Ухвала

від 02.05.2019 по справі 923/332/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

02 травня 2019 року м. Херсон Справа 923/332/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши матеріали заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарагд"

до відповідача-1 - Головного територіального управління юстиції у Херсонській області

відповідача - 2 - Державного підприємства "СЕТАМ"

відповідача -3 - Приватного підприємства "Науково-дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини "Лотос-Альфа"

в с т а н о в и в:

26.04.2019 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарагд" про забезпечення позову до пред'явлення позову шляхом заборони Головному територіальному управлінню юстиції у Херсонській області вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна товарно-молочної ферми, яке реалізоване на аукціоні 22.04.2019 (лот №340864); заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно товарно-молочної ферми, розташованої за адресою: Херсонська область, Олешківський район, вулиця Леніна (нова назва - Центральна), буд. №46, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 4564538.

          Заява мотивована наступним.

22 квітня 2019 року в Системі електронних торгів арештованим майном СЕТАМ був проведений аукціон з продажу будівель товарно-молочної ферми, розташованих за адресою: Херсонська область, Олешківський район, село Великі Копані, вулиця Соборна, бу динок 60-А, лот № 340864.

Згідно інформації з сайту СЕТАМ аукціон призначений в межах виконавчого прова дження від 14 вересня 2016 року № 52208668.

Згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 52208668 здійснюється Відділом примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, стягувачем є Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", а боржником - приватне підприємство "Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини "Лотос-Альфа" (код ЄДРПОУ 14126087).

Заявник (позивач) посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу майна, укладеного 21 лис топада 2003 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Смарагд", позивач є власником цілісного майнового комплексу товарно-молочної ферми, що розташований за адресою: Херсонська область, Олешківський (до перейменування - Цюрупинський) район, село Великі Копані, вулиця Леніна, будинок 46, який складається з будинку тваринника літ. А; корівників літ. Б, Є, Ж, Р; навісу літ. В; телятника літ. Г; лабораторії літ. Д; щитової літ. 3; битовки літ. І; складів літ. К, Л; кузні літ. Н; електрогенераторної літ. О; свинарника літ. М; бойні літ. П; кормозаготівельної літ. С; розподілювачів води літ. Т, У; огорожі № 1-4; вигульного майданчику № 5; кормозмішувальної ями № 6; силосної ями № 7; відстоювача № 8; водонапірних башт № 9, 10.

У відповідності з вимогами статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»:

« 1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2.          У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».

Проте, позивач вже має рішення суду про визнання права власності на спірне майно, яке набрало законної сили.

Право власності позивача на цілісний майновий комплекс товарно-молочної ферми ви знане рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України» від 01 листопада 2008 року у справі № 03/46-78/01.

06 квітня 2009 року на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Все українській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України» від 01 листопада 2008 року у справі № 03/46-78/01 господарський суд Херсонської області постановив ухвалу у справі № 03/46-78/01-12/3-ПН-09 про видачу наказу та видав наказ від 06 квітня 2009 року № 03/46-78/01 -12/3-ПН-09.

У відповідності з вимогами статті 128 Цивільного кодексу Української PCP, який діяв станом на дату укладення договору купівлі-продажу, право власності у набувача майна за до говором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.

Отже, законодавство, яке діяло станом на дату укладення договору купівлі-продажу, не передбачало обов'язкову реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Така вимога з'явилась у статті 182 Цивільного кодексу України, який набув чинності 01 січня 2004 року, проте оскільки статтею 58 Конституції України проголошено, що за кони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, позивач не мав обов'язку реєструвати право власності товарно-молочну ферму, набуту у власність до 01.04.2004 року.

Згідно інформаційній довідці від 19 квітня 2019 року № 164172605 право власності на товарно-молочну ферму за адресою: Херсонська область, Олешківський район, село Великі Копані, вулиця Леніна, будинок 46 було зареєстроване 30 січня 2004 року за приватним підприємством «Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини «Лотос-Альфа» на підставі свідоцтва про право власності САА № 998354 від 21 березня 2004 року, виданого виконкомом Великокопанівської сільської ради на підставі рішення № 9 від 25 лютого 2004 року.

Проте, по-перше, з рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Рада Громадської Безпеки України» від 01 листопада 2008 року у справі № 03/46-78/01 вбачається, що 30 січня 2004 року право власності на товарно-молочну ферму було зареєстроване за приватним підприємством «Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини «Лотос-Альфа» на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Союз» 24 грудня 2003 року, тобто тоді, коли товарно-молочна ферма вже була передана позивачу за актом приймання-передачі від 22 листопада 2003 року, та коли у відповідності з вимогами статті 128 Цивільного кодексу Української PCP власником товарно-молочної ферми з моменту її передачі був позивач.

По-друге, право власності третьої особи не могло бути зареєстроване 31 січня 2004 року на підставі свідоцтва про право власності від 21 березня 2004 року, виданого на підставі рі шення від 25 лютого 2004 року, бо свідоцтво про право власності та рішення виконкому Великокопанівської сільської ради датовані більш пізньою датою, ніж дата проведення державної реєстрації на підставі цих документів.

Спірна ситуація склалась внаслідок того, що після видачі наказу господарського суду Херсонської області від 06 квітня 2009 року № 03/46-78/01-12/3-ПН-09 не були вчинені дії щодо скасування державної реєстрації права власності на товарно-молочну ферму за при ватним підприємством «Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини «Лотос-Альфа».

Щодо розбіжностей в адресі, то позивач зазначає наступне.

Згідно з розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 18 тра вня 2016 року № 337 «Про перейменування об'єктів топоніміки населених пунктів області, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму» вулиця Леніна в селі Великі Копані була перейменована у вулицю Центральну.

Згідно інформаційній довідці від 19 квітня 2019 року № 164202234 за приватним підприємством «Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини «Лотос-Альфа» не зареєстровані ні молочно-товарна ферма, ні взагалі будь-яке інше нерухоме майно за адресою: Херсонська область, Олешківський район, село Великі Копані, вулиця Соборна, будинок 60-А.

Відтак, позивач припускає, що в інформацію на сайті Державного підприємства «Сетам» випадково чи спеціально внесена помилка в адресі товарно-молочної ферми, відтак на аукціоні була продана саме та товарно-молочна ферма, власником якої на під ставі рішення суду є позивач.

          Позивач посилається на те, що продаж на аукціоні нерухомого майна, справжнім власником якого є позивач на пі дставі рішення суду, яке набрало законної сили, а не приватне підприємство «Науково дослідний виробничо-методичний екологічний центр екстрасенсорики народної та нетрадиційної медицини «Лотос-Альфа», та подальша видача переможцю аукціону свідоцтва про при дбання майна з прилюдних торгів та реєстрація за переможцем аукціону права власності на спірне майно можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача з огляду на приписи частини другої статті 388 Цивільного кодексу України, тому вважає, що суд повинен терміново вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: «забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання».

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно абз. 2, 3, 4 пункту 3 зазначеної Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

          Відповідно до п. 4 постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

          Однак, позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

          З огляду на викладене, та у зв'язку з тим, що позивачем не надано документального підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, тому заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 42, 46, 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарагд" про забезпечення позову до пред'явлення позову відмовити.

2. Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарагд".

Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.05.2019.

          Суддя В.П. Ярошенко