Постанова

від 25.04.2019 по справі 826/13467/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13467/17 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Степанюка А.Г., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового порядку апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року у справі за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер Системс про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду з позовом, у якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер Системс за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач має податковий борг, який у добровільному порядку не сплачує. За цих обставин Позивач, виходячи з положень пункту 95.3 статті95 Податкового кодексу України, просить суд надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати згадане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідчача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Полімер Системс перебуває на обліку в Житомирській ОДПІ як платник місцевих податків.

За даними наданої представником позивача довідки №3-ОПП, у ТОВ Полімер Системс наявні наступні банківські рахунки: №26044010032939 (валюта - укр. грн.), №26000010032939 (валюта - рос. руб.), №260530132939 (валюта - укр. грн.).

Згідно особових рахунків відповідача, станом на 20.09.2017 за ТОВ Полімер Системс обліковується борг перед бюджетом за платежем орендна плата з юридичних осіб (ККДБ 13050200) у сумі 217 677,93 грн. (в тому числі недоїмка - 210 221,57 грн., штрафні санкції - 2 552,80 грн. та пеня - 4 903,56 грн.).

Правомірність формування вказаної суми податкового боргу була підтверджена в судовому порядку про що свідчать наступні рішення судів: постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2011 року у справі № 0670/10605/11, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2004 року у справі №826/4986/14, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 року у справі №826/20406/15.

Враховуючи наявність узгодженого податкового боргу, з метою вжиття заходів щодо погашення заборгованості Житомирською ОДПІ направлялась на податкову адресу відповідача податкова вимога від 04.07.2011 року №1588.

Крім того, з метою визначення обсягу майна для погашення податкового боргу ТОВ Полімер Системс , позивачем було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу 25.10.2016 №53 та складено акт опису майна №59 від 20.05.2016, відповідно до якого було здійснено опис майна відповідача.

Згодом, з метою реалізації права, наданого п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області звернулась до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ Полімер Системс за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового Кодексу України (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України, визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За приписами підпунктами 89.1.1 та 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 статті 82 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, у першу чергу податковий борг погашається за рахунок звернення стягнення на кошти платника податків, що перебувають у його власності, а у випадку їх недостатності (відсутності) за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, умовою звернення коштів на майно, яке перебуває у податків заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для його погашення.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, поданні позивачем на виконання до банку інкасові доручення від 08.07.2016 року були відхилені банком з інших причин, ніж відсутність коштів на рахунку клієнта, а саме, в написах банку на звороті інкасових доручень №559/0617 і №560/0617 зазначено, що останні повертаються без виконання згідно з п.п. 2.18, 12.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, а саме, з тієї причини, що назва платника не відповідає назві зазначеній в установчих документах. Крім того, в одному з інкасових доручень вказано, що рахунок платника №26000010032939, відкритий в національній валюті (980) в Банку відсутній.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази на обгрунтування заявлених позовних вимог - інкасові доручення від 08.07.2016 року, що були повернуті банком контролюючому органу, не підтверджують обставину відсутності на рахунках ТОВ Полімер Системс №26044010032939 і №260530132939 у ПАТ СБЕРБАНК коштів.

Отже, з матеріалів справи не вбачається факту недостатності (або відсутності) у платника податку (відповідача) коштів, які перебувають у його власності, а тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Степанюк А.Г.

Суддя Файдюк В.В.