Рішення

від 26.04.2019 по справі 925/249/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року           м. Черкаси справа № 925/249/19                    

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (м. Кропивницький) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто-2007" (м. Черкаси) про стягнення 70 992,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

          Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 70 992,00 грн., як вартості неповернутого поклажодавцеві майна, на підставі договору № 118 від 25.06.2014, укладеного між сторонами у справі.

          В засідання представники сторін не з'явились, явка обов'язковою не визнавалася, що не перешкоджає суду проводити розгляд справи. Про розгляд справи відповідача також було повідомлено на веб-порталі судової влади України в порядку ст. 120,121 ГПК України. Відмови від позову та заперечень проти позову суду не подано. В справу не подано додаткових доказів.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

          У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          Відзив на позов у справу не подано. За загальним правилом, у відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається із матеріалів справи, 25 червня 2014 року між сторонами було укладено договір зберігання № 118 (а.с. 16), за умовами якого відповідач зобов'язався безкоштовно зберігати на своєму складі та повернути у схоронності майно (брикети з тирси деревини (різних порід), яке передано йому позивачем.

На виконання умов вказаного договору позивач передав відповідачу на зберігання брикети в кількості 48,96 тон на суму 70 992,00 грн. (а.с. 17 оборот).

За умовами п. 3.2. Договору сторони передбачили, що початок зберігання майна починає перебіг з моменту підписання акту приймання-передачі, а закінчення зберігання - в день пред'явлення позивачем вимоги про повернення майна, але не пізніше дати закінчення терміну дії договору (31.12.2016 року згідно умов п. 6.1.).

Відповідно до положень ст. 652 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у відповідності до умов договору.

          У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом Черкаської області 27.12.2016 прийнято рішення у справі 925/1439/16 та задоволено позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький до ТОВ "Нове місто-2007" про зобов'язання повернути позивачу зі зберігання 48,96 тон брикетів з тирси деревини (різних порід) загальною вартістю 70 992,00 грн. на підставі умов договору зберігання від 25.06.2014 № 118.

          При розгляді справи № 925/1439/16 судом було встановлено, що відносини сторін врегульовуються ст. 936 ЦК України, якою визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

До такого ж висновку суд приходить і при розгляді даної справи.

За доводами позивача, наказ суду у справі № 925/1439/16 ні у добровільному ні у примусовому порядку відповідачем виконано не було, товар зі зберігання не повернуто.

Черкаський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області листом від 19.12.2017 № 22347/1 (а.с. 20) повідомив позивача про неможливість виконання судового рішення у справі № 925/1439/16 про повернення позивачу брикетів в натурі, оскільки відповідач ухиляється від виконання рішення.

Державним виконавцем вжито заходи до притягнення винних осіб до відповідальності за невиконання судового рішення та 12.12.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутих йому зі зберігання брикетів в розмірі 70 992,00 грн. як збитки на підставі ст. 950, 951 ЦК України.

          Даними нормами визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

          У відповідності до ст. 22 ЦК України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Вартість брикетів, які не повернуті зі зберігання відповідачем становить 70 992,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 25.06.2014 (а.с. 17 оборот) та встановлена судовим рішенням у справі № 925/1439/16 господарського суду Черкаської області.

          Спір між сторонами у добровільному порядку не врегульовано, нестача брикетів, які були передані позивачем відповідачу на зберігання підтверджується наслідками закінчення виконавчого провадження по виконанню судового рішення у справі № 925/1439/16 без фактичного виконання зобов'язання в натурі, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 70 992,00 грн. вартості брикетів, не повернутих зі зберігання на підставі умов договору № 118 від 25.06.2014, укладеного між сторонами у справі.

На підставі ст. 129 ГПК України при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути також і 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, --

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто-2007" (ідентифікаційний код 35631316, м. Черкаси, бул. Шевченка, 242 оф. 702/1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (ідентифікаційний код 08541051, м. Кропивницький, пров. Училищний, 8) -- 70 992,00 грн., як вартості неповернутого поклажодавцеві майна, на підставі договору № 118 від 25.06.2014 та 1921,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 01 травня 2019

Суддя                                                                                 Н.М. Спаських