Рішення

від 29.03.2019 по справі 160/126/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року Справа № 160/126/19

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Горбалінського В.В. у м. Дніпро розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справи за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Бузівського дошкільного навчального закладу (51120, Дніпропетровська обл., с. Бузівка, вул. К.Маркса, 7, код ЄДРПОУ 36414460) про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Бузівського дошкільного навчального закладу, в якому останній просить:

-          застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вул. К.Маркса, будинок 7, Бузівського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ – 36414460), до повного усунення порушень;

-          встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вул. К.Маркса, будинок 7, Бузівського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ – 36414460), до повного усунення порушень.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що за результатом проведеної позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Бузівського дошкільного навчального закладу були виявлені численні порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт. Відповідачем не було в повному обсязі усунуто порушень, які були виявлені під час проведеної перевірки, у зв'язку з чим, посилаючись на нормиЗакону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»,Кодексу цивільного захисту України, Головне управління державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року дану позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із невідповідністю до вимог ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства, та надано позивачу десятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання даної ухвали.

На виконання вимог вище зазначеної ухвали, 28.01.2019 року позивачем, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду, була подана заява про усунення недоліків за вх.№4372/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/126/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Приписами вищезазначеної ухвали, відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк подачі відзиву на позовну заяву, з дня отримання останнім даної ухвали.

11.02.2019 року, на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, надійшов запит за вх.№978-ел від виконавчого комітету Личківської об'єднаної територіальної громади, в якому останній просить надати копію позовної заяви з додатками даної адміністративної справи.

Так, 21.02.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом була надана відповідь на значений вище запит, в якій уповноваженим особам було роз'яснено, що виконавчий комітет Личківської об'єднаної територіальної громади не є відповідачем, третьою особою або учасником справи та не може користуватись правами, як учасник справи, що надаються Кодексом адміністративного судочинства України.

Також, суд зазначає, що відповідачем, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року не було надіслано до суду письмового відзиву на позовну заяву та не було повідомлено про поважність причин ненадання такого відзиву.

Відповідно до ч. 6ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами підтверджено, в період з 14.05.2018 року по 24.05.2018 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», уповноваженими особами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку Бузівського дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вул. К.Маркса, будинок 7.

За наслідками вищезазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки об'єкта Бузівського дошкільного навчального закладу щодо додержання(виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки від 24.05.2018 року №49.

Так, даним актом, були встановлені наступні порушення:

-          керівник та відповідальна особа не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (порушення передбачено п.16 розділу 2 правил пожежної безпеки в України, ПКМУ №444);

-          не обладнано будівлю школи системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту», а саме, обладнати системою протипожежної сигналізації (порушення передбачено п.1.2 глава 1, розділ 5, розділ 7, додаток А правил пожежної безпеки в України, ДБН В.2.5-56:2014);

-          не піддано дерев'яні конструкції горищ будівлі вогнезахисному оброблянню (порушення передбачено п.2.5 глава 2 розділ 3 правил пожежної безпеки);

-          не доукомплектовано первинними засобами пожежогасіння (порушення передбачено пп.3.6 п.3 розділ 5 правил пожежної безпеки в Україні);

-          не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об'єкту ( порушення передбачено п.7 наказу №338 від 18.12.2000 року «Про затвердження Положення про ПНО»;

-          не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилами техногенної безпеки (п.8 ч.1 ст.20 КЦЗУ).

Таким чином, враховуючи викладене вище, позивач зазначає, що подальша експлуатація об'єкта Бузівського дошкільного навчального закладу з визначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістомстатті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V(далі- Закон № 877).

Відповідно дост. 1 Закону № 877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затвердженепостановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052(далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно дост. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 1статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 7Закону № 877на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановленізаконом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

За нормами частини п'ятої статті 4Закону № 877виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

У силу пункту 12 частини першоїстатті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

За приписами частини другоїстатті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно положень частини першоїстатті 70 Кодексу цивільного захисту України,підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій, неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Відповідно до частини другоїстатті 70 Кодексу цивільного захисту України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування, що є підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів у разі недотримання вимог пожежної безпеки, визначенихКодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Суд звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття "порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей", а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, на переконання суду, зазначені вище порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

Суд також виходить з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об'єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Згідно із частиною другоюстатті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (стаття 55 Кодексу цивільного захисту України).

Суд звертає увагу, що відповідачем у справі будь-яких доказів щодо усунення виявлених порушень, які знайшли своє відображення в Акті перевірки від 24.05.2018 р. №49 Бузівського дошкільного навчального закладу до суду надано не було.

З матеріалів справи, письмових пояснень позивача, викладених в заявленій позовній заяві, встановлено факт наявності вищевказаних порушень, відображених у акті перевірки від 24.05.2018 р. №49.

Суд, також зазначає, що відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що у свою чергу унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відтак, враховуючи те, що на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до положень ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу, а суд згідно зіст. 90 цього Кодексу, оцінюєдокази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин у справі (ст. 9 КАС України), положенняКодексу адміністративного судочинства Українипередбачають не лише обовязок субєкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2ст. 77 КАС України), але й обовязок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 1, п. 3, п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2,77,90,241-246,250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, код ЄДРПОУ 38598371) до Бузівського дошкільного навчального закладу (51120, Дніпропетровська обл., с. Бузівка, вул. К.Маркса, 7, код ЄДРПОУ 36414460) про застосування заходів реагування – задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вул. К.Маркса, будинок 7, Бузівського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ – 36414460), до повного усунення порушень;

Зобов'язати Бузівський дошкільний навчальний заклад (код ЄДРПОУ – 36414460) зупинити експлуатацію об'єкта, а саме, будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Бузівка, вул. К.Маркса, будинок 7, до повного усунення порушень.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський