Рішення

від 18.04.2019 по справі 913/630/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 квітня 2019 року Справа №913/630/18

Провадження №16/913/630/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УА МАКС ТРЕЙДИНГ", м.Київ

до фізичної особи-підприємця Зіньковського Максима Миколайовича, м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 2046109,52 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення невикористаних грошових коштів на закупівлю товарів у сумі 1672261,85 грн, пені у сумі 35461,12 грн за період з 24.10.2018 по 30.11.2018, 3% річних у сумі 5910,19 грн за період з 24.10.2018 по 05.12.2018, інфляційних втрат у сумі 28428,46 грн за жовтень 2018 року та збитків у сумі 304047,90 грн згідно агентського договору від 01.08.2018 №01/08/18.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.12.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали суду.

Від позивача 15.01.2019 на адресу господарського суду Луганської області надійшли оригінали опису вкладення у цінний лист про направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Позивач усунув недоліки вказані в ухвалі суду від 18.12.2018 з дотриманням встановленого судом строку.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.02.2019 року.

У підготовче судове засідання 11.02.2019 прибув позивач.

Від позивача 11.02.2019 на електронну адресу суду надійшло клопотання про надсилання процесуальних документів за адресою: АДРЕСА_1. Суд вказане клопотання задовольнив.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.02.2019 суд відклав підготовче засідання на 11.03.2019.

У судове засідання 11.03.2019 прибув повноважний представник позивача. Представник позивача предмет та підстави позову у даному судовому засіданні не визначив.

Ухвалою від 11.03.2019, суд за власною ініціативою для належної підготовки справи для розгляду по суті продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів, з 18.03.2019 до 17.04.2019 (включно) та відклав підготовче засідання на 01.04.2019.

У судове засідання 01.04.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява від 29.03.2019 №б/н про визначення правових підстав та предмету позову.

Представник позивача вказує, що укладений між сторонами договір є змішаним та містить елементи договору підряду і поставки.

Посилаючись на норми ч.2 ст.693 ЦК України, представник позивача зазначає, що покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк.

В той же час, представник позивача цитує норми ст.ст.224-225 ГК України про стягнення збитків та посилається на норми закону, які передбачають застосування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача звернувся до суду з заявою від 17.04.19, в якій просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 1672261,85 грн, інфляційні нарахування в сумі 24428,46 грн за період жовтень 2018 року, збитки у вигляді неотриманого прибутку в сумі 304047,90 грн. Цією ж заявою позивач відмовляється від стягнення пені та 3% річних.

Таким чином, предметом позову є : стягнення з відповідача боргу в сумі 1672261,85 грн, інфляційних нарахувань в сумі 24428,46 грн за період жовтень 2018 року, збитків у вигляді неотриманого прибутку в сумі 304047,90 грн (виходячи з розрахунку, наведеного в позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог від 17.04.19).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.04.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.04.2019.

У судове засідання 18.04.2019 представники сторін не прибули.

У судовому засіданні 18.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено агентський договір від 01.08.2018 №01/08/18 (далі-договір) за умовами якого комерційний агент (відповідач у справі) в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, за агентську винагороду зобов'язується надавати довірителю (позивачу у справі) наступні послуги:

-пошук здавачів продуктів бджільництва, а саме: меду (надалі іменується "Товар") серед фізичних осіб-пасічників (надалі іменуються "Продавець");

-складання з продавцем закупівельних актів на придбання Товару;

-здійснення розрахунку з Продавцем;

-проведення консультацій Продавця з питань закупівлі Товару, проведення експертизи Товару, повернення тари, питань оподаткування;

-організація процесу доставки товару до складу комерційного агента;

-проведення маркетингових досліджень щодо стану та можливостей заготівлі Товару.

Згідно п. 1.2. даного договору закупівельна вартість Товару залежить від коливання цін на ринку України і може змінюватися лише за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п.2.1. комерційний агент (відповідач), серед іншого, зобов'язаний надавати довірителю звіти у формі закупівельних актів в міру виконання договору, по кожній закупівлі у пасічника.

За умовами п.2.2. договору, комерційний агент має право вимагати від довірителя своєчасної сплати агентської винагороди, в розмірі та на умовах визначених цим договором.

В свою чергу, довіритель-позивач зобов'язаний, зокрема, забезпечити комерційного агента грошовими коштами для закупівлі Товару шляхом перерахування їх на банківський рахунок, своєчасно сплачувати комерційному агенту агентську винагороду, надати комерційному агенту довіреність, що передбачає такі представницькі повноваження комерційного агента, що є повністю достатніми для виконання ним цього договору (п.3.1. договору).

В пункті 3.2 договору, сторони погодили, що за виконання своїх обов'язків за цим договором довіритель зобов'язаний сплатити комерційному агентові агентську винагороду, яка складає різницю між оптовою ціною ТОВ "УА МАКС ТРЕЙДИНГ" та фактичною ціною закупівлі у Продавця, згідно закупівельних актів за кожний кілограм придбаного Товару, шляхом банківського переказу в строк 2 (два) дні після перевірки партії Товару лабораторіями: ТОВ "Хема", 03179, м.Київ, вул.Академіка Єфремова, 23 та державним науково-дослідним контрольним інститутом ветеринарних препаратів кормових добавок у м.Львів.

У випадках, коли придбаний Товар не пройшов перевірку якості (фізико-хімічних показників і залишкових кількостей ветеринарних препаратів та забруднюючих речовин) він повертається Продавцеві, про що його в усному порядку попереджують (п.3.3. договору).

Згідно п.3.4. договору довіритель має право в будь-який час припинити повноваження комерційного агента, що тягне за собою припинення цього договору.

Відповідно до п.4.3. договору, сплата стороною та (або) відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов'язку виконати цей договорі в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України.

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.6.2. договору).

Сторонами в п.6.6. погоджено, що цей договір може бути розірваний на вимогу будь-якої сторони, яка повідомити про це іншу сторону не пізніше ніж за 10 днів до дати розірвання.

У разі припинення цього договору внаслідок відкликання довірителем повноважень комерційного агента на підставі п.3.4. цього договору, цей договір припиняється після остаточних розрахунків сторін за фактично виконану частину договірних зобов'язань (п.6.7. договору).

На виконання умов договору від 01.08.2018 №01/08/18, позивач перерахував відповідачу грошові кошти для закупівлі меду на загальну суму 5320000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

-від 07.08.2018 №11 на суму 580000 грн;

-від 09.08.2018 №14 на суму 540000 грн;

-від 15.08.2018 №18 на суму 1800000 грн;

-від 22.08.2019 №21 на суму 1200000 грн;

-від 23.08.2018 №22 на суму 600000 грн;

-від 23.08.2018 №25 на суму 600000 грн (а.с.14-19).

В актах приймання-передачі продукції сторони передбачили формулу, за якою розраховувалася винагорода комерційного агента: 0,5 грн за кожен кг закупленого меду.

Відповідач передав, а позивач прийняв мед натуральний:

-за актом приймання-передачі продукції від 15.08.2018 №1 - 19784,50 кг на суму 583642,75 грн, винагорода відповідача складає - 9892,25 грн (вартість 1 кг меду - 29,5 грн);

-за актом приймання-передачі продукції від 17.08.2018 №1 - 19552 кг на суму 576784 грн, винагорода відповідача складає - 9776 грн (вартість 1 кг меду - 29,5 грн);

-за актом приймання-передачі продукції від 30.08.2018 №1 - 8319 кг на суму 257889 грн, винагорода відповідача складає - 4159,5 грн (вартість 1 кг меду - 31,00 грн);

-за актом приймання-передачі продукції від 02.09.2018 №1 - 10400,30 кг на суму 322409,30 грн, винагорода відповідача складає - 5200,15 грн (вартість 1 кг меду - 31,00 грн);

-за актом приймання-передачі продукції від 02.09.2018 №1 - 18900,80 кг на суму 585924,80 грн, винагорода відповідача складає - 9450,40 грн (вартість 1 кг меду - 31,00 грн);

-за актом приймання-передачі продукції від 10.09.2018 №1 - 16809,30 кг на суму 521088,30 грн, винагорода відповідача складає - 8404,65 грн (вартість 1 кг меду - 31,00 грн) (а.с.22-27).

Загалом за актами приймання-передачі відповідач передав, а позивач прийняв Товар на суму 2847738,15 грн та відповідач отримав винагороду у сумі 46882,95 грн.

Звітами комерційного агента (актами виконаних робіт) від 15.08.2018 №1, від 17.08.2018 №1, від 30.08.2018 №1, від 02.09.2018 №1, від 02.09.2018 №2 та від 10.09.2018 №1 сторони підтвердили заготовку відповідачем меду на суму 2866964,55 грн, але в звіті від 17.08.2018 №1 та від 02.09.2018 №2 наявні розбіжності. До вартості заготовленого відповідачем на користь позивача меду включено винагороду комерційного агента (звіт від 02.09.2018 №2: 585924,80 грн+9450,40 грн=595375,20 грн; звіт від 17.08.2018 №1: 576784 грн+9776 грн=586560 грн і окремо вказано розмір винагороди (а.с.28-33).

Акти приймання-передачі та звіти комерційного агента (акти виконаних робіт) підписані сторонами без доповнень та зауважень та містять умови про розмір винагороди відповідача.

Починаючи з 11.09.2018 відповідач зобов'язання за договором від 01.08.2018 №01/08/18 виконувати припинив і на прохання позивача повернув частину невикористаних грошових коштів у сумі 600000 грн, що підтверджується:

-меморіальним ордером від 13.09.2018 №@2PL418070 на суму 250000 грн;

-платіжним дорученням від 02.10.2018 №1729 на суму 150000 грн;

-платіжним дорученням від 04.10.2018 №1738 на суму 200000 грн.

У вказаних платіжних документах зазначене призначення платежу: "повернення невикористаних цільових грошових коштів зг договору №01/08/18 від 01/08/2018. Без ПДВ, Зіньковський Максим Миколайович".

В матеріалах справи міститься претензія позивача від 16.10.2018 №1 з вимогою повернути невикористані цільові кошти та про припинення договору на підставі п.3.4 договору, а також скріншот з електронної пошти позивача про направлення вказаної претензії на численні електронні адреси та оригіналу поштою (а.с.38-39).

В подальшому, відповідач повернув ще 200000 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 19.10.2018 №@2PL711342 на суму 200000 грн.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, правом на захист своїх інтересів не скористався та відзив не надав.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 629 ЦК України).

Частинами 1, 2 та 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Проаналізувавши умови договору та оцінивши їх в сукупності з іншими доказами, наданими позивачем до справи в підтвердження правовідносин з відповідачем, судом встановлено, що агентський договір від 01.08.2018 №01/08/18, має найбільше ознак, притаманних умовам договору комісії, викладеним в главі 69 ЦК України, ст.ст.1011-1025 цього кодексу. Строк виконання сторонами своїх обов'язків за договором не визначено. Строк дії договору в часі також не визначено.

Статтею 1011 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Проаналізувавши умови договору від 01.08.2018 №01/08/18, укладеного сторонами у справі, суд встановив, що у ньому не вказані ані ціна на закупівлю товару, ані розмір винагороди відповідача. З п.3.2. договору вбачається, що аналіз та перевірку меду повинен забезпечувати позивач, однак позивач вказані умови договору не виконував, підписував та засвідчував печаткою підприємства акти приймання-передачі продукції та приймав звіти відповідача, таким чином погоджувався з винагородою комерційного агента. Розмір винагороди сторони погодили в актах приймання-передачі продукції: 0,5 грн за 1 кг купленого агентом меду.

Таким чином, в даному договорі відсутні головні умови договору комісії.

Але, згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем належним чином доведено переказ відповідачу грошових коштів на суму 5320000 грн, виконання відповідачем зобов'язань на суму 2847738,15 грн, а також розмір узгоджених сторонами зобов'язань з приводу обов'язку сплати позивачем відповідачеві комісійної винагороди в сумі 46882,95 грн.

Позивач відмовився від подальшого виконання відповідачем договору, що є його правом за ст.1025 ЦК України.

Приписами цієї статті встановлено, що комітент має право відмовитися від договору комісії.

Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

У разі відмови комітента від договору комісії комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням договору.

Розпоряджаючись своїм майном - грошима в сумі 1672261,85 грн, позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про стягнення вказаних грошових коштів з відповідача, як суми основного боргу за договором.

За приписами ст.193 ГК України, ч.3ст.1025 ЦК України відповідач має грошовий обов'язок перед позивачем у вигляді невикористаних на закупівлю товару грошових коштів до припинення позивачем дії договору. Відповідач зобов'язаний повернути позивачеві його майно - грошові кошти, у зв'язку з чим позов в частині заявленого до стягнення боргу 1672261,85 грн слід задовольнити частково - на суму 1625378,90 грн.

Решту вимог основного боргу слід залишити без задоволення на підставі умов пунктів 2.2., 3.1., 3.2. вказаного агентського договору, укладеного між сторонами, та приписів ч.5 ст.1013, ч.4 ст.1025 ЦК України, в силу яких відповідач має право на плату за фактично вчинені дії, тобто комісійну винагороду. Розмір винагороди на суму 46882,95 грн сторони узгодили в актах приймання-передачі продукції та в комісійних звітах, про які вказано вище за текстом рішення. Ці документи підписані обома сторонами без доповнень та зауважень.

Посилання позивача на відсутність вимог зі сторони відповідача про отримання винагороди, які вказані позивачем в позовній заяві та в заяві від 17.04.19, як на підставу для неврахування винагороди на користь відповідача, спростовуються приписами вказаних норм закону (ч.5 ст.1013, ч.4 ст.1025 ЦК України) та умовами договору. При цьому слід вказати, що пунктом 3.2 договору саме позивач має обов'язок проводити аналіз закупленої відповідачем продукції в лабораторіях, але позивач цього не робив, а приймав продукцію без лабораторних досліджень, як то вбачається з підписаних актів приймання-передачі закупленого відповідачем товару.

Також слід зазначити, що вирішуючи даний спір, суд дійшов висновку, що позивач відмовився від подальшого виконання відповідачем договору шляхом звернення з даним позовом до суду - 08.12.18 (дата поштового відправлення позову до суду на конверті,а.с.50), оскільки строк виконання сторонами своїх обов'язків за договором не визначено. Строк дії договору в часі також не визначено. І доказів направлення претензії до справи не надано. Отже, відповідач не мав можливості в часі заявити про розпорядження своїм майном - комісійною винагородою, у зв'язку з чим суд задовольняє вимогу позивача про стягнення основної суми боргу 1672261,85 грн частково - на суму 16253878,90 грн за відрахуванням комісійної винагороди відповідача.

У позові про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 28428,46 грн за жовтень 2018 року слід відмовити з підстав того, що в матеріалах справи відсутні належні докази направлення позивачем претензії відповідачеві з вимогою про розірвання (припинення) агентського договору. А позов до суду направлено 08.12.18 року.

Позов в частині заявлених до стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 304047,90 грн також слід залишити без задоволення, оскільки позивачем не надано жодних доказів в підтвердження цієї вимоги, а розмір збитків у вигляді упущеної вигоди ґрунтується лише на власних припущеннях позивача. Договір, укладений сторонами, не містить ціни товару взагалі. Додатки до договору відсутні. Твердження позивача про узгодженість ціни на товар спростовуються змістом договору та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто, упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Доказів складу цивільного правопорушення на заявлену суму збитків - 304047,90 грн позивачем не надано. Позивач стверджує про намір скористатися коштами та закупити мед за ціною 39 грн за 1 кг, однак довідки про ринкову вартість меду чи будь-які інши докази такої вартості в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належні, допустимі та достатні докази того, що позивач зміг би отримати прибуток в заявленій сумі у разі, якщо б договір було повністю виконано або відповідач за своєю ініціативою повернув би решту невикористаних грошових коштів до звернення позивача з даним позовом до суду, в матеріалах справи відсутні. Крім того, строк виконання сторонами своїх обов'язків за договором не визначено, строк дії договору в часі також не визначено, агентський договір припинено саме на вимогу позивача і припинено 08.12.18 року, як було вказано вище в рішенні.

За таких підстав позов слід задовольнити частково на суму 1625378,90 грн, а в решті вимог відмовити за безпідставністю, відсутністю доказів та необґрунтованістю обставин.

Провадження у справі в частині позову про стягнення пені у сумі 35461,12 грн за період з 24.10.2018 по 30.11.2018, 3% річних у сумі 5910,19 грн за період з 24.10.2018 по 05.12.2018, а всього на суму 41371,31 грн закрити у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до господарського суду Луганської області з позовом позивачем за платіжним дорученням від 07.12.2018 №172 було сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30691,66 грн.

Відповідно до п. п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) , у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 24380,70 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 231, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Зіньковського Максима Миколайовича (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УА МАКС ТРЕЙДИНГ" (03170, м.Київ, вул.Янтарна, буд.5-В, ід.код 42099754) грошові кошти у сумі 1625388,90 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 24380,70 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Закрити провадження у справі в частині стягнення пені у сумі 35461,12 грн та 3% річних у сумі 5910,19 грн.

4.В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 02.05.2019.

Суддя Р. Шеліхіна