комісії для організації перевірки отриманих матеріалів.

На цьому засіданні територіальна виборча комісія перевіряє дотримання вимог статей 38 - 40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону, а також із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснює перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів - вибіркову перевірку їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості), у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради - протягом двадцяти днів з дня отримання матеріалів.

Отже, Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" передбачений порядок перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах. На відповідні органи покладено обов'язок здійснити вибіркову перевірку, не менше 10 відсотків від загальної кількості підписів, що містяться в підписних листах.

Статтею 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до вищевикладених положень Кодексу адміністративного судочинства України призначення по справі експертизи є правом суду, а не обов'язком. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів зазначає, що до обов'язків експерта, зокрема, відноситься провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок (ст. 12 Закону України Про судову експертизу ).

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров'я, оскільки вони пов'язані з форс-мажорними обставинами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що заяви апелянтів про призначення почеркознавчої експертизи є необґрунтованими, а необхідність в проведенні вказаної експертизи відсутня.

Таким чином, заявниками не доведена доцільність призначення вказаної судової експертизи та наявності виключних правових підстав для її проведення.

При цьому, колегія суддів відмічає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Крім того, підстави, які б перешкоджали подальшому розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх, встановлених законом, підстав для застосування положень ст.102-103 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст.2, 102, 103, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Калитка О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2019 року