Постанова

від 24.04.2019 по справі 1340/4475/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року № 857/321/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Пильо І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі №1340/4475/18 (суддя Гулкевич І.З., м.Львів) за його позовом до Городоцької міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Городоцьке міське комунальне підприємство Шляхрембуд , про стягнення коштів для погашення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУДФС) звернулося до суду із позовом до Городоцької міської ради Львівської області (далі - Міська рада) про стягнення, як засновника боржника Городоцького міського комунального підприємства Шляхрембуд (далі - МКП), грошові кошти в розмірі 222785,97 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, про задоволення позову в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги вказує, що МКП перебуває на обліку в Городоцькій об'єднаній податковій інспекції ГУДФС (далі - ОДПІ) та має заборгованість по податках та платежах перед бюджетом станом на 13.06.2018 у розмірі 222785,97 грн. Зазначає, що у зв'язку з реорганізацією МКП передавальним актом, затвердженим рішенням сесії Міської ради від 21.12.2016 №620 все майно підприємства передано до МКП. Відтак, станом на даний час у МКП відсутнє майно, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено. Оскільки рішенням Міської ради на звернення ОДПІ відмовлено у сплаті податкового боргу згідно акту останньої Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Городоцького міського комунального підприємства Шляхрембуд , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 05.04.2016 від 21.04.2016 №79/2201/32681977 в розмірі 196000 грн, так як Міська рада не є боржником згідно заявленої вимоги, позивач вважає, що стягнення податкового боргу має відбуватися за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не підтверджено вчинення ним дій, що передують зверненню до Міської ради в порядку встановленому статтями 95 та 96 Податкового кодексу України (далі - ПК), які є законною підставою для такого звернення.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Державний реєстр) засновником МКП, як юридичної особи, є Міська рада. З 02.02.2015 МКП перебуває в процесі припинення (а.с.27-29).

У зв'язку з наявність станом на 22.11.2016 за МКП податкового боргу, що виник через несплату узгоджених грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) від 10.06.2016 №№001131401, 0001121401, 0001111401, 0001261303 у загальній сумі 162806,25 грн та з урахуванням пені 196000 грн ОДПІ звернулося до голови Міської ради із поданням щодо прийняття рішення відповідно до статті 96 ПК (а.с.50).

У відповідь на вказане подання відповідач у листі від 29.11.2016 №02-18/2586 зазначив, що виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу МКП буде включено на розгляд чергової сесії (а.с.51).

17.03.2017 ОДПІ повторно звернула до Міської ради із проханням повідомити про прийняте на підставі їх подання від 22.11.2016 рішення (а.с.52).

На вказане звернення відповідач 16.05.2017 повідомив ГУДФС, що Рішенням відмовлено ОДПІ у сплаті податкового боргу МКП (а.с.53-54).

Оскільки контролюючим органом отримано від Міської ради Рішення про відмову у задоволенні його вимог щодо виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу МКП позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно довідки ГУДФС від 19.06.2018 №22076/10/13-01-17-11-15 станом на 19.06.2018 за МКП рахується заборгованість в сумі 222785,97 грн, в тому числі податок на додану вартість - 136008,37 грн, штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки - 7434,39 грн, адміністративні штрафи та інші санкції - 510 грн, податок на прибуток підприємств комунальної власності - 77698,35 грн, податок на доходи з фізичних осіб - 1134,86 грн (а.с.9).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У пункті 57.3 статті 57 ПК встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За змістом пункту 57.1 статті 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Нормами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК закріплено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи, що МКП надсилалась податкова вимога від 02.08.2016 №509-17 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.

За положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

При цьому, пунктом 96.3 статті 96 ПК встановлено, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Водночас, виходячи з наведеного слід зазначити, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК.

Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу.

Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Зважаючи на те, що податковим органом, не вчинялися наведені вище заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, вказана обставина ним не заперечується, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 26 квітня 2019 року.